Питання для додаткового вивчення (теми доповідей і рефератів)

1. Мистецтво як складник духовної культури людства, засіб художнього осягнення й переживання світу і творення нової, естетичної дійсності.

2. Художній образ – основа мистецтва.

3. Різні тлумачення художнього образу як формозмістової єдності, як художньої форми, що породжує зміст і втілює його, як міфа, знака тощо.

4. Процес творчої типізації та індивідуалізації. Естетичні аспекти типізації та індивідуалізації.

5. Значення мистецтва.

6. Віхові постаті в розвитку світової естетичної думки.

7. Теоретико-літературні погляди Г. Е. Лессінга.

8. Особливості композиції трактату Н. Буало «Мистецтво поетичне».

9. «Поетика» Арістотеля в оцінці І.Я. Франка.

10. Діалектика художнього образу.

11. Мистецтво і простір.

12. Автор і герой в естетичній діяльності.

13. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні.

14. Іван Франко: від соціологічної до психологічної зумовленості літератури.

15. Поняття гри і художньому образі.

16. Внутрішні якості та функції літературних творів.

17. Читач як учасник літературного процесу.

18. Сучасна жанрова система художньої літератури.

19. Сучасні процеси жанротворення в поезії.

20. Естетична природа притчі.

21. Драма в історичному розвитку.

22. Нормативні , описові та історичні поетики. Макро- та мікро поетика.

23. Формозмістова єдність художнього твору.

24. Художня поліфонія цілісного літературного твору.

25. Філологічний, соціологічний, типологічний, історико-функціональний, психоаналітичний, системно-структурний, постструктуралістський, феноменологічний та інші методи дослідження художнього твору.

26. Платонівська теорія “форм” чи “ідей”.

27. Проблема змісту, матеріалу і форми в словесній художній творчості (за матеріалами праць М. Бахтіна).

28. Поетичні філософські категорії Г. Гегеля.

29. Шляхи і форми художньої реалізації ідейно-тематичного задуму письменника.

30. Тематика і проблематика творів фантастичних і фантасмагоричних.

31. Конфлікт художнього твору як одна з його бінарних опозицій.

32. Художній стиль, стиль як категорія літературного процесу (стиль доби).

33. Стиль національної літератури, літературного напряму, окремого письменника.

34. Особливості організації формозмісту.

35. Особливості літературознавчої стилістики.

36. Структурна, семантична та функціональна єдність художнього тексту.

37. Неонозначність підходів до визначення понять фабула, мотив, сюжет у сучасному літературознавстві.

38. Роль і значення праці О. Веселовського «Історична поетика» в розвиткові вчення про сюжет.

39. Літературознавчий та лінгвістичний підхід до вивчення мови художнього твору.

40. Національна мова – джерело зображально-виражальних можливостей художньої мови.

41. Надмінативне (непереносне, автохтонне, денотативне, безобразне) слововживання в художній мові.

42. Лексичний рівень художньої мови.

43. Етимологічні коріння експресії слова.

44. Вияв художньої мови на рівні морфеми, фонеми, звуку.

45. Теорія дискурсу. Дискурс і мова.

46. Поєднання комунікативної, пізнавальної, моделюючої, естетичної, ігрової та інших функцій мови в літературному творі.

47. Роль виражально-образних засобів у літературному творі.

48. Інакомовність (переносність, коннотативність) її походження.

49. Психологічні підвалини та види інакомовності.

50. Проблеми класифікації тропів.

51. Метафора і творення нової реальності, розбудованої за естетичним принципом.

52. Метафора (метонімія) як основа ліричного сюжету.

53. Метафора як здібність, ознака таланту.

54. Субстантивізація поетичної мови.

55. Літературні афоризми.

56. Ремінісценція та аплікація як стилістичні фігури.

57. Українська стилістика й ритміка.

58. Теорія фігур у світлі досягнень лінгвістики та структуралізму.

59. Поняття ритміки і фоніки у широкому й вузькому розумінні.

60. Фольклорне віршування.

61. Декламаційно-тонічне віршування.

62. Верлібр у німецькій перед романтичній та сучасній європейській літературі.

63. Розвиток сонету в українській літературі.

64. Ритм у Всесвіті, у земній та людській природі, у процесі мовлення, художній мові.

65. Спільне та відмінне у ритмі прози різних авторів.

66. Відсутність різкої межі між прозою і поезією.

67. Загальнокультурна, естетична, соціопсихологічна зумовленість виникнення й еволюції літературних напрямків, течій, угруповань, шкіл тощо.

68. Проблеми періодизації літературного процесу.

69. Національне і загальнолюдське в літературі, їх взаємопроникнення.

70. Роль генія, таланту, в творенні нової художньої якості.

71. Літературний процес і масова література.

72. Взаємодія традицій і новацій, канонів і деканонізації в межах літературного процесу.

73. Взаємозв’язок літературного процесу як сфери художнього творення і сприймання.

74. Взаємодія традицій і новацій у мистецтві.

75. Співіснування різних типів творчості від давнини до сучасності.

76. Методологія упорядкування понять і термінів мистецьких феноменів.

77. Індивідуальний стиль письменника в інтерпретації І. Франка.

78. Типи художньої творчості.

79. Генезис сучасного художнього мислення.

80. Типологія художнього бачення та психологічного мислення-відчуття.

81. Методологічна систематизація понять “тип творчості”, “тип художнього мислення”, “творча манера”, “метод”, “стиль”, “мікро поетика”, “напрям”, “течія”.

82. Виникнення напряму в творчій практиці, його розвиток, теоретичне обґрунтування.

83. Синхронний (угруповання) і діахронічний (школа) аспекти естетичних переконань.

84. Позитивістський тип світорозуміння.

85. Найвизначніші явища європейської літератури від давнини до сучасності та наявність у них констант і домінант позитивізму.

86. Інтуїтивізм як емоційно-мислительне підґрунтя неромантичного типу художнього бачення.

87. Бароко як особлива естетична система.

88. Модернізм – узагальнене позначення художніх пошуків літератури XX ст.

89. Поняття про типи художньої творчості.

90. Стильові константи романтизму.

91. Модерністські шукання в українській літературі ХХ ст.

92. Античний реалізм, ренесансний реалізм, реалізм у добу класицизму, просвітницький реалізм, “критичний” реалізм, натуралізм, “соціалістичний” реалізм, власне реалізм.

93. Класицизм і "соцреалізм" як нормативні системи, що вичерпали свої реалістичні потенції в наслідок ідеологемних регламентацій.

94. Константи і домінанти інтуїтивізму та їх вияв у різні історичні періоди – від античності до сучасності.

95. Поетика сентименталізму, предромантизму, романтизму, неоромантизму.

96. Історично змінні й естетично тривкі критерії художності.

97. Особливості сучасного стану розвитку літературознавства.

98. Зв’язок теоретико-літературної думки з літературним процесом.

99. Основні віхи вітчизняного та європейського наукового процесу осмислення художньої практики.

100. Особливості сучасного стану розвитку теоретико-літературної думки.