74. Особливості ринку капіталу і капітальних активів. Кредитний ринок і його рівновага

Складовою ринку ресурсів є ринок капіталів.

Ринком капіталів називається такий ринок, на якому господарські суб’єкти та індивіди надають і дістають позички з метою їх подальшого використання у процесі виробництва. Надання грошей у позичку на засадах повернення, терміновості й прибутковості називається кредитом. З цього випливає визначення, що гроші, узяті в кредит, мають бути повернуті, причому обов’язково в зазначений строк, і повинні забезпечити прибуток.

Кредитор, або позикодавець, - той, хто дає позичку. Позичальник – той, хто бере позичку. Кредитні відносини здійснюються між власниками тимчасово вільних грошей і підприємцями, які хочуть використовувати ці гроші у своїй виробничій діяльності.

Звідки ж беруться тимчасово вільні гроші для кредиту? Джерелами кредитних ресурсів можуть бути: тимчасово вільні гроші підприємців; грошові заощадження населення; тимчасово вільні бюджетні кошти держави.

Головними позичальниками капіталу є підприємці, домашні господарства, органи державної та місцевої влади.

Розвиненість кредитних відносин – невід’ємна умова успішного функціонування ринкової економіки. Вони забезпечують безперервність виробничого процесу, створюють умови для інновацій, розширення виробництва та збільшення прибутку.

Кредит – це складова обороту грошей, що виражає економічні відносини, які виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, терміновості, забезпеченості та платності. Це визначення містить найбільш загальні характеристики, що розкривають зміст кредиту. По-перше, кредит має розглядатися як побудований на довірі специфічний тип економічних відносин; по-друге, він являє собою видану на умовах повернення та платності однією особою іншій певну суму капіталу.

Кредитні відносини – це відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості (коштів) у позичку і поверненням її разом із певним відсотком. Кредитні відносини поєднують у собі дві підсистеми: 1) кредитно-грошові відносини; 2) кредитно-товарні відносини. У позичку може надаватися вартість як у грошовій, так і у товарній формі. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержанні останніми позики, а й під час розміщення ними заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках.

В основі кредитних відносин лежить рух особливого виду капіталу – позичкового капіталу. Джерела позичкового капіталу утворюють тимчасово вільні кошти, що виникають на основі кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові нагромадження приватних осіб і держави. Ціною тимчасово вільних грошових коштів (позикового капіталу), що продаються і купуються на грошовому ринку, є позичковий відсоток.

Розрізняють такі форми кредиту: комерційний, банківський, споживчий, іпотечний, лізинговий, державний, міжнародний.

Комерційний кредит має товарну форму і надається одним суб’єктом господарювання (підприємством) іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Комерційний кредит оформлюється векселем.

Банківський кредит – це форма кредиту, за якою грошові кошти надаються в позику банком.

Споживчий кредит – це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку.

Лізинговий кредит – це кредитні відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди.

Іпотечний кредит – це особлива форма кредиту, пов’язана з наданням позик під заставу нерухомого майна – землі, виробничих або житлових будівель тощо.

Державний кредит – це специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами - юридичні або фізичні особи.

Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. Міжнародний кредит означає кредитні відносини між державами, банками і підприємствами (фірмами) різних країн.