- •1. Міжнародні норми в галузі праці
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •3. Система управління охороною праці в організації
- •4. Травматизм та професійні захворювання
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •6. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •7. Актуальні проблеми охорони праці в галузі професійної діяльності
- •8. Основні заходи пожежної безпеки
- •9. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •10. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •11. Управлінські рішення та організаційні заходи з гігієни праці, виробничої санітарії та техніки безпеки
- •12. Заходи з ергономіки
- •13. Охорона праці під час експлуатації еом
- •14. Соціальне партнерство в охороні праці
- •15. Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •16. Трудові норми моп
- •17. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •18. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •19. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •20. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •21. Положення про суоп, структура та зміст його розділів
- •Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •22. Політика в галузі охорони праці.
- •23. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності
- •24. Дослідження та профілактика професійного травматизму.
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •26. Методи дослідження виробничого травматизмц
- •27.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •28. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі Параметри повітря робочої зони
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •29. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •30 Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •31. Виробничі випромінювання
- •32. Мікроклімат робочої зони
- •33. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження
- •34. Напруженість праці
- •35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці
- •36. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці
- •37. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •38. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •39. Органи державного нагляду за охороною праці
- •40. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці
- •41. Завдання страхування від нещасного випадку
- •42. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці
- •43. Ключові напрями аналізу роботи служби охорони праці на підприємстві
- •44. Особливості визначення чисельності служби охорони праці підприємства, виходячи з кількості працюючих
- •45. Заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях
- •46. Аналіз спектру нормативно-правових актів, що має бути в наявності на підприємствах
- •47. Класифікація витрат підприємства, пов’язаних з охороною праці
- •48. Характеристика умов праці, виходячи з Гігієнічної класифікації
- •49. Дослідження приміщень з погляду пожежної безпеки
- •50. Класи робочих зон з позиції вибухової та пожежної безпеки
- •51. Аналіз пожежної безпеки приміщень
- •52. Дослідження витрат підприємства на охорону праці
- •53. Динаміка показників захворюваності, а також витрати на заходи з охорони праці.
- •54. Аналіз показників шуму та вібрації
- •55. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві
- •56. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки
- •58. Заходи поженої безпеки у службових приміщеннях
- •59. Особливості складання акту перевірки стану охорони праці
- •60. Повноваження профспілок з питань охорони праці
- •61. Особливості здійснення громадського нагляду за додержанням ключових питань з охорони праці представниками профспілки
- •62. Специфіка охорони праці під час користування офісною технікою
12. Заходи з ергономіки
Ергономіка - це наука, що вивчає проблеми, що виникають в системі «людина-техніка-система», з метою оптимізації трудової діяльності оператора, створення для нього комфортних і безпечних умов, підвищення за рахунок цього його продуктивності, збереження здоров'я і працездатності.
Дана наука виникла на стику таких наук як фізіологія, анатомія, гігієна, технологія та ін.
Передумовами виникнення і розвитку ергономіки послужили проблеми, пов'язані з впровадженням і експлуатацією нової техніки і технології на сучасному етапі розвитку економіки.
Робоче місце - це зона, у якій відбувається трудова діяльність виконавця або групи виконавців. Робочі місця можуть бути індивідуальними й колективними, універсальними, спеціалізованими й спеціальними.
Загальні вимоги, які повинні дотримуватися при проектуванні робочих місць:
достатній робочий простір для людини;
оптимальне положення тіла працюючого;
достатні фізичний, зоровий і слуховий зв'язок між людиною й машиною;
оптимальне розміщення інформаційного й моторного поля;
наявність засобів захисту від виробничих небезпек.
Робочі місця можуть бути оснащені засобами адміністративного зв'язку і сигналізації, складання, копіювання, збереження і пошуку текстових документів, виконання креслярських робіт і відображення аудіовізуальної інформації, обчислювальної техніки, іншими технічними засобами і пристроями, настільною оргтехнікою і канцелярськими пристосуваннями.
Інтер'єр — це архітектурне і художнє оформлення внутрішніх приміщень будинку. Інтерьер значно впливає на продуктивність праці, оскільки працювати в красиво оформленому приміщенні приємніше і продуктивніше. Повинні враховуватися не тільки функціональні й ергономічні, але й психофізіологічні та естетичні вимоги.
Для інтер'єру важливе фарбування, оскільки існує визначена залежність між колірним оформленням середовища і зоровим стомленням. Червоний, жовтогарячий і фіолетовий кольори діють збуджуюче, дратують і стомлюють. Зелений, голубий і близькі до них відтінки радують, заспокоюють. Знання психологічної функції кольору дозволяє знижувати несприятливі впливи навколишнього середовища на працю. Наприклад, рівне, спокійне фарбування сприяє зосередженню уваги в роботі. Яскраві, підбадьорливі кольори доцільні при одноманітній роботі.
Важливим естетичним елементом є озеленення. Рослини в кімнатах, крім виконання декоративної функції, поліпшують склад повітря й очищають його, знижують нервове і зорове стомлення.
Раціональна освітленість робочого місця знижує стомлюваність і підвищує продуктивність праці. Фізіологічним особливостям праці найбільшою мірою відповідає природне освітлення. Тому бажано, щоб кабінети менеджерів мали максимальну площу віконних прорізів. Можливе також використанням люмінесцентних ламп, їхнє світло близьке за спектром до сонячного. При однаковій з лампами накалювання витраті електроенергії вони забезпечують збільшення освітленості в 2-2,5 рази, що робить їх економічно вигідними.
Несприятливий вплив на роботу роблять шумові перешкоди. Вони стомлюють центральну нервову систему, знижують увагу і працездатність. Нормальними умовами праці вважаються такі, при яких рівень шуму не перевищує 50 децибел. Джерелами шуму на робочих місцях, особливо якщо вони знаходяться в загальних приміщеннях, можуть бути:
робота устаткування в сусідніх виробничих підрозділах,
робота управлінської техніки,
процес обробки документів,
розмови,
ляскіт дверей,
зайві ходіння співробітників і відвідувачів,
телефонні розмови.
Для зниження рівня шуму на робочих місцях проводяться заходи за двома напрямами:
технічні: установка амортизаторів під управлінську техніку, усунення несправностей у меблях і устаткуванні, усунення ляскоту й оббивка дверей, пристрій звуковбирних ковпаків над телефонними апаратами, заміна звукової викличної сигналізації світловою, облицювання стін, стелі, підлог адміністративних приміщень звуковбирними матеріалами;
організаційні: заборона голосних розмов у службових приміщеннях, оформлення попереджувальних написів, перепланування робочих місць, усунення непродуктивних ходінь співробітників по приміщенню, виділення спеціальних кімнат для прийому відвідувачів і телефонних розмов.
Для підвищення продуктивності праці важливе значення мають також метеорологічні умови на робочому місці. До них відносять: температуру та вологість повітря, вентиляцію приміщень.
Вентиляція - це організований повітрообмін, що забезпечує видалення забрудненого повітря і подання на його місце свіжого.
Вентиляція може бути природною і механічною залежно від способу переміщення повітря. Механічна вентиляція – це примусове видалення з приміщень забрудненого повітря і заміна його на свіже за допомогою вентиляційних агрегатів. Природна вентиляція відбувається внаслідок різниці температури повітря в приміщенні і ззовні, а також у результаті дії вітру.
Для нагрівання приміщень у холодний період року використовують різні системи опалення: центральні та місцеві. До систем центрального опалення належать: водяне, парове, панельне, повітряне та комбіноване.
До місцевого опалення належать пічне та повітряне опалення, а та-кож опалення місцевими газами та електричними пристроями.