18. Економічне зростання, його типи, фактори та джерела.

Економічне зростання – центральна економічна проблема, що стоїть перед усіма країнами світу. По його динаміці судять про розвиток національних економік, про життєвий рівень населення, про те, як вирішуються проблеми обмеженості ресурсів.

Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сукупність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.

На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.

Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але економічне зростання може відбуватися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий.

Розрізняють 3 типи економічного зростання: екстенсивний, інтенсивний та змішаний (реальний).

Екстенсивне зростання – це збільшення національного продукту за рахунок залучення додаткових факторів виробництва. Джерелами збільшення обсягів виробництва є використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється.

Інтенсивне зростання – це збільшення національного продукту за рахунок удосконалення техніки та технології.

Основними джерелами інтенсивного економічного зростання є підвищення ефективності живої праці, її продуктивності; підвищення ефективності уречевленої праці на основі зростання віддачі функціонуючої техніки, технології, засобів праці в цілому, їх принципового оновлення та зниження витрат предметів праці на одиницю виробленого продукту.

Але в реальному житті не існує того чи іншого типу зростання, вони переплетені між собою та представлені змішаним типом.

Змішане (реальне) зростання – це збільшення виробничих потужностей в результаті збільшення кількості факторів виробництва, що використовуються, та удосконалення техніки та технології.

Економічне зростання вимірюється річними темпами зростання у відсотках:

Темп зростання ВНП = ВНП 1  ВНП0  100 % , де

ВНП 1 - національний продукт звітного року;

ВНП0 - національний продукт базисного року.

Економічне зростання визначається великою кількістю факторів, найважливішими з яких є: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.

До факторів пропозиції відносяться:

• кількість і якість природних ресурсів;

• кількість і якість працездатного населення;

• наявність основного капіталу;

• рівень технології, що використовується для виробництва продукції.

До факторів попиту відносяться ті, які підвищують сукупний попит на продукцію, що виробляється, і цим стимулюють її зростання:

• заробітна плата;

• фіскальна політика держави – чим вище податки, тим нижче заробітна плата, і, відповідно, попит та економічне зростання;

• схильність населення до заощадження.

Розподіл ресурсів повинен бути організований найкращим для приросту продукції (економічного зростання) чином.

В залежності від факторів зростання будуються моделі економічного зростання. Їх дві: багатофакторна та двохфакторна.

Багатофакторна модель передбачає вплив на економічне зростання всіх перерахованих вище факторів.

Двохфакторна модель включає в себе тільки труд і капітал.