- •1. Економіка як наука. Предмет, цілі і завдання економічної теорії
- •2. Економіка. Суть господарювання
- •3. Теоретична і прикладна економіка. Принципи і методи теоретичної і прикладної економіки
- •4. Економічна наука та економічна історія
- •5. Розвиток економічних знань. Економічне мислення
- •6. Соціально-економічні відносини. Природа та особливості економічних законів
- •7. Структура сучасної економічної теорії, її складові
- •8. Проблеми економії. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів
- •9.Методологія і методика економічних досліджень. Головні методи економічних досліджень
- •10. Потреби, як рушійна сила економіки. Поняття “благо”, “товар”, “послуга”, їх сутність та форми
- •11. Виробництво. Фактори виробництва. Процес виробництва
- •12. Суспільний продукт, відтворення і суспільне багатство
- •13. Виробничий фактор “праця”. Види праці. Виробничий фактор капітал. Утворення капіталу
- •14. Комбінація факторів виробництва. Проблеми оптимальної комбінації, взаємозамінності та ефективного використання факторів виробництва
- •15. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
- •16.Національний дохід. Розподіл доходів в суспільстві
- •17.Поняття та значення економічної ефективності, її критерії
- •18. Економічне зростання, його типи, фактори та джерела.
- •19.Економічний розвиток та економічне зростання. Проблеми економічного зростання для різних країн
- •20. Поняття та зміст соціально-економічної системи, її складові
- •21 . Еволюція соціально-економічних систем: класична, ринкова, командно-адміністративна, змішана, “соціально-ринкова”
- •22. “Змішана” соціально-економічна система: закономірності формування, елементи, моделі
- •23. Суть і різновиди “соціальної ринкової економіки”. Національні моделі “соціальної економіки”, їх особливості
- •24. Історичні форми економічної організації суспільства: натуральне господарство, товарне виробництво, їх організаційні риси та відмінності
- •25. Об’єктивні умови виникнення товарного обміну. Розвиток форм обміну. Переваги товарного виробництва
- •26. Категорія вартості (цінності) в економічній науці; альтернативні підходи
- •27. Товар та його властивості. Споживча і мінова вартість товару.
- •28. Трудова теорія вартості в класичній та марксистській політичній економії
- •29. Теорія “факторів виробництва”
- •30. Теорія “граничної корисності” та суб’єктивна цінність блага. Сутність “маржиналізму”.
- •31. Причини виникнення грошей, їх історичні види та властивості. Теорії походження грошей
- •32.Суть грошей, поняття ліквідності. Функції грошей
- •33. Види грошей в сучасній економіці. Природа сучасних кредитно - паперових грошей
- •34. Грошова маса. Регулювання грошової маси
- •35. Інфляція, її причини, види та показники
- •36. Соціально - економічні наслідки інфляції та заходи її подолання
- •37. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст
- •38. Права власності та їх суть. Суб’єкти та об’єкти власності
- •39. Основні форми власності в соціально-економічній системі, їх характеристика. Еволюція відносин власності
- •40. Розвиток ринкових відносин як закономірний економічний процес. Категорії “ринок” та “ринкова економіка”
- •41. Соціальне ринкове господарство як реальна система
- •42. Умови функціонування, ознаки та функції ринку в економіці
- •43. Економічний кругообіг в ринковій економіці. Субєкти ринкової економіки
- •44. Поняття ринкової інфраструктури, її будова та елементи
- •45. Біржова торгівля. Товарна та фондова біржа, їх функції та значення
- •46. Банківська система. Банки, їх види та функції
- •47. Мікроекономіка як складова економічної теорії: предмет і метод
- •48. Попит. Закон попиту. Нецінові фактори зміни попиту
- •49. Еластичність попиту. Види еластичності. Фактори еластичності
- •50. Теорія поведінки споживача. Ефект заміщення та ефект доходу
- •51. Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори зміни пропозиції
- •52. Ціноутворення. Ринковий та витратний методи формування цін
- •53. Класифікація цін та структура ціни
- •54. Ринкова рівновага, механізм її встановлення. Ринкова ціна. Функція ціни
- •55. Ринковий механізм та його елементи. Закони функціонування ринкової економіки
- •56. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції
- •57. Досконала конкуренція – суть та умови
- •58. Недосконала конкуренція, її види
- •59. Монополія: економічна суть, види, наслідки
- •60. Роль держави у захисті конкуренції. Антимонопольне законодавство
- •61. Підприємництво як економічна категорія і фактор виробництва
- •62.Підприємницький дохід: сутність і структура. Економічна природа прибутку
- •63.Типові види підприємництва , їх суть. Функції підприємця
- •64. Форми власності та організаційні форми підприємництва
- •65. Витрати виробництва: методології обрахування. Суть і природа економічних витрат
- •66. Внутрішні та зовнішні витрати виробництва. Економічні та бухгалтерські витрати
- •67.Види виробничих витрат
- •68. Теорія “граничної продуктивності” Граничні витрати і граничний продукт
- •69. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Закон “спадної граничної продукції”
- •70.Пропорційна варіація факторів виробництва: спадна і зростаюча віддача від масштабу
- •71. Поняття і теорії капіталу, його форми
- •72. Виробничий капітал. Основний та оборотний капітал, фізичне і моральне зношування, амортизація
- •73. Продуктивність капіталу. Норма прибутку на капітал. Економічна природа проценту. Теорії проценту в сучасній економічній теорії
- •74. Особливості ринку капіталу і капітальних активів. Кредитний ринок і його рівновага
- •75.Праця: продуктивність та інтенсивність праці
- •76. Економічна суть заробітної плати, теорії зарплати
- •77. Ринок праці: попит та пропозиція, особливості ціноутворення
- •78. Диференціація заробітної плати в умовах ринку
- •79. Системи оплати праці, їх суть та особливості. Вплив продуктивності на заробітну плату
- •80. Проблема безробіття, причини і види безробіття та шляхи вирішення проблеми
- •81. Земля як виробничий фактор, його особливості. Економічна природа та специфіка земельної ренти
- •82. Земельна рента та її форми. Рівень земельної ренти. Ціна землі, її фактори
- •83. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
- •84. Економічні функції держави. Головні напрямки, форми та методи макроекономічної політики
- •85.Податкова система, принципи її організації. Податки, їх види та функції
- •86. Макроекономіка: об’єкт, предмет і завдання вивчення. Методологічні засади макроекономіки
- •87. Оптимальне використання обмежених ресурсів – центральна проблема макроекономіки
- •88. Головні макроекономічні показники (проблема валоєвого і чистого доходів)
- •89. Сукупний попит і сукупна пропозиція (проблеми макро- економічної рівноваги)
- •90. Сукупний попит: фактори, що визначають криву сукупного попиту
- •91. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •92. Валовий внутрішній продукт: поняття, принципи, методи підрахунку
- •93. Національне рахівництво. Система національних рахунків та її показники
- •94. Проблеми циклічності і економічного зростання в макроекономіці
- •95. Макроекономічна теорія рівноваги
- •96. Макроекономічна політика (проблеми макроекономічної нерівноваги)
- •97. Макроекономічна теорія, макроекономічна політика і практика
- •98. Сукупна пропозиція: чинники й детермінатори сукупної пропозиції
- •99. Кредитно-грошова політика
- •100.Фіскальна політика і державний бюджет
- •101. Макроекономічне регулювання. Цілі макроекономічної політики
- •102. Інфляція. Методи стабілізації грошового обігу. Поняття: нуліфікація, девальвація, ревальвація, деномінація
- •103. Національне господарство і зовнішня торгівля. Держава, міжнародна торгівля і обсяг виробництва
- •104. Економічна наука як така: історія виникнення і поняття
- •105. Фази розвитку економічної науки: критерії періодизації
- •106. Донаукова фаза. Меркантилізм - перша школа економічних знань
- •107. Зародження класичної традиції в економічній науці. “Фізіократія” – наукова школа “французької класики”
- •108. Класики англійської “класичної політекономії”
- •109. Засновник класичної системи а. Сміт. Економічна система а. Сміта
- •110. Д. Рікардо – “завершувач системи англійської класичної політекономії”
- •111. Дж.Ст. Мілль – ортодокс “класичної школи” і порядок “соціальної реформації”
- •112. Еволюція “класичної системи” і реакція на неї (Сей, Бастіа, Кері).
- •113. Критика “класичної системи з дрібнобуржуазних позицій” (Сісмонді, Прудон)
- •114. Зародження, ґенеза і розвиток соціалістичного вчення (від “соціалістів-утопістів” до “наукового соціалізму (комунізму)”)
- •115. “Науковий соціалізм” (комунізм) к. Маркса і ф. Енгельса
- •116. Економічне вчення і логіка к.Маркса
- •117. Історична доля марксизму-ленінізму-сталінізму
- •118. Історична школа як плідний напрям економічної науки.
- •119. Маржиналізм. “Маржиналістська революція” в економічній науці
- •120. Австрійська школа (теорії “граничної корисності”)
- •121. Лозаннська школа (“теорія загальної рівноваги”)
- •122. Англо-американська школа (теорії “часткової рівноваги”)
- •123. Шведська (Стокгольмська) школа
- •124. Кейнсіанська традиція в економічній науці. Суть “кейнсіанської революції”
- •125. Кейнсіанство, неокейнсіанство, посткейнсіанство
- •126. “Класична традиція”: неокласицизм, неокласичний синтез (від “недосконалої конкуренції” Дж. Робінсон до “неокласичного синтезу” п. Самуельсона)
- •127. Лібералізм, неолібералізм: центр (Чиказька школа), “праве крило” (Мізес, Хайек), “ліве крило” (Фрайбурзька школа)
- •128. Теорія і практика “соціальної ринкової економіки”
- •129. Міжнародна торгівля і світове господарство
- •130. Міжнародна торгівля і валютні курси
- •131. Порівняльні переваги і протекціонізм
- •132. Міжнародна валютно-фінансова система
- •133. Суб’єкти та об’єкти світової економіки
- •134. Сутність та форми міжнародного руху капіталів (масштаби, динаміка, географія)
- •135. Етапи формування світового господарства
- •136. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз
- •137. Глобальні проблеми сучасності
- •138. Міжнародні інвестиції. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в економіку України
- •139. Міжнародне співробітництво
- •140. Міжнародні інститути (Бреттон-Вудська, мвф, Світовий банк)
- •141. Валюта. Конвертованість валют. Композитні валюти
- •142. Групування країн за рівнем соціально-економічного розвитку
- •143. Формування транснаціональних корпорацій
- •144. Міжнародні валютно-фінансові установи
- •145. Платіжний баланс та його структура. Активне і пасивне сальдо платіжного балансу країни
- •146. Валютна політика. Валютний режим і валютний курс
- •147. Основні напрямки трудової міграції. Проблема трудової міграції в Україні
- •148. Система фіксованих валютних курсів: класичний золотий стандарт
- •149. Стратегії економічного розвитку. Елементи економічного розвитку
- •150. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і кас). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
127. Лібералізм, неолібералізм: центр (Чиказька школа), “праве крило” (Мізес, Хайек), “ліве крило” (Фрайбурзька школа)
Неолібералізм – напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Ринок розглядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економічному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб’єктів економічної діяльності. Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечити умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соціальної сфери неолібералізм розглядає у зв’язку зі способом перерозподілу суспільних доходів, що ставиться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку.
Неолібералізм прийшов на зміну старому економічному лібералізму 30-х років ХХ ст. Причиною його краху стала економічна криза 29-33 рр. Неолібералізм базувався на основних рисах класичного лібералізму, а саме:
Відстоювання ідей природного порядку і природних прав;
Підтримка політики вільної торгівлі;
Заперечення будь-якого розширення державного регулювання;
Розвиток автономного місцевого самоврядування і добровільних організацій на противагу зростанню впливу центральних органів влади.
У першій третині ХХ ст. існувало три основні групи економістів. Всі вони розвели ліберальну традицію і заклали фундаментальні основи сучасного неоліберального мислення.
1) Віденська школа (Мізес, Хайек) поєднала маржиналістські принципи австрійської школи граничної корисності з англійською неокласичною теорією. Це дало можливість зосередити увагу представників школи на аналізі умов і самого процесу конкуренції.
2) Чиказька школа (Фрідмен) досліджувала особливості недосконалої конкуренції звертаючи при цьому увагу на поведінку господарюючих суб’єктів за умов невизначеності, ризику, інфляційних сподівань.
3) Фрайбурзька школа (Ойкен, Ерхард). Представники цієї течії не обмежуються ідеологією неокласиків, а застосовували також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою.
Представники цих трьох груп неолібералістів були одностайні в розумінні ролі ринку і тих загроз для нього, які були приховані в монополізації економіки. На їх думку, конкуренція – багатогранне явище, котре має кілька рівнів. Економічний індивідуалізм забезпечує конкурентність будь-яким формам приватної економіки, у тім числі й монополіям. Система приватної власності – головна умова економічної свободи і конкуренції. Доки контроль над власністю розподілено між багатьма, незалежним один від одного, суб’єктами, доти ніхто, у тім числі й держава, не матиме над ними абсолютної влади.
Відмінною особливістю “лібералізму” як течії наукової думки є традиція відстоювання беззастережного принципу свободи.
“Неолібералізм” бере за основу принципи традиційного лібералізму – ідею індивідуальної свободи на базі приватної власності та усі цінності ринкової форми господарювання. Але «неолібералізм» не заперечує важливої ролі держави і навіть її втручання в соціально-економічні процеси.
Іделогічно неолібералізм іноді поділяють на “праве крило”, “ліве крило” і “центральний напрям”.
1. Центральний напрям – його основою вважають “Чиказьку школу” з її “монетарною концепцією”, яку обґрунтував засновник школи М. Фрідмен. Основоположні принципи та ідеї “монетарної доктрини” Фрідмена: 1. Система “вільної конкуренції” самодостатня (вона сама повертає себе до рівноваги);2. Конкурентні ринки, за малим виключенням, завжди більш ефективні, ніж монопольні або адміністративно регульовані; 3. Роль держави – підтримка системи конкуренції та її основи – стабільної системи цін; 4. Кризи та нестабільність здебільшого мають екзогенний характер і спричиняються невправними діями держави; 5. Зростання грошової маси найбільше позначається на цінах; 6. Грошово-кредитна сфера справляє суттєвий вплив на процеси, що відбуваються на виробництві; 7. Чим менша частка держави у валовому продукті, тим кращим буде життя простих людей.
2. Праве крило – здебільшого відносять крайніх лібералів, що заперечують будь-яке втручання держави в економіку (Л. Мізес, Ф. Хайек).
Мізес – праці: “Трактат з економічної теорії”, “Теорія та історія”, “Лібералізм в класичній традиції” - він значне місце відводить науці про людську поведінку та діяльність, науці про людський вибір. Він доводив, що існує лише один принциповий вибір – між капіталізмом і соціалізмом, між ринком і планом, між свободою і рабством.
Хайек – очолює “Лондонську школу” неолібералізму. Ключова ідея – концепція “спонтанного порядку”, який виникає не в результаті якогось плану, а стихійно, у процесі повсякденного розвитку “традиційних і моральних практик”. За його логікою, ринкова економіка, “природна” в своїй основі, виникає та еволюціонує в результаті взаємодії людей.
3. Ліве крило – представлене прибічниками “конкурентного порядку”, тобто “ордолібералами”, які припускали можливість певного державного втручання (В. Ойкне, Л. Ерхард). Утворилася “фрайбурзька школа”. На їхню думку, держава має гарантувати загальні умови для розвитку ринкового господарства, забезпечувати і підтримувати “конкурентний порядок”. А в міру необхідності на державу покладається завдання вирівнювати негативні наслідки діяння ринкового механізму за соціальними критеріями. “Ордолібералізм” являє собою напрямок соціально-економічної думки, за якою має бути встановлений господарюючий і соціальний “порядок”, що поєднує свободу конкуренції і підприємництва з державним встановленням ринкових умов, які сприяють цій свободі.