- •1. Міжнародні норми в галузі праці
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •3. Система управління охороною праці в організації
- •4. Травматизм та професійні захворювання
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •6. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •7. Актуальні проблеми охорони праці в галузі професійної діяльності
- •8. Основні заходи пожежної безпеки
- •9. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •10. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •11. Управлінські рішення та організаційні заходи з гігієни праці, виробничої санітарії та техніки безпеки
- •12. Заходи з ергономіки
- •13. Охорона праці під час експлуатації еом
- •14. Соціальне партнерство в охороні праці
- •15. Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •16. Трудові норми моп
- •17. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •18. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •19. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •20. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •21. Положення про суоп, структура та зміст його розділів
- •Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •22. Політика в галузі охорони праці.
- •23. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності
- •24. Дослідження та профілактика професійного травматизму.
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •26. Методи дослідження виробничого травматизмц
- •27.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •28. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі Параметри повітря робочої зони
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •29. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •30 Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •31. Виробничі випромінювання
- •32. Мікроклімат робочої зони
- •33. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження
- •34. Напруженість праці
- •35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці
- •36. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці
- •37. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •38. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •39. Органи державного нагляду за охороною праці
- •40. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці
- •41. Завдання страхування від нещасного випадку
- •42. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці
- •43. Ключові напрями аналізу роботи служби охорони праці на підприємстві
- •44. Особливості визначення чисельності служби охорони праці підприємства, виходячи з кількості працюючих
- •45. Заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях
- •46. Аналіз спектру нормативно-правових актів, що має бути в наявності на підприємствах
- •47. Класифікація витрат підприємства, пов’язаних з охороною праці
- •48. Характеристика умов праці, виходячи з Гігієнічної класифікації
- •49. Дослідження приміщень з погляду пожежної безпеки
- •50. Класи робочих зон з позиції вибухової та пожежної безпеки
- •51. Аналіз пожежної безпеки приміщень
- •52. Дослідження витрат підприємства на охорону праці
- •53. Динаміка показників захворюваності, а також витрати на заходи з охорони праці.
- •54. Аналіз показників шуму та вібрації
- •55. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві
- •56. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки
- •58. Заходи поженої безпеки у службових приміщеннях
- •59. Особливості складання акту перевірки стану охорони праці
- •60. Повноваження профспілок з питань охорони праці
- •61. Особливості здійснення громадського нагляду за додержанням ключових питань з охорони праці представниками профспілки
- •62. Специфіка охорони праці під час користування офісною технікою
16. Трудові норми моп
Найважливішим напрямком діяльності МОП є розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій. Можливість відкритого висунення і обговорення вимог щодо створення міжнародних правових актів, норм, які певною мірою зможуть сприяти поліпшенню умов праці, умов життя працюючих, стимулює до участі в організації представників трудящих усіх країн. Ці конвенції і рекомендацій є основними формами міжнародного правового регулювання праці, яке здійснює МОП.
МОП приймає міжнародно-правові акти в сфері праці у таких напрямках: право на працю, заборона примусової праці, право на колективні переговори, право на страйк, зайнятість і працевлаштування, умови праці, охорона праці, соціальна співпраця працівників і роботодавців, мирні засоби вирішення трудових конфліктів, право працівників на створення професійних організацій тощо.
Право на працю – одне з основних прав людини. Уперше це право було проголошено у Загальній Декларації прав людини в 1948 році. Ст. 23 Декларації проголошує, що кожна людина має право на працю, вільний вибір роботи, справедливі і сприятливі умови праці, належні умови професіональної підготовки, соціальний захист, соціальну та медичну допомогу, самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства.
Конвенція і рекомендації утворюють Міжнародний кодекс праці. Міжнародний кодекс праці охоплює такі питання, як тривалість робочого часу, охорона материнства, соціальне забезпечення, нічна праця жінок, охорона праці підлітків, міграція у пошуках роботи, інспекція праці, ліквідація примусової праці, право працівників створювати свої професійні організації, рівна оплата жіночої праці, взаємовідносини між трудящими і адміністрацією, охорона праці моряків, охорона праці рибаків. Кодекс регулює також питання оплачуваних відпусток, безробіття, мінімальних ставок заробітної плати, виробничого травматизму і професійних захворювань.
Норми МОП є юридичне обов'язковими лише для тих країн, які ратифікували певну конвенцію. У той же час слід визнати, що принципи, проголошені конвенціями 1948 р. № 87 «Про свободу асоціації і захист права на організацію» та 1949 р. № 98 «Про право на організацію і на ведення колективних переговорів» мають досить широкий вплив не тільки при їх ратифікації, а й через рішення органів, які розв'язують питання додержання норм МОП.
17. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
Систематизовані Конвенції і Рекомендації МОП утворюють Міжнародний кодекс праці. З 1919 р. МОП прийняла біля 200 Конвенцій і Рекомендацій з широкого спектра питань у сфері праці. Це – основні права людини, зайнятість і навчання, умови праці або техніка безпеки і гігієна праці.
Конвенція №87 (1949 р.) про свободу асоціації і захист права на організацію встановлює право всіх працівників і підприємців на створення і вступ в організацію за своїм вибором без отримання попереднього дозволу і визначає ряд гарантій діяльності без втручання органів державної влади. У цьому контексті виділяється Конвенція №98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів, яка передбачає захист від антипрофспілкової дискримінації, захист організацій працівників і підприємців від взаємного втручання, а також заходи по сприянню колективним переговорам.
Конвенція №111 про дискримінацію в галузі праці й занять (1958 р.), Конвенція №100 про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності (1951 р.).
Конвенція №122 про політику в галузі зайнятості (1964 р.) спрямована на сприяння повній зайнятості для стимулювання економічного зростання та розвитку, підвищення рівня життя, задоволення потреб у робочій силі.
Конвенція № 88 (1948 р.) визначає коло діяльності служб зайнятості, зокрема допомога в працевлаштуванні, зміні професії, інформації щодо ринку праці та його еволюції, а також заходи, які ця служба повинна здійснити.
Дія Конвенції №158 «Про розірвання трудових відносин» поширюється на всі сфери економічної діяльності і всіх працюючих по найму. Ця Конвенція визначає норми обґрунтування призупинення трудових відносин.
Конвенція №159 (1983 р.) «Про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів» констатує необхідність розробки та здійснення національної політики в галузі професійної реабілітації та зайнятості інвалідів.
Ряд конвенцій присвячених захисту трудових прав у галузі умов і охорони праці. Так, Конвенція №1(1919 р.) визначала, що тривалість робочого часу не може перевищувати вісім годин в день і сорок вісім в тиждень. Проте, в 1935 році Конвенція №47 прийняла рішення про скорочення робочого часу до 40 годин у тиждень.
У 1994 році Конвенція №175 вводить офіційний термін «працівник, зайнятий неповний робочий день» з рекомендацією не ідентифікувати його з працівником, який перебуває в умовах тимчасового безробіття.
Безпеці і гігієні праці присвячені Конвенція №155 (1981 р.) про безпеку і гігієну праці, Конвенція №161 (1985 р.) про служби гігієни праці, Конвенція №174 (1993 р.) про недопущення крупних промислових аварій, Конвенція №115 (1960 р.) про захист від радіації, Конвенція №139 (1974 р.) про професійні ракові захворювання, Конвенція №170 (1990 р.) про хімічні речовини, Конвенція №119 (1963 р.) про забезпечення машин захисним обладнанням, Конвенція №127 (1967 р.) про максимальний вантаж, Конвенція №148 (1977р.) про виробниче середовище, Конвенція №176 (1995 р.) про безпеку і гігієну праці на шахтах, Конвенція №167 (1988 р.) про безпеку і гігієну праці в будівництві, Конвенція №120 (1964 р.) про гігієну в торгівлі і організаціях, Конвенція №127 (1929 р.) про вагу вантажів, що перевозяться на кораблях.