- •Тема 1.Документні потоки та масиви як складові документної комунікації
- •Документні потоки та масиви як системні об’єкти
- •Тема 2. Ознаки, властивості, параметри та функції документних потоків та масивів
- •Тема 3.Основи структурування документних потоків та масивів
- •Тема 4. Методи вивчення системних властивостей документних потоків та масивів
- •Завдання для самоперевірки:
- •Основна література
- •4.2. Етап формування документних потоків та масивів
- •4.3. Етап інтенсивного розвитку документних потоків та масивів
- •4.4. Етап кардинальних структурних змін документних потоків та масивів
- •Формування бібліотечних фондів
- •Склад бібліотечних фондів Бібліотечний фонд як основа для обслуговування читачів бібліотек
- •Перевірка бібліотечних фондів. Здача- прийом фондів
- •Склад бібліотечних фондів
- •Бібліотечний фонд як основа для обслуговування читачів бібліотек функції бібліотечних фондів
- •Властивості бібліотечного фонду
- •Класифікація бібліотечних фондів
- •Принципи і завдання комплектування бібліотечних фондів принципи комплектування бібліотечних фондів
- •Види комплектування. Організація комплектування види комплектування
- •Початкове комплектування
- •Поточне комплектування
- •Рекомплектування
- •Вивчення бібліотечного фонду
- •Система постачання бібліотек документами Тільки забезпечення книгами і іншими документами, що знов виходять, можуть гарантувати нормальне функціонування бібліотек.
- •Бібліотечний колектор
- •Обов'язковий примірник
- •Книгообмін
- •Завдання, види і форми обліку бібліотечних фондів. Облік документів, що надійшли в бібліотеку
- •Значення обліку
- •Вимоги до обліку
- •Одиниці обліку
- •Види і форми обліку
- •Сумарний облік документів, що надійшли
- •Облік документів, що вибувають причини вибуття Причин, які викликають виключення документів з бібліотек, декілька:
- •Інші види обліку в цбм
- •Розміщення бібліотечних фондів
- •Розстановка бібліотечних фондів
- •Систематично-алфавітна розстановка
- •Реставрація і консервація видань
- •Перевірка бібліотечних фондів. Здача-прийом фондів завдання і терміни перевірки
- •Підготовка до перевірки
- •Перевірка фонду
- •Здача-прийом фонду
- •Література
- •1.Законодавчі акти та нормативні документи
- •11. Основна література
- •111. Додаткова література
Завдання для самоперевірки:
1. Розкрити сутність закону документаційного супроводу соціальних комунікацій.
2. Встановити співвідношення понять "документний потік ", "документний масив ", "документний фонд ", "документні ресурси ".
3. Обгрунтувати несинонімічність понять "докумен-
тний"та "документальний".
5. Перелічити фактори зовнішнього середовища, що впливають на функціонування ДП та М як системи.
6. Встановити спільні та відмінні ознаки документ-ших потоків та масивів.
7. Розкрити сутність атрибутивних та прагматичних властивостей ДП та М.
8. Навести функції ДП та М, обґрунтувати їх розпо-піл на зовнішні та внутрішні.
Основна література
ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення.- К.: Держстандарт України, 1995.- 45 с.
Гельман-Виноградов К.Б. Документальная память ноосфери как новьій обьек познания (к постановке проблеми) // Международный форум по информации и документации.- 1992.- Т.17.-
3. Гордукалова Г.Ф. Документальний поток социальной тематики как обьект библиографической деятельности: Учеб. посо- Л., 1990.- С. 5-23, 43 - 70, 99 -102.
Розділ 4. Основні етапи еволюції документних
ПОТОКІВ ТА МАСИВІВ
4.1. Етап зародження документних потоків та масивів у
суспільстві
Існування людської цивілізації можливо лише за умов спадкоємності соціокультурних традицій поколінь, що здійснюється через успадкування суспільно значущої інформації. Передавання інформації може здійснюватися двома основними способами: через безпосередню діяльність; через знакове опосередкування.
При всіх перевагах першого способу він не забезпечує виконання найважливішої соціальної функції - меморіальної або функції пам'яті. Прагнення зафіксувати, зберегти та передати цінні відомості, накопичені суспільною практикою, сприяло винаходу знакових систем, а також засобів та способів закріплення знаків на матеріальному носії, тобто до появи основних складових будь-якого документа.
Складний процес формування документної комунікації відбувався поступово, протягом кількох сотень тисячоліть, виникненню власно документа передував прадокумент, період функціонування якого характеризується як етап зародження ДП та М в суспільстві.
Найдавніші зразки прадокументів належать до епохи палеоліту (2 мільйони років - 15 тис. років до н.е.). Тоді людина фіксувала своє початкове знання про світ у виді прикрас та насічок на кістках тварин, знаряддях праці (списах, палицях, дрючках та ін.). Для закріплення числової інформації використовувалися кістки плодів, горіхи, зуби та фалангові кістки тварин. Прикладом може бути кістковий браслет із Мези-ну (пізньопалеолітичне поселення на Чернігівщині), який одночасно виконував функції лічильної бирки, календаря, при краси та музичного інструменту типу кастаньєт.
Перехід до нової стадії фіксування та передачі інформа-ції здійснюється завдяки виникненню художнього відобра-ження дійсності - живопису. Найдавніші зразки наскального печерного мистецтва знайдено в печері Ла-Феррасі (Франція де на кам'яних блоках продряпані зображення тварин та жі-ночі фігурки, які мають орнамент, покритий бурою вохрою (вік знахідки - приблизно 27 тис. років до н.е.).
Про здатність первісних людей свідомо фіксувати на матеріальному носії результати духовної діяльності свідчать також частково оброблені фігурні камені, кістки, ікла, чере-пашки, які використовували як талісмани, амулети, прикраси. Всюди, від Піренейського півострова до Сибіру, зустрічають-ся чуринги - кам'яні та кісткові пластини з зображеннями у вигляді радіальних та поперечних ліній, прямокутників, кон-центричних кіл, спіралей. Значний символічний зміст мали також жіночі статуетки - "палеолітичні Венери", що використовувалися як підвіски. Всі ці предмети виконували знакову функцію, їх поява знаменує важливий період розвитку пра-документа.
За думкою В. А. Соколова, розквіт палеолітичного мистецтва означав значне збагачення документного комунікаційного каналу та ретроспективної соціальної пам'яті, що було передумовою нових досягнень матеріальної та духовної культури. Так, орнамент та схематизовані зображення первісного мистецтва - це попередники писемності у вигляді піктограм та ієрогліфів.
Дійсно, в епоху мезоліту (14 - 10 тис. років тому) зображення людей та тварин у печерах Європи, Африки, Америки, Австралії мають вже стилізований характер, поряд із ними зустрічається багато символів - стрілки, хрести, кола, овали, прямокутники, змійки, ялинки тощо. Як фарби використовуються вохра, двоокис магнезію та кольорова глина. Фарби наносилися на малюнки пальцем або пензликом, зробленим із шерсті тварин.
Таким чином, у процесі розвитку первісного мистецтва поступово формувалися основні компоненти документа: знакова система, засоби та способи фіксування інформації, матеріальний носій та його конструкція.
Власне писемність виникла тоді, коли малюнки та зображення набули свідомого інформативного характеру, коли за допомогою окремих малюнків - піктограм людина почала цілеспрямовано закріплювати й передавати соціально значиму інформацію. Так виникла піктографія (від лат.- "намальований")- малюнкове письмо, що складалося з окремих зображень, які читалися завдяки певній послідовності розміщення всіх компонентів малюнка.
У часи широкого розповсюдження піктограм існували правила написання різних видів зображень, що передавали образи богів, воїнів, міфічних персонажів, сцен релігійного характеру та ін. Велике інформативне навантаження мали кольори: чорний означав ніч, смерть; червоний, жовтий, оранжевий - вогонь, сонце, тепло; блакитний - небо, світ, день, воду; зелений - рослинність, родючість та ін.
Але піктографія не є письмо у власному смислі слова, тому що вона не фіксує певної мови. Можливості піктографії обмежені, оскільки вона непридатна для передавання абстрактних образів та понять.
Наступна стадія розвитку прадокументів як первісних складових ДП та М пов'язана з появою у письмі окремих умовних позначень - символів, які стали основою ідеографії (іdea - ідея, образ та grapho - пишу). Ідеографічне письмо складалося з ідеограм, що передавали окремі поняття, словосполучення поза їх звукового значення, але ідеограми вже відповідали слову або поняттю певної мови.
Більшість дослідників датують виникнення писемності IV - III тисячоліттям до н. є. Однак, в Ірані знайдено цифрові значки та бирки, датовані 8500 роком до н. є. Поблизу міста Мелітополя на деяких печерах, гротах та плитах Кам'яної Могили знайдено письмена, що належать до 6200 р. до н. є. Фахівці припускають, що їх залишили жреці Шумеру, які відвідували ці місцевості у пошуках місць розселення навколо Чорного моря. На стінах печер красною та чорною фарбами намальовано різноманітні ритуальні сцени: полювання на Не-бесного Оленя, жіночі божества, шумерський бог Місяця ім'я якого написано на плитах. Можливо, цей своєрідний ар-хів низовин Дніпра став предтечею наступних архівів Месо-потамії.
На гончарних виробах культури Яншао (Китай) знай-шли ідеограми, що використовувалися для позначення цифр 5, 7, 8, - їх датовано V - IV тис. до н. є. Найдавніші піктогра-ми, датовані 3400 р. до н. є., знайдені на глиняних табличках із Ніппура (Південний Ірак).
Ідеографія стала основою писемності всіх широко в ідо-мих найдавніших цивілізацій - єгипетської, китайської, шумерської, в яких було поширене ієрогліфічне (словесне) письмо. Так, у IV тис. до н. є. виник шумерський клинопис. Знаки видавлювали на м'яких глиняних табличках дерев'яною паличкою — стилем, після обпалювання або висушування таблички ставали міцними як камінь. Прямокутний стиль тримали нахилено, видавлюючи одним його кутом, у результаті верхня частина лінії клиновидно стовщувалася (звідси - "клинопис").
Поширення у IV - III тис. до н. є. словесного письма, виникнення засобів та способів фіксування інформації, а також спеціально сконструйованого для цього матеріальної») носія сприяли зростанню кількості документів, їх змістовному розмаїттю, що зумовило початок нового етапу еволюції ДП та М.