- •1. Міжнародні норми в галузі праці
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •3. Система управління охороною праці в організації
- •4. Травматизм та професійні захворювання
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •6. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •7. Актуальні проблеми охорони праці в галузі професійної діяльності
- •8. Основні заходи пожежної безпеки
- •9. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •10. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •11. Управлінські рішення та організаційні заходи з гігієни праці, виробничої санітарії та техніки безпеки
- •12. Заходи з ергономіки
- •13. Охорона праці під час експлуатації еом
- •14. Соціальне партнерство в охороні праці
- •15. Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •16. Трудові норми моп
- •17. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •18. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •19. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •20. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •21. Положення про суоп, структура та зміст його розділів
- •Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •22. Політика в галузі охорони праці.
- •23. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності
- •24. Дослідження та профілактика професійного травматизму.
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •26. Методи дослідження виробничого травматизмц
- •27.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •28. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі Параметри повітря робочої зони
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •29. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •30 Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •31. Виробничі випромінювання
- •32. Мікроклімат робочої зони
- •33. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження
- •34. Напруженість праці
- •35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці
- •36. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці
- •37. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •38. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •39. Органи державного нагляду за охороною праці
- •40. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці
- •41. Завдання страхування від нещасного випадку
- •42. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці
- •43. Ключові напрями аналізу роботи служби охорони праці на підприємстві
- •44. Особливості визначення чисельності служби охорони праці підприємства, виходячи з кількості працюючих
- •45. Заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях
- •46. Аналіз спектру нормативно-правових актів, що має бути в наявності на підприємствах
- •47. Класифікація витрат підприємства, пов’язаних з охороною праці
- •48. Характеристика умов праці, виходячи з Гігієнічної класифікації
- •49. Дослідження приміщень з погляду пожежної безпеки
- •50. Класи робочих зон з позиції вибухової та пожежної безпеки
- •51. Аналіз пожежної безпеки приміщень
- •52. Дослідження витрат підприємства на охорону праці
- •53. Динаміка показників захворюваності, а також витрати на заходи з охорони праці.
- •54. Аналіз показників шуму та вібрації
- •55. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві
- •56. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки
- •58. Заходи поженої безпеки у службових приміщеннях
- •59. Особливості складання акту перевірки стану охорони праці
- •60. Повноваження профспілок з питань охорони праці
- •61. Особливості здійснення громадського нагляду за додержанням ключових питань з охорони праці представниками профспілки
- •62. Специфіка охорони праці під час користування офісною технікою
5. Розслідування нещасних випадків
Власник повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ст. 22 Закону «Про охорону праці» і Положення, затвердженого Кабміном 21.08.01 № 1094). Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи й організації незалежно від форм власності. Нещасні випадки класифікують за такими ознаками:
1. За кількістю потерпілих:
- одиночні, коли потерпає одна людина;
- групові, коли одночасно, наприклад травмуються дві чи більше особи незалежно від ступеню ушкодження їхнього здоров'я.
2. Виробничого чи невиробничого характеру.
До виробничих нещасних випадків відносяться ті, що зв'язані з виробництвом – такі нещасні випадки, що відбулися в робочий час при виконанні трудових обов'язків або доручень роботодавця, у тому числі у відрядженнях, а також при діях в інтересах підприємства. З метою розслідування та обліку таких нещасних випадків складається акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок Н-1 чи акт спеціального розслідування. Нещасні випадки, що відбулися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи, під час перерви для відпочинку і харчування, а також під час перебування працівників на території підприємства в зв'язку з проведенням роботодавцем наради, одержанням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду, а також у випадках, передбачених колективним договором, розслідуються згідно з Положенням і про кожен з них складається акт за формою Н-1.
До нещасних випадків невиробничого характеру відносяться ті, що не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, отруєння, самогубства, ураження електричним струмом, опіки, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами, при виконанні донорських функцій, громадських обов’язків, при прямуванні на роботу чи з роботи транспортом, що не належить підприємству і т. п. За результатами розслідування таких нещасних випадків складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).
3. За типом розслідування: типове чи спеціальне розслідування. Спеціальне розслідування проводиться при нещасних випадках із смертельними наслідками, при груповихнещасних випадках, у разі нещасного випадку з тяжкими наслідками та при зникненні працюючого під час виконання трудових обов’язків. Розслідування ведеться з оформленням акту спеціального розслідування за формою Н-5.
Типове розслідування ведеться з оформленням акту Н-1.
6. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
У трудовій діяльності на працівників впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Тому умови праці на виробництві значною мірою визначаються наявністю виробничих шкідливостей (шкідливих факторів виробничого середовища). Під виробничими шкідливостями розуміють умови виробничого середовища, трудового та виробничого процесів, які за нераціональної організації праці впливають на стан здоров’я працівників та їх працездатність.
Шкідливі виробничі фактори за характером впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні.
Залежно від характеру походження виробничі шкідливості поділяються на три групи:
- шкідливості, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);
- шкідливості, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;
- шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням виробничих приміщень та ін.).
Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження його негативного впливу
На підприємствах на самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання. Виробничий мікроклімат, як правило, відрізняється значною мінливістю, нерівномірністю по горизонталі та вертикалі, різноманітністю сполучень температури, вологості, рухомості повітря, інтенсивності випромінювання залежно від особливостей технології виробництва, кліматичних особливостей місцевості, конструкцій споруд, організації повітрообміну із зовнішнім середовищем.
Розрізняють оптимальні, допустимі та шкідливі мікрокліматичні умови.
Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом.
Чимало виробничих процесів пов’язано з дією промислового пилу на працівників. Дрібні частки твердих речовин, зважуваних у повітрі, прийнято називати пилом. Наявність пороху в повітрі робочих приміщень зумовлена характером та організацією технологічного процесу, ступенем герметичності устаткування, наявністю або відсутністю вентиляційних установок, ефективністю їх роботи.
Пил буває органічний (рослинного чи тваринного походження — борошно, цукор, тютюн тощо) і неорганічний (металевий), мінеральний (гіпс, цемент і т. д.).
Запиленість має місце на виробництві з такими процесами, як обточка, обдирка, поліровка, вибиття опок, заточка, шліфовка абразивними кругами. Часом пил виникає під час горіння, транспортування і розважування порошкуватих речовин.
Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
Хімізація народного господарства сприяла значному розширенню виробництва та застосуванню в промисловості різних хімічних речовин. Значно збільшився їх асортимент: одержано багато нових хімічних сполук, які становлять небезпеку для оточуючого середовища і людей.
Шкідливою речовиною є така речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення стану здоров’я від норми. Шкідливі хімічні речовини використовуються як сировина (хлор для виготовлення хлорного вапна) чи допоміжний матеріал (бензол, який застосовується як розчинник). У деяких випадках вони є побічними продуктами, що створюються у технологічних процесах.
За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяються на такі групи: подразнюючі, що вражають шляхи дихання, очі, шкіру, слизові оболонки (аміак, кислоти тощо); задушливі, які викликають токсичний набряк легень (вуглекислий газ і т. д.); наркотичні, що спричиняють наркотичний вплив і впливають на центральну нервову систему (ацетон тощо); сомотичні (ртуть й ін.); канцерогенні речовини, що впливають, на злоякісні новоутворення — пухлини (азбест, хром тощо).
За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
І — надзвичайно шкідливі;
ІІ — високошкідливі;
ІІІ — помірно шкідливі;
ІV — малошкідливі.
Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму |
Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум. Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність. Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси — клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо. В останні роки шум став одним з небезпечних факторів зовнішнього середовища на виробництві. Це пов’язано з підвищенням потужності та продуктивності машин, їх повсюдним застосуванням на всіх ділянках і сферах виробництва. Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється шумовимірювачами та аналізаторами спектра шуму. Рівень шуму на робочих місцях потрібно контролювати не менше одного разу на рік. В умовах виробництва, як правило, мають місце шуми різної інтенсивності і спектри, які виникають унаслідок дії різноманітних механізмів, агрегатів та інших пристроїв. |
Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту |
Деякі виробничі процеси пов’язані з вібрацією. Вібрація — це тремтіння всього тіла або окремих його частин унаслідок виконання певних робіт. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні й електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні і сільськогосподарські машини. За характером впливу на організм розрізняють загальну та локальну вібрацію. Загальна вібрація викликає тремтіння всього тіла людини, локальна — залучає до коливання лише окремі частини тіла (руки, передпліччя, ноги) Вібрація завдає великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, деформації м’язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеного психічного напруження. |
Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту |
Джерела випромінювання мають місце в різних галузях виробництва: промисловості, сільському господарстві, медицині, атомній енергетиці. Ризик випромінювання виникає також при роботі на рентгенівських установках, з радіоактивними ізотопами, при дефектоскопії металів, контролі якості зварних з’єднань, під час роботи на комп’ютерах тощо. Випромінювання поділяється на: іонізуюче, ультрафіолетове, електромагнітне, лазерне. Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричиняє виникнення електричних зарядів різних знаків. Проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину, воно призводить до загибелі клітин, порушує функції центральної нервової системи, що, у свою чергу, викликає порушення функції заліз внутрішньої секреції, зміни судинної проникності. Внаслідок цих змін порушується нормальний перебіг біохімічних процесів та обмін речовин, що призводить до променевої хвороби. |