Питання для перевірки засвоєних знань:

1. Що розуміється під процесом прийняття рішень в теорії управління?

2. На яких припущеннях побудована класична і поведінкова моделі прийняття рішень? Їх відмінності.

3. Що є характерною рисою ірраціональної моделі прийняття рішень?

4. Як Ви розумієте категорії “обмежена раціональність” та “досягнення задоволення”?

5. З яких етапів складається раціональна технологія прийняття рішення?

6. У якій послідовності здійснюється процес оцінки альтернативних варіантів?

Рекомендована література до теми [3; 42; 43; 67]

Тема 5. Імідж менеджера та організації

Мета теми: закріпити за допомогою практичних вправ основні елементи іміджу ділової людини, набути практичні навички з ефективного використання сучасних засобів впливу на формування іміджу організації

Студенти повинні знати: ознаки та складові іміджу організації, види іміджу, ознаки позитивного іміджу.

Студенти повинні вміти: розробляти заходи по формуванню іміджу організації та особистого іміджу.

Перелік питань до самостійної роботи студентів з теми:

1. Як впливає громадська думка на імідж організації?

2. Паблік релейшнз, як елемент політичної практики

3. Реклама як засіб створення іміджу.

4. Ознаки та складові іміджу організації.

5. Охарактеризувати види іміджу.

6. Етика сучасного менеджера.

7. Як впливають «брудні» технології або «чорний піар» на імідж організації?

8. Характеристика напрямів вдосконалення іміджу менеджера.

9. Яке значення має зовнішній вигляд на формування іміджу керівника?

10. Вказати напрямки формування іміджу менеджера на підприємстві.

Ключові терміни та поняття: імідж, імідж підприємця, ознаки іміджу, зовнішній вигляд, міміка, жести, корпоративний імідж, суспільний імідж, самоімідж, бажаний імідж, необхідний імідж.

Тезисний матеріал до теми:

Імідж в перекладі з англійського – «образ». Це візуальна привабливість особистості.

Під іміджем організації, як правило, мається на увазі її узагальнений портрет, який створюється в уяві різноманітних аудиторій громадськості на основі того, що вона робить і що про неї говорять.

Для розбудови свого іміджу організація повинна:

- подаватись як певна «особистість» зі своєю організаційною культурою, що включає зовнішній вигляд, сучасність планування приміщень, дизайн обладнання, форму одягу співробітників, стилі їх спілкування, норми, традиції та ритуали тощо;

- мати свою «репутацію перспективної фірми», свої цінності, успіхи, історію створення, поширювати інноваційні процеси, випуск нових товарів чи послуг тощо;

- вміти продемонструвати свій «характер», або сутність, проінформувати і показати через ЗМІ, який насправді її бізнес.

До загальних ознак іміджу, які реально визначаються на практиці, пропонується включати такі:

1. Синтетичність.

2. Правдоподібність.

3. Стабільність.

4. Вразливість.

5. Стислість.

6. Невизначеність.

7. Реклама .

За умов ринкових відносин перебільшити значення реклами практично неможливо. Реклама — це і мистецтво, і інструмент впливу, і рушійна сила економічного розвитку.

Створення іміджу фірми і її торгової марки — це елементи рекламного процесу. З'єднавши всю сукупність елементів, рекламодавець отримує те, до чого прагне будь-яка фірма: поліпшення ставлення до неї з боку громадськості, і як результат цього — керована купівельна поведінка споживачів.

Одним із найважливіших елементів маркетингової комунікації сьогодні є пропаганда.

Пропаганда — це планомірне, систематичне і економічно ефективне встановлення зв'язків між організацією і громадськістю (клієнтами, постачальниками, посередниками, акціонерами, робітниками, службовцями, іншими фірмами, державою) з метою завоювання і зміцнення довіри, створення відповідного іміджу, поширення комерційно важливих даних через засоби масової інформації або інші канали маркетингової комунікації.

Традиційними інструментами пропаганди є підтримування стійких контактів із електронними та друкованими засобами масової інформації для періодичного висвітлювання діяльності фірми (нові зразки товарів, удосконалення виробничих потужностей, розвиток технологічних процесів), проведення презентацій, ювілейних заходів, днів відкритих дверей, виставок, організації консультування споживачів чи посередницьких організацій.

У західній практиці цей засіб маркетингового впливу більш відомий як паблік рілейшнз (РR). Першими термін «паблік рілейшнз» запровадив президент США Томас Джефферсон у своєму посланні Конгресу (1870).

Паблік рілейшнз (англ. Риblic relation (РR) — зв'язки з громадськістю) — управлінські дії зі встановлення і підтримання взаємовигідних відносин між організацією і громадськістю, від настроїв і міркувань якої залежить успіх чи неуспіх цієї організації.

Він спрямований на створення сприятливого уявлення громадськості про організацію чи її продукцію або послуги. Основне в РR — вплив на стан громадської думки.

Імідж являє собою найбільш ефективну подачу відомостей, яка в змозі обійти наявні в кожного з нас «фільтри». Звідси і виникає ідея іміджу як публічного, або зовнішнього подання «Я».

Особистий імідж є важливою складовою для кар'єри. Є декілька причин, які вказують на це:

- ми віримо в те, що бачимо;

- ми всі зайняті люди і часто приймаємо рішення на основі першого враження;

- імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного росту;

- ми діємо, усвідомлюючи це чи ні, як представники своєї професії або організації;

- добре виглядати і впевнено почуватися — це добре для нас самих.

Для вивчення та дослідження реального стану справ необхідно з'ясувати правду всіма доступними способами. Отримання більш різнобічної інформації іншим шляхом (тобто уточнення іміджу) — це соціальні дискусії.

Менеджмент іміджу виглядає як його створення за певних оптимальних соціальних і культурних обставин. У цьому випадку «імідж» розуміють не як псевдореальність, а як оточуючу нас дійсність.

Крім свого власного іміджу, менеджер повинен турбуватися і про імідж підприємства (фірми).

Справжній менеджер повинен бути завжди націлений на пошук ефективних засобів впливу на співробітників та споживачів. Одним із таких засобів є його особистий імідж (особистий імідж, фірмовий одяг, ергономіка і дизайн офісу).

Імідж менеджера — це не тільки і не стільки засіб завоювати увагу, це скоріше спосіб реагування на вимоги своєї аудиторії, яка хоче сприймати дану персону саме такою, а не іншою.

Таким чином, чим вищий управлінський рівень менеджера, тим більше значимими повинні бути його позиції щодо іміджу його підприємства.

Учені виділяють такі магістральні шляхи побудови іміджу менеджера:

- успіх підприємства під власним ім'ям;

- перетворення свого імені в марку (уособлення своєї компанії);

- участь в інноваційних програмах;

- орієнтація на справу, а не на задоволення чи насолоду (аморальне, грабіжницьке нагромадження грошей, як головний сенс життя).

Запитання для самоперевірки засвоєних знань

1. Як впливає громадська думка на імідж організації?

2. Паблік релейшнз як елемент політичної практики.

3. Реклама як засіб створення іміджу.

4. Ознаки та складові іміджу організації.

5. Охарактеризувати види іміджу.

6. Як формується позитивний імідж підприємства (фірми)?

7. Як впливають «брудні» технології або «чорний піар» на імідж організації?

8. Характеристика напрямів вдосконалення іміджу менеджера.

9. Яке значення має зовнішній вигляд на формування іміджу керівника?

10. Вказати напрямки формування іміджу менеджера на підприємстві.

Рекомендована література до теми[6; 11; 56; 66]