- •Тема 1.Документні потоки та масиви як складові документної комунікації
- •Документні потоки та масиви як системні об’єкти
- •Тема 2. Ознаки, властивості, параметри та функції документних потоків та масивів
- •Тема 3.Основи структурування документних потоків та масивів
- •Тема 4. Методи вивчення системних властивостей документних потоків та масивів
- •Завдання для самоперевірки:
- •Основна література
- •4.2. Етап формування документних потоків та масивів
- •4.3. Етап інтенсивного розвитку документних потоків та масивів
- •4.4. Етап кардинальних структурних змін документних потоків та масивів
- •Формування бібліотечних фондів
- •Склад бібліотечних фондів Бібліотечний фонд як основа для обслуговування читачів бібліотек
- •Перевірка бібліотечних фондів. Здача- прийом фондів
- •Склад бібліотечних фондів
- •Бібліотечний фонд як основа для обслуговування читачів бібліотек функції бібліотечних фондів
- •Властивості бібліотечного фонду
- •Класифікація бібліотечних фондів
- •Принципи і завдання комплектування бібліотечних фондів принципи комплектування бібліотечних фондів
- •Види комплектування. Організація комплектування види комплектування
- •Початкове комплектування
- •Поточне комплектування
- •Рекомплектування
- •Вивчення бібліотечного фонду
- •Система постачання бібліотек документами Тільки забезпечення книгами і іншими документами, що знов виходять, можуть гарантувати нормальне функціонування бібліотек.
- •Бібліотечний колектор
- •Обов'язковий примірник
- •Книгообмін
- •Завдання, види і форми обліку бібліотечних фондів. Облік документів, що надійшли в бібліотеку
- •Значення обліку
- •Вимоги до обліку
- •Одиниці обліку
- •Види і форми обліку
- •Сумарний облік документів, що надійшли
- •Облік документів, що вибувають причини вибуття Причин, які викликають виключення документів з бібліотек, декілька:
- •Інші види обліку в цбм
- •Розміщення бібліотечних фондів
- •Розстановка бібліотечних фондів
- •Систематично-алфавітна розстановка
- •Реставрація і консервація видань
- •Перевірка бібліотечних фондів. Здача-прийом фондів завдання і терміни перевірки
- •Підготовка до перевірки
- •Перевірка фонду
- •Здача-прийом фонду
- •Література
- •1.Законодавчі акти та нормативні документи
- •11. Основна література
- •111. Додаткова література
4.3. Етап інтенсивного розвитку документних потоків та масивів
Початком цього етапу стала друга половина XV ст., що характеризується швидким збільшенням кількості генезисних ДС, суттєвим удосконаленням технологій книгодрукування. У 1461 р. відкриваються типографії у німецьких містах Бам-берг і Страсбург; у 1465 - в Італії; 1468 р. - у Чехії й Швейцарії; 1469 р. - у Нідерландах; 1470 - у Франції; 1473 р. - у Венгрії; 1474 р. - в Іспанії; 1476 р. - у Польщі; 1490 р. - у Туреччині. Протягом п'ятидесяти років засновано понад 1100 типографій, які випустили у загальній кількості 35 - 45 тисяч назв першодрукованих книг тиражем близько 20 млн. прим. З них понині збереглося близько 500 тис. прим. Книги, надруковані раніше 1 січня 1501 р., називають "інкунабулами" (від лат. "incunabula" колиска, дослівно - "у колисці"); з 1501 -1550 рр. "палеотипи" (від грецького "раlаіоs" - стародавній, "tupos" відбиток, зразок). За тематикою половина потоку інкужібул - релігійнії література, чверть - художні твори, 10% - документи і юриспруденції, 15% - інші галузі знань.
У XVI ст. замість дрібних майстерень виникають великі друкарські мануфактури, зростають тиражі книг - наприкінці століття вони сягали 1000 прим. Внаслідок цього збільшуються обсяги ДМ книготорговельних установ, зростають ДФ особистих, публічних та навчальних бібліотек.
Майже половину ДП та М ранніх друкованих видань становила релігійна література. Але поглиблювання спеціалізації у книговиданні зумовило появу видавців, що випускали не лише духовну, а й світську літературу, підручники з математики, практичні посібники для ремісників, наукові видання. Зі збільшенням питомої ваги наукової літератури ускладнюється не лише змістовна, а й видова структура ДП та М -поруч з книгами друкуються нотні, картографічні та ізографічні видання.
У XV - XVI ст. у Німеччині почали друкувати для продажу брошури з політичними або сенсаційними новинами, які стали прообразом періодичних видань. Найпершою газетою вважається брошура останніх новин, опублікована у Кельні в 1470 р. Як самостійне видання газета вперше почала регулярно виходити в 1631 р. у Франції ("La Cazette"). Найстарішою з газет світу, що існує понині, є шведська офіційна газета -орган Королівської шведської академії, заснована в 1645 р.
Одним із найстаріших журналів світу є журнал "Філософські праці Королівського товариства", перший номер якого вийшов в світ у 1665 р. в Англії. Одночасно з ним у Парижі почав видаватися "Журнал учених", що мав оперативно інформувати наукову спільноту про нові наукові видання. Таким чином журнал як вид документа історично виник у випро що є багато свідчень (наприклад, до середини XVI ст. папір до Львова постачали майже винятково з німецьких та польських паперових млинів), то стає зрозумілим наявність кинигодрукування у Львові раніше багатьох міст Європи.
Дещо пізніше виникли друкарні і в інших містах України, зокрема в Києві та Острозі. Типографічний опис Київського намісництва в розділі "О типографії, или печатном домі Києво-Печерської лаври" свідчить не лише про заснування у 1531 р. першої друкарні в Києві, але й про те, що і в Острозі на той час також була друкарня. Щодо складу ДП України XV-XVI ст., перше місце в ньому належить творам церковним, зароджується і релігійно-публіцистична література. У світській літературі було багато літописів, в XVI ст. з'являються перші видатні вірші, епічні пісні (думи). У потоці законодавчих документів з'являються міжнародні договори, привілейні грамоти, земські устави і кодекси законів.
З середини XVI ст. крім Києво-Печерської лаври та Острога на Волині великими центрами книгодрукування в Україні були Львівська братська школа, монастирі Кременця, Чернігова, Новгород-Сіверського та ін. Монастирські братства об'єднували вчених, письменників, редакторів, граверів, коректорів, переписувачів, перекладачів. Книги, що видавалися у друкарнях монастирів, поповнювали не лише монастирські, але й приватні замкові бібліотеки гетьманів та князів. Основними способами постачання фондів бібліотек була купівля, дарунки, обмін та переписування.
Наприкінці XVI - початку XVII ст. в Україні швидко поширюються масштаби та репертуар книговидання. Лише в Острозькій друкарні у 1580 - 1612 рр. надруковано 28 видань. У Києві поряд із монастирськими працювали власні українські та польські друкарні. У першій половині XVII ст. з'являються друкарні: у 1604 р. - Дерманська на Волині та Срятинська біля Львова, 1606 р. - Крилоська під Галичем, 1616 р. - Києво-Печерська, 1619 р. - Рахманінська на Волині, 1628 р. — Луцька.
Найбільше значення мала Києво-Печерська друкарня. За 15 років тут видано понад 40 книг, серед них були книги по 1000 - 1500 сторінок. Крім книг релігійного змісту друкували твори з філософії, історії, і не тільки українською, але й польською та латинською мовами. Щоб забезпечити друкарню папером, архімандрит Києво-Печерський Єлисей Плетенець-кий заснував у Радомислі біля Києва папірню та ливарню черенків.
Внаслідок розвитку українського книгодрукування у ДП та М крім різноманітних літургійних текстів з'являлися підручники для братських шкіл, філософські та літературні твори, видані різними мовами. Так, Луцька братська друкарня, заснована в 1626 р., видавала збірки віршованих творів українською мовою та підручники. Бібліотека Луцького братства налічувала на той час майже 30 друкованих книг українською, грецькою, латинською, польською та церковнослов'янською мовами, богослужбові книги, довідкову та навчальну літературу, значний масив музичних творів, філософські та педагогічні праці, багато архівних документів. Пізніше братчики влаштували древньосховище, в якому зберігались рукописні книги і стародруки.
В Україні кінця XVII ст. діяло 13 друкарень: з них 9 українських, 3 польські, 1 єврейська. Найінтенсивніше працювали українські друкарні в Києві, Новгород-Сіверському та Чернігові. З 20 книжок, виданих Новгород-Сіверською друкарнею, 15 належало перу українських авторів, а в одному лише 1679 р. друкарня випустила понад 6 тис. примірників різноманітних підручників для початкових шкіл.
У XVIII ст. провідними типографіями були Київська лаврська, Лаврського братства, Почаївська та Чернігівська. У Галичині типографії друкували книги польською, латинською, німецькою мовами. У Львові в 1749 р. почала виходити перша в Україні газета - "Львівський кур'єр", що видавалася французькою мовою.
Збільшення обсягу ДП зумовило до формування ДМ транзитних документних установ: у XVII ст. функціонували книжкові крамниці Львівської братської, Київської лаврської, Почаївської (XVIII ст.) іипографій.
У другій полонині XVIII ст. на Лівобережній Україні, що була у складі Російської держави, засновані типографії з громадянськими шрифтами - в Єлизаветграді (1764 р.), Києві (1787 р.), ('катеринославі та Харкові (1793 р.). У першій половині XIX ст. важлива роль у книгодрукуванні належала типографії Харківського університету, заснованій у 1805 р.
У Європі на початку XIX ст. у поліграфічній справі відбулася промислова революція, яка сприяла вдосконаленню засобів, способів та технологій документування інформації. Мануфактурні типографії, основані на ручній праці, замінили промислові підприємства, які використовували друкарські машини. Винахідник першої друкарської машини - німець Фрідрих Кеніг. У 1814 р. її використовували в Англії, де він тоді жив, для друкування газети "Тайме". У 1817 р. Кеніг повернувся у Германію, де заснував фабрику друкарських машин.
У 1830- х рр. в Америці з'явилися тигельні друкарські машини, які понині використовують для друкування бланків, обкладинок, ілюстрацій. У 1860 р. Вільям зконструював ротаційну машину, що дозволяла друкувати на обох сторонах паперового полотна і була особливо зручною для випуску газет. У 1866 р. цю машину оздобили різальними та фальцювальними апаратами. У 1884 р. в США було винайдено строко-відливну складальну машину (линотип), а у 1897 р. винайшли літеровідливну складальну машину (монотип), що вдосконалювала процеси коректури та верстання.
Паралельно відбувалося технічне переобладнання виробництва паперу. У 1799 р. француз Луі Робер винайшов першу машину для виробництва паперу. У середині XIX ст. навчилися виробляти якісний папір з деревини, що значно оп-тимізувало виробництво та поширило його масштаби. Оперативно опанували виробництво різних сортів паперу (спеціальної афішної, газетної, картографічної та ін.). Нині виробляється понад 600 різновидів паперу.
Досягнення науково-технічного прогресу сприяли стрімкому росту ДП та М. Наприклад, в Англії на початку XIX ст. за рік випускалось близько 300 назв книг; у 1828 р. - 1242 книги; 1857 р. - 5218 книг; 1897 р. - 7516 книг; 1914 р. -11537 книг (збільшення за століття у 35 разів). Темпи росту ДП найвищі у США: випуск книг зростає з 120 назв у 1823 р. до 13470 назв у 1910 р., тобто більше ніж у 100 разів. Поряд із книжковою зростає обсяг газетно-журнальної продукції, створюються документи на новітніх носіях інформації, що зумовлює початок нового етапу еволюції ДП та М.