Практичні завдання

Визначте, який уривок написаний віршованою, а який – прозовою мовою. Свою думку доведіть.

Як добрий чорний хліб для їжі і як прозірна дзвонкова вода для пиття, так нам потрібне пристрасне, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця слово, зіткане з мужності і ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цвіту надій (М. Стельмах).

***

Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали. Я їх питав із щирою душею:

– Яку ви любите найбільше мову? – І всі відповідали. – Ту, що нею співала рідна мати колискову (Д. Білоус).

***

Примостилась під ярком хатина, як бабуся втомлена на призьбі. Капусти тужавіють за тином, і холодним жаром перець виспів. Гарбузи пришились, ніби ґудзики, на зеленім піджачку городу, і гуде тонка бджолина музика з повно жовтих соняхів навпроти (В. Кочевський).

***

Ой, у полі вербиченька, там стояла криниченька…

Пісня лилась і лилась, несучи притаєний сум і зажуру. Дівочі голоси ділилися ним зі світом і воднораз притримували його в собі: їм добре з ним було. Бо то тільки сум, а не розлука. Вербовий сум. Гарний і гордий, як те дерево, що в низинних місцинах росте здебільшого поодинці або рядочком над річкою чи ставом, вгорнувшись у срібно-зелені шати аж по кісточки (Л. Павленко).

Доведіть, що наведені нижче уривки напи­сані віршованою мовою і розбийте їх на рядки вірша.

Із гілочки – вербового мізинця, що я колись у луках посадив, зросла верба, якій так часто сниться її веснянки перії мотив. Кошлатились над нею за­метілі, спливали в повінь снігові горби, і, дочекав­шись вербної неділі, приходив я до рідної верби (В. Кочевський).

***

Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Як довго ждали ми... Уклін чолом народу, що рідну мову нам зберіг, зберіг в таку страш­ну негоду, коли він сам стоять не міг... (О. Олесь).

***

Вже похилили верби тихі набряклі віти до води. Уже парують чорні стріхи і розбрунвковують сади. Вже сурми чуючи побідні, сівач проходить по ріллі, – це з ірію на гнізда рідні свій шлях верстають журавлі (Л. Первомайський).

***

Знов листа мені прислала мати, невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати наш садок вишневий забілів. Наче вчора бігав я до школи і садив ті вишеньки малі, а тепер гу­дуть над ними бджоли і поважні пустун й-джмелі (В. Симоненко).

За поданим текстом відновіть віршовані рядки

«Бджілко! – крикнула зозуля, –

В холодку весною!

Сядь, спочинь зо мною.

Любо, мило спочивати

Як земля радіє,

Будем звідси ми дивитись,

Як садок біліє.

Як горить і сяє сонце,

Як степи співають,

Будем слухати з тобою,

Як вітри гуляють».

Як шумлять широкі ріки,

***

Грає і дарує усміхи свої.

В полум’ї граніти і в диму гаї,

А на хмарах грає сонячне проміння,

Зайнялися гори! В золоті каміння,

І поволі зникли, і розтали в млі...

І всміхнулись небу, морю і землі...

І проснулись хмари, і всміхнулись світу,

І знялися легко, з усміхом привіту,

Має над землею райдужним крилом.

Обняло всю землю сяйвом і теплом...

Випливло і сонце! – все – любов і ласка!

І здавалось, щастя, чарівне, як казка,

***

і натішимось весною,

зацвітуть квітки.

і наслухаємось пісень,

темний гай зазеленіє,

Підем ми тоді з тобою

Скоро сонечко пригріє,

в ліс на цілий день

потечуть струмки.

Користуючись символами, складіть схему на­голошених і ненаголошених складів наведених нижче уривків.

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата –

Як мак процвітає.

Т. Шевченко

***

І барвінком, і рутою,

І рястом квітчає

Весна землю, мов дівчину

В зеленому гаї.

Т. Шевченко

***

Синиця в шибку вдарила крильми.

Годинник став. Сіріють німо стіни.

Над сизим смутком ранньої зими

Принишкли хмари, мов копиці сіна.

В. Симоненко

***

Бажав би я, мій рідний краю,

Щоб ти на волю здобувавсь,

Давно сподіваного раю

Від себе власне сподівавсь.

П. Грабовський

Відновіть порушений ритм віршованих рядків:

Із гілочки – вербового мізинця,

Що колись я посадив на луках,

Зросла верба, якій сниться так часто

Мотив її першої веснянки.

Над нею кошлатились заметілі,

Снігові горби спливали в повінь,

І, дочекавшись вербної неділі,

Я приходив до рідної верби.

В. Кочевський

***

Важкі полив’яні вузли капусти

Над рікою парують молоком.

Густо скидається мальками роса,

і пахтить селом придорожній пил.

У затоні лебедіє світанок,

І мій човен причалює у сад.

В зелених травах червоні яблука,

В губчастій листві синій виноград.

М. Стельмах

***

Весна. Гримить у ринвах крига,

Відповідаючи весні,

І, мов забута стара книга,

Одкривається мені світ.

І я знову й знову читаю

Правічну повість світлих нив,

Немов їх мову таємничу

Оце зрозумів лиш тепер.

Л. Первомайський

Чи правильне висловлювання: «Паузу потрібно обов’язково робити лише в кінці кожного рядка»? Свою думку доведіть.

Чи правильним є твердження: «Межі стоп збігаються з межами слів»? Чому? Свою думку доведіть.

Визначте віршовий розмір наведених нижче рядків. Яким розміром написані рядки? Чи є в поетичних рядках стопи, які порушують віршо­вий розмір? Що це за стопи?

Над білими крутими берегами,

Де зимова ятриться далина,

Калина йде глибокими снігами,

Заметами до мене йде вона.

Д. Павличко

***

Над хвилями моря, на скелі,

Хороша дівчина сидить,

В лавровім вінку вона сяє,

Співецькую ліру держить.

Леся Українка

***

Зеленіють жита, і любов одцвіта,

і волошки у полі синіють.

Од дихання мого тихий мак обліта,

ніби ім’я печальне – Марія...

В. Сосюра

***

Дві сестри, тоненькі і сухенькі,

Осінь ловлять в пелени над ставом.

З господарства лине чистий дзенькіт,

У воді поплюскує небавом.

І. Драч

***

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста.

В. Симоненко

***

На узліссі край потоку

Спить повстанець вічним сном.

Йде життя бездушним кроком,

Забуття росте кругом.

3. Красівський

***

Весна, ох, довго ж на тебе чекати!

Весно, голубко, чому ж ти не йдеш?

Чом замість себе до вбогої хати

Голод і холод, руїну і страти

В гості ти шлеш?

І. Франко

***

За хатою хату ми брали із бою,

І ворог не втік за обвислі мости...

Нам винесли хліб із жолуддям, з корою,

Та кращого хліба не знали світи!

М. Стельмах

***

Барвистість одвічна народної мови –

Це щось невимовне, прекрасне, казкове:

І ласка любові, зелена калина,

І пісня досвітня в гаях – солов’їна.

П. Усенко

***

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів!

М. Вінграновський

***

Для мене багато не треба,

щоб ласку і добрість пізнати;

лиш просвіток рідного неба

та затишок теплої хати,

та житнього хліба шматочок,

та цвіту, що сяє калинно,

та іскру краси твоїх дочок,

чорнявих царівн, Україно.

Д. Луценко

***

Коли втомлюся я життям щоденним.

Щоденним лихом, що навколо бачу,

Тоді я думку шлю в світа далекі,

Блукає погляд мій в країні мрії.

Леся Українка

Знайдіть рядки, написані хореєм:

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!

Леся Українка

***

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна...

Леся Українка

Знайдіть рядки, написані дактилем:

Як почуєш вночі край свойого вікна,

Що щось плаче і хлипає важко,

Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,

Не дивися в той бік, моя пташко!

І. Франко

***

Пісне, моя ти підстрелена пташко,

Мусиш замовкнуть і ти.

Годі ридати і плакати тяжко,

Час нам зо сцени зійти.

І. Франко

Знайдіть рядки, написані анапестом:

Небо блакитне, зелена земля,

Груші і яблуні білі...

Квітоньки милі! Зірвіться з гілля...

Вітряно! Квітоньки милі.

О. Олесь

***

Швидко грудень повіє крилатий

і простелиться сніг, наче дим.

Ще багато пісень непочатих

у закоханім серці моїм.

В. Сосюра

Визначте віршовий розмір та тип рими поданих рядків.

У маленьких очах відбивається світ,

Гамірливий, гучний і великий –

Буйна радість зелених віт,

Білі хмари і срібні ріки.

В. Симоненко

***

Минула ніч, і сонце білогриве

Несе на тросі огненному день,

І блискітки, швидкі та метушливі.

Стрибають на асфальті де-не-де.

В. Симоненко

***

Поле чорніє. Проходять хмари,

Гаптують небо химерною грою.

Пролісків перших блакитні отари...

Земле! як тепло нам із тобою!

М. Рильський

Визначте, які клаузули римуються в наведеному нижче уривку.

Хай дня не видко з-за туману,

Хай хмара з півночі росте

Але хіба я перестану

Співать про сонце-золоте.

О. Олесь

Доберіть рими до слів:

Весна, сонечко, щастя, веселка, веселий, дівочий, біжить, сміється.

Складіть вірші за поданими римами:

а) ... струмки

... руки

... пісні

... ясні

б) ... гуси

... ключами

... бідний

... степами

в) ... хвилі

... шумлять

... млою

... сплять

г) ... неба

... золоту

... стрічки

... сплету

ґ) ... пустунчик

... влетів

... книжку

... покотив

д) ... легенький

... змахнув

... чашку

... подув

Відтворіть вірш за поданими римами. Назвіть тропи, які використали.

а) мрії

сни

гріє

весни

квіти

пісні

заповіти

голосні.

б) край

квітку

клітку

гай

дні

мені

мить

летить.

в) рожева

краси

дерева

ліси

віти

простягну

шуміти

ясну.

Вкажіть, які рими (точні чи неточні) мають наведені нижче рядки:

Не сумуй, що врода

Опадає з личка;

Не сумуй: то шкода

Дуже невеличка.

П. Грабовський

***

Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.

В. Симоненко

***

Коло гаю, в чистім полі,

На самій могилі,

Дві тополі високії –

Одна одну хилить

Т. Шевченко

***

Цілу ніч гуляв тут вітер,

скиглив по щербатих скелях,

вило море й кам’янії

стіни гризло і товкло.

І. Франко

***

У прозорому вересні

Серед верб і стогів

Ранки сизі, як селезні,

Випливають з лугів.

В. Кочевський

***

Он повзе мурашка,

Ось хлюпоче річка.

Не зривай ромашку,

Не топчи травичку.

А. Камінчук

Визначте тип римування наведених нижче віршових рядків, зважаючи на місце наголосу і точність:

І сняться все мені далекі темні очі,

що в’януть і мовчать в осінній далині...

А щоки, як колись, вітри мені лоскочуть,

і запах чебрецю несуть вони мені...

В. Сосюра

***

Знову ти? О люба, чи не сон це?..

Як колись, до тебе я прийшов.

Золотими літерами сонце

на панелі пише про любов...

В. Сосюра

***

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

Розвійтесь, як тихе зітхання!

Незгоєні рани, невтишені жалі,

Завмерлеє в серці кохання.

І. Франко

***

Місто, премісто, прамісто моє!

Стійбище людське з асфальту й бетону.

Як там не буде, а все-таки є

той силует у вікні золотому!

Л. Костенко

Спробуйте скласти власний вірш і визначте, яку риму він має.