- •1. Економіка як наука. Предмет, цілі і завдання економічної теорії
- •2. Економіка. Суть господарювання
- •3. Теоретична і прикладна економіка. Принципи і методи теоретичної і прикладної економіки
- •4. Економічна наука та економічна історія
- •5. Розвиток економічних знань. Економічне мислення
- •6. Соціально-економічні відносини. Природа та особливості економічних законів
- •7. Структура сучасної економічної теорії, її складові
- •8. Проблеми економії. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів
- •9.Методологія і методика економічних досліджень. Головні методи економічних досліджень
- •10. Потреби, як рушійна сила економіки. Поняття “благо”, “товар”, “послуга”, їх сутність та форми
- •11. Виробництво. Фактори виробництва. Процес виробництва
- •12. Суспільний продукт, відтворення і суспільне багатство
- •13. Виробничий фактор “праця”. Види праці. Виробничий фактор капітал. Утворення капіталу
- •14. Комбінація факторів виробництва. Проблеми оптимальної комбінації, взаємозамінності та ефективного використання факторів виробництва
- •15. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
- •16.Національний дохід. Розподіл доходів в суспільстві
- •17.Поняття та значення економічної ефективності, її критерії
- •18. Економічне зростання, його типи, фактори та джерела.
- •19.Економічний розвиток та економічне зростання. Проблеми економічного зростання для різних країн
- •20. Поняття та зміст соціально-економічної системи, її складові
- •21 . Еволюція соціально-економічних систем: класична, ринкова, командно-адміністративна, змішана, “соціально-ринкова”
- •22. “Змішана” соціально-економічна система: закономірності формування, елементи, моделі
- •23. Суть і різновиди “соціальної ринкової економіки”. Національні моделі “соціальної економіки”, їх особливості
- •24. Історичні форми економічної організації суспільства: натуральне господарство, товарне виробництво, їх організаційні риси та відмінності
- •25. Об’єктивні умови виникнення товарного обміну. Розвиток форм обміну. Переваги товарного виробництва
- •26. Категорія вартості (цінності) в економічній науці; альтернативні підходи
- •27. Товар та його властивості. Споживча і мінова вартість товару.
- •28. Трудова теорія вартості в класичній та марксистській політичній економії
- •29. Теорія “факторів виробництва”
- •30. Теорія “граничної корисності” та суб’єктивна цінність блага. Сутність “маржиналізму”.
- •31. Причини виникнення грошей, їх історичні види та властивості. Теорії походження грошей
- •32.Суть грошей, поняття ліквідності. Функції грошей
- •33. Види грошей в сучасній економіці. Природа сучасних кредитно - паперових грошей
- •34. Грошова маса. Регулювання грошової маси
- •35. Інфляція, її причини, види та показники
- •36. Соціально - економічні наслідки інфляції та заходи її подолання
- •37. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст
- •38. Права власності та їх суть. Суб’єкти та об’єкти власності
- •39. Основні форми власності в соціально-економічній системі, їх характеристика. Еволюція відносин власності
- •40. Розвиток ринкових відносин як закономірний економічний процес. Категорії “ринок” та “ринкова економіка”
- •41. Соціальне ринкове господарство як реальна система
- •42. Умови функціонування, ознаки та функції ринку в економіці
- •43. Економічний кругообіг в ринковій економіці. Субєкти ринкової економіки
- •44. Поняття ринкової інфраструктури, її будова та елементи
- •45. Біржова торгівля. Товарна та фондова біржа, їх функції та значення
- •46. Банківська система. Банки, їх види та функції
- •47. Мікроекономіка як складова економічної теорії: предмет і метод
- •48. Попит. Закон попиту. Нецінові фактори зміни попиту
- •49. Еластичність попиту. Види еластичності. Фактори еластичності
- •50. Теорія поведінки споживача. Ефект заміщення та ефект доходу
- •51. Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори зміни пропозиції
- •52. Ціноутворення. Ринковий та витратний методи формування цін
- •53. Класифікація цін та структура ціни
- •54. Ринкова рівновага, механізм її встановлення. Ринкова ціна. Функція ціни
- •55. Ринковий механізм та його елементи. Закони функціонування ринкової економіки
- •56. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції
- •57. Досконала конкуренція – суть та умови
- •58. Недосконала конкуренція, її види
- •59. Монополія: економічна суть, види, наслідки
- •60. Роль держави у захисті конкуренції. Антимонопольне законодавство
- •61. Підприємництво як економічна категорія і фактор виробництва
- •62.Підприємницький дохід: сутність і структура. Економічна природа прибутку
- •63.Типові види підприємництва , їх суть. Функції підприємця
- •64. Форми власності та організаційні форми підприємництва
- •65. Витрати виробництва: методології обрахування. Суть і природа економічних витрат
- •66. Внутрішні та зовнішні витрати виробництва. Економічні та бухгалтерські витрати
- •67.Види виробничих витрат
- •68. Теорія “граничної продуктивності” Граничні витрати і граничний продукт
- •69. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Закон “спадної граничної продукції”
- •70.Пропорційна варіація факторів виробництва: спадна і зростаюча віддача від масштабу
- •71. Поняття і теорії капіталу, його форми
- •72. Виробничий капітал. Основний та оборотний капітал, фізичне і моральне зношування, амортизація
- •73. Продуктивність капіталу. Норма прибутку на капітал. Економічна природа проценту. Теорії проценту в сучасній економічній теорії
- •74. Особливості ринку капіталу і капітальних активів. Кредитний ринок і його рівновага
- •75.Праця: продуктивність та інтенсивність праці
- •76. Економічна суть заробітної плати, теорії зарплати
- •77. Ринок праці: попит та пропозиція, особливості ціноутворення
- •78. Диференціація заробітної плати в умовах ринку
- •79. Системи оплати праці, їх суть та особливості. Вплив продуктивності на заробітну плату
- •80. Проблема безробіття, причини і види безробіття та шляхи вирішення проблеми
- •81. Земля як виробничий фактор, його особливості. Економічна природа та специфіка земельної ренти
- •82. Земельна рента та її форми. Рівень земельної ренти. Ціна землі, її фактори
- •83. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
- •84. Економічні функції держави. Головні напрямки, форми та методи макроекономічної політики
- •85.Податкова система, принципи її організації. Податки, їх види та функції
- •86. Макроекономіка: об’єкт, предмет і завдання вивчення. Методологічні засади макроекономіки
- •87. Оптимальне використання обмежених ресурсів – центральна проблема макроекономіки
- •88. Головні макроекономічні показники (проблема валоєвого і чистого доходів)
- •89. Сукупний попит і сукупна пропозиція (проблеми макро- економічної рівноваги)
- •90. Сукупний попит: фактори, що визначають криву сукупного попиту
- •91. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •92. Валовий внутрішній продукт: поняття, принципи, методи підрахунку
- •93. Національне рахівництво. Система національних рахунків та її показники
- •94. Проблеми циклічності і економічного зростання в макроекономіці
- •95. Макроекономічна теорія рівноваги
- •96. Макроекономічна політика (проблеми макроекономічної нерівноваги)
- •97. Макроекономічна теорія, макроекономічна політика і практика
- •98. Сукупна пропозиція: чинники й детермінатори сукупної пропозиції
- •99. Кредитно-грошова політика
- •100.Фіскальна політика і державний бюджет
- •101. Макроекономічне регулювання. Цілі макроекономічної політики
- •102. Інфляція. Методи стабілізації грошового обігу. Поняття: нуліфікація, девальвація, ревальвація, деномінація
- •103. Національне господарство і зовнішня торгівля. Держава, міжнародна торгівля і обсяг виробництва
- •104. Економічна наука як така: історія виникнення і поняття
- •105. Фази розвитку економічної науки: критерії періодизації
- •106. Донаукова фаза. Меркантилізм - перша школа економічних знань
- •107. Зародження класичної традиції в економічній науці. “Фізіократія” – наукова школа “французької класики”
- •108. Класики англійської “класичної політекономії”
- •109. Засновник класичної системи а. Сміт. Економічна система а. Сміта
- •110. Д. Рікардо – “завершувач системи англійської класичної політекономії”
- •111. Дж.Ст. Мілль – ортодокс “класичної школи” і порядок “соціальної реформації”
- •112. Еволюція “класичної системи” і реакція на неї (Сей, Бастіа, Кері).
- •113. Критика “класичної системи з дрібнобуржуазних позицій” (Сісмонді, Прудон)
- •114. Зародження, ґенеза і розвиток соціалістичного вчення (від “соціалістів-утопістів” до “наукового соціалізму (комунізму)”)
- •115. “Науковий соціалізм” (комунізм) к. Маркса і ф. Енгельса
- •116. Економічне вчення і логіка к.Маркса
- •117. Історична доля марксизму-ленінізму-сталінізму
- •118. Історична школа як плідний напрям економічної науки.
- •119. Маржиналізм. “Маржиналістська революція” в економічній науці
- •120. Австрійська школа (теорії “граничної корисності”)
- •121. Лозаннська школа (“теорія загальної рівноваги”)
- •122. Англо-американська школа (теорії “часткової рівноваги”)
- •123. Шведська (Стокгольмська) школа
- •124. Кейнсіанська традиція в економічній науці. Суть “кейнсіанської революції”
- •125. Кейнсіанство, неокейнсіанство, посткейнсіанство
- •126. “Класична традиція”: неокласицизм, неокласичний синтез (від “недосконалої конкуренції” Дж. Робінсон до “неокласичного синтезу” п. Самуельсона)
- •127. Лібералізм, неолібералізм: центр (Чиказька школа), “праве крило” (Мізес, Хайек), “ліве крило” (Фрайбурзька школа)
- •128. Теорія і практика “соціальної ринкової економіки”
- •129. Міжнародна торгівля і світове господарство
- •130. Міжнародна торгівля і валютні курси
- •131. Порівняльні переваги і протекціонізм
- •132. Міжнародна валютно-фінансова система
- •133. Суб’єкти та об’єкти світової економіки
- •134. Сутність та форми міжнародного руху капіталів (масштаби, динаміка, географія)
- •135. Етапи формування світового господарства
- •136. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз
- •137. Глобальні проблеми сучасності
- •138. Міжнародні інвестиції. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в економіку України
- •139. Міжнародне співробітництво
- •140. Міжнародні інститути (Бреттон-Вудська, мвф, Світовий банк)
- •141. Валюта. Конвертованість валют. Композитні валюти
- •142. Групування країн за рівнем соціально-економічного розвитку
- •143. Формування транснаціональних корпорацій
- •144. Міжнародні валютно-фінансові установи
- •145. Платіжний баланс та його структура. Активне і пасивне сальдо платіжного балансу країни
- •146. Валютна політика. Валютний режим і валютний курс
- •147. Основні напрямки трудової міграції. Проблема трудової міграції в Україні
- •148. Система фіксованих валютних курсів: класичний золотий стандарт
- •149. Стратегії економічного розвитку. Елементи економічного розвитку
- •150. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і кас). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
115. “Науковий соціалізм” (комунізм) к. Маркса і ф. Енгельса
Марксистська (пролетарська) політекономія виникла в 40—60-ті роки XIX ст. її засади сформовані Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом, а подальший розвиток вона знайшла у працях Володимира Леніна та ін.
Марксистська політекономія ґрунтується на теоретичних положеннях класичної буржуазної політекономії, є її розвитком з позицій робітничого класу. Використовуючи метод матеріалістичної діалектики, спираючись на класовий підхід, представники марксистської теорії (як революційного вчення) зробили аналіз капіталістичного ладу та дійшли висновку про його історичну обмеженість і закономірну зміну більш прогресивним суспільним ладом — комунізмом. Загальна риса перших робіт Маркса і Енгельса – прагнення довести необхідність зміни суспільного ладу. Вони роблять висновки, що економічний розвиток капіталістичного суспільства приведе його до краху, а щоб прискорити цей процес потрібна революція. Маркс і Енгельс не признавали реформ, а бачили вихід лише через пролетарську революцію (їх праця: “Німецька ідеологія”).
З ім’ям Маркса пов’язана ідея побудови безкласового суспільства вільних і рівних громадян, в якому не буде експлуатації людини людиною, приватну власність буде знищено потреба в державі як органі насильства одного класу над іншим відімре, а розвиток суспільства з одного центру буде свідомо керованим.
Вчення К. Маркса і Ф. Енгельса ґрунтувалося на тому, що продуктивні сили, які має суспільство, можуть використовуватися лише за колективних форм організації, праці і виробництва. Такий процес приходить у суперечність із приватною формою присвоєння умові результатів виробництв. Ця основна суперечність виявляється, як антагонізм основних класів суспільства - капіталістів і найманих робітників. Їхні відносини складаються на основі існуючої у суспільстві загальної форми економічного зв’язку – товарного обміну.
Продаючи капіталістові свою робочу силу й одержуючи в обмін вартісний еквівалент – зарплату, робітник створює своєю працею вартість більшу ніж та, що втілена у вартості його робочої сили. Таку додаткову вартість безкоштовно привласнює власник засобів виробництва, що використовує її частково на особисте споживання, частково – на розширення виробництва, у якому відтворюється в розширеному вигляді і відносини експлуатації. Такий процес постійно, повторюючись, має наслідок результат деякого роду; по-перше, відбувається концентрація багатства на одному полюсі й убогість на іншому; по-друге, у процесі нагромадження знижується частина капіталу, що витрачається на робочу силу і є джерелом додаткової вартості, породжує концепцію до зниження норм прибутку. Обидва наслідки відбивають історичну обмеженість капіталістичного способу виробництва, породжують соціальні й економічні конфлікти, що неминуче ведуть до соціальної революції, яка відкриває шлях до соціального способу організації виробництва і розподілу.
116. Економічне вчення і логіка к.Маркса
За економічним вченням марксизм основою розвитку людського суспільства вважає матеріальне виробництво, а працю — діяльною формою багатства та власності. Іншими надбаннями економічної складової марксизму є: відкриття К. Марксом двоїстого характеру праці, втіленої у товарі, та внутрішніх суперечностей товару; формулювання ряду економічних законів (закону відповідності виробничих відносин рівню розвитку та характеру продуктивних сил, закону додаткової вартості, закону тенденції середньої норми прибутку до зниження, закону зростання органічної будови капіталу тощо); з’ясування механізму утворення середньої норми прибутку та ціни виробництва; обґрунтування діалектики самозаперечення капіталу (капіталізму) через ті соціально-економічні форми (акціонерний капітал, усуспільнення виробництва тощо), які створюються самим капіталом у процесі його розвитку.
Головною економічною працею К. Маркса є “Капітал”. У своєму творі він розглядає “додаткову вартість”, яка є основою його вчення. Маркс всіх своїх попередників поділяє на тих, хто наблизився до розуміння “додаткової вартості” і на тих, хто навіть не підозрює про її існування. Останніх він називав вульгарними економістами.
Основну мету свого економічного дослідження сам Маркс бачив у з’ясуванні тих законів, яким підкоряється виникнення, розвиток та руйнація аналізованого ним соціально-економічного організму.
У своєму логічному аналізі він послідовно розглядає вартість, що лежить в основі ціни; додаткову вартість як основу прибутку у різних її формах (промислова, торгова, банківський процент); вартість робочої сили, яка знаходиться в основі її перетвореної форми – заробітної плати.
Заслуговують на увагу погляди Маркса щодо “соціальної справедливості та рівності”. Згідно теорії Маркса єдиним джерелом вартості, отже і доходу, є праця. У створенні нової вартості бере участь лише один фактор – робітник, власник робочої сили. Усі інші види доходів в капіталістичному суспільстві – капіталістичні прибутки у різних формах, торговий прибуток, позичковий процент, рентні доходи, підприємницька винагорода – являють собою перетворені форми додаткової вартості, тобто є результатом неоплаченої праці робітників.
“Соціальна справедливість” розподілу доходів, за Марксом, полягає втому, щоб усі вони були поставлені в залежність від суспільно-необхідних витрат праці на виробництво товарів.
Надзвичайно багато уваги Маркс приділив процесу нагромадження капіталу та його впливу на становище робітничого класу.
За життя Маркса його вчення піддавали критиці його численні опоненти. Але це були “словесні баталії”, які не могли бути ані підтверджені, ані спростовані тому, що “марксизм” існував лише в теорії і ніяких спроб його практичного втілення ніде й ніколи не робилося.