67 Культурно-ціннісні передумови демократизації.

В різних державах процес демократизації є специфічним, але політична наука з’ясувала цілий ряд економічних, соціальних, культурних, релігійних та зовнішньополітичних факторів, що роблять можливим перехід до демократії, і від яких залежить її стабільність.  Одним із таких факторів, який може безпосередньо сприяти або                    перешкоджати демократичному політичному розвитку є політична культура.

Умовою демократії є громадянський тип політичної культури, який передбачає наявність почуття власної гідності у громадян у відносинах з владою, відчуття себе її партнерами, усвідомлення ними того, що влада існує для суспільства, а не навпаки.

Відповідно, однією з передумов демократизації є саме формування такої політичної культури-зміна вже існуючих, усталених світоглядів, цінностей і норм на такі, які б сприяли саме процесу демократичних перетворень у потрібному напрямку.

На думку Є.Вятра тип політичної культури, укорінений в суспільстві, має вагоме значення для шансів демократії, яка потребує взаємотерпимості та впевненості, що переможений суперник буде поважати демократичні правила гри.

Громадська свідомість же у країнах, де відбувається процес трансформації, найчастіше ще не повність звільнилась від певного роздвоєння — з одного боку в ній наявний осуд і неприйняття існуючої до цього системи, а з іншого – ще жива пам'ять про відомі ключові цінності, пов’язанні з владними експериментом, до яких часто вдаються тоталітарні еліти таким, як наприклад, обмеження соціальної нерівності, виконання опікунської функції державою тощо

68 Інституціоналізація демократії в ході транзиту

Інституціоналізація демократії залежить від виконання двох умов: модернізації попереднього авторитарного режиму і свідомого вибору політичними силами демократичних інститутів і процедур. В процесі демократизації відбувається зміна всієї структури політичної влади і підготовка вільних змагальних виборів, які формують основу демократичної політичної системи— державні інститути в такому випадку просто не можуть залишатися у тому вигляді, в якому вони існували в минулому, а через різні причини сьогодні ще не набули відповідної кінцевої форми. Варто зазначити, що на вибір певної форми державного правління впливають, природно, традиції історичного розвитку країни, територіально-географічне розташування, стан національної консолідації, поєднання економічних, політичних та інших факторів тощо. Разом з тим, не можна не зважати, що сьогодні процес державотвореня містить у собі досить великий суб’єктивний компонент. Це пояснюється своєрідністю політичного процесу в суспільствах, де владні інститути і персоналії часто відіграють вагомішу роль, аніж партії і громадські організації, тоді, як ідеологія є вторинною щодо політичної практики.

Важливим для процесу демократизації в країнах що переживають процес трансформації є переважання саме формальних інститутів, а саме –те, як і коли, воно може бути досягнуте (цей процес у будь-якому разі не обіцяє бути одномоментним). Воно означатиме переважання формальних інститутів (тобто універсальних норм і правил), тоді як відсутність верховенства права означає переважання неформальних інститутів.

Використовуючи функціонування неформальних інститутів як критерій, важко визначити чіткі границі між різними режимами, але в цілому можна стверджувати: чим більше діяльність політичних акторів визначається неформальними інститутами, тим менше даний тип режиму наближується до демократії.