Тезисний матеріал до теми:

Конфлікт (від лат. conflictus) – відсутність згоди між двома чи декількома суб’єктами, зіткнення, яке виникає в процесі взаємодії конкретних людей або груп, що мають протилежно направлені цілі, інтереси, потреби, позиції, думки, переконання тощо. Кожна із сторін робить все для того, щоб була прийнята її думка. В основі любого конфлікту лежить ситуація, що включає протилежні позиції сторін з будь-якого приводу, протилежні цілі або засоби їх досягнення.

Основними складовими конфлікту є:

наявність протиріччя

учасники конфлікту;

причини його виникнення;

зміна характеру спілкування в напрямі конфронтації

мотиви конфлікту

активність сторін

результат конфліктної ситуації

Класифікація конфліктів.

За змістом та кількістю конфліктуючих сторін конфлікти бувають:

- внутрішньоособистісні (пов’язані із зіткненням протилежно спрямованих мотивів особистості);

- міжособистісні (між двома особами);

- міжгрупові ;

- конфлікт між особою і групою ( як наслідок низького рівня культури взаємин тощо);

- конфлікт між апаратом управління (керуючою та керованою системою).

За наслідками:

- функціональні або конструктивні (приводить до розвитку відносин між людьми і між; групами, дозволяє уникнути одноманітності, шукати шляхи вирішення проблеми;

- дисфункціональні або деструктивні (руйнівні - коли "театр дій" переноситься на взаємовідносини людей, охоплює особисто емоційну сферу, де одна із сторін вперто наполягає на своїй позиції);

- безрезультатні.

За формою прояву: видимі (неприховані); потайні.

За ступенем тривалості й напруженості: скороминучі; тривалі; гострі; хронічні.

За характером виникнення: випадковий (ситуативний); намірений (спровокований);

За сферою виникнення: службовий (предметно-діловий); неслужбовий:

За напрямами:"горизонтальні" (задіяні особи не підлеглі один одному -співробітники, партнери; "вертикальні" (особи підпорядковані один одному); "змішані" ( беруть участь всі названі сторони,

Причини конфліктів можна поділити на об'єктивні та суб'єктивні, Об'єктивними причинами конфліктів у колективі можуть бути:

- недоліки в організації роботи,

- невідповідне матеріально-технічне забезпечення діяльності (нестача технічних засобів, перенаселеність службових кабінетів),

- нераціональний розподіл обов'язків та нерівномірна завантаженість працівників роботою,

- формальне об'єднання в робочі групи (відділи, підрозділи тощо) без врахування психологічної сумісності учасників.

Власне суб'єктивними причинами є:

- негативний соціально-психологічний клімат,

- невідповідність офіційної та неофіційної структур колективу (протиборство між керівником і неформальним лідером, ворожнеча між окремими неформальними групами),

- негативні риси характеру та деякі особливості особистості (егоїзм, недостатні самовладання та витримка, завищені самооцінка та рівень домагань, тривожність),

- наявність психологічних бар'єрів.

У конструктивних конфліктах причинами, як правило, є недоліки в організації виробництва управління: відмінність в цілях і цінностях, розподіл ресурсів, відмінність у життєвому досвіді і манерах поведінки, розподіл прибутків і несвоєчасна оплата праці, погана інформованість, низький рівень виконавчої дисципліни та ін.

У деструктивних всілякі прояви грубощів, нетерпимість по відношенню до чужих думок, приховування інформації, критика, що принижує людську гідність, звільнення, порушення трудового законодавства, помилки в застосуванні заохочень і покарань, нечіткі формулювання завдань, що даються і ін.

Конкретними засобами вирішення конфлікту можуть бути:

1) вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення;

2) компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;

3) поступове згладжування протиріч;