- •1. Міжнародні норми в галузі праці
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •3. Система управління охороною праці в організації
- •4. Травматизм та професійні захворювання
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •6. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •7. Актуальні проблеми охорони праці в галузі професійної діяльності
- •8. Основні заходи пожежної безпеки
- •9. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •10. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •11. Управлінські рішення та організаційні заходи з гігієни праці, виробничої санітарії та техніки безпеки
- •12. Заходи з ергономіки
- •13. Охорона праці під час експлуатації еом
- •14. Соціальне партнерство в охороні праці
- •15. Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •16. Трудові норми моп
- •17. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •18. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •19. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •20. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •21. Положення про суоп, структура та зміст його розділів
- •Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •22. Політика в галузі охорони праці.
- •23. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності
- •24. Дослідження та профілактика професійного травматизму.
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •26. Методи дослідження виробничого травматизмц
- •27.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •28. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі Параметри повітря робочої зони
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •29. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •30 Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •31. Виробничі випромінювання
- •32. Мікроклімат робочої зони
- •33. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження
- •34. Напруженість праці
- •35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці
- •36. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці
- •37. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •38. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •39. Органи державного нагляду за охороною праці
- •40. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці
- •41. Завдання страхування від нещасного випадку
- •42. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці
- •43. Ключові напрями аналізу роботи служби охорони праці на підприємстві
- •44. Особливості визначення чисельності служби охорони праці підприємства, виходячи з кількості працюючих
- •45. Заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях
- •46. Аналіз спектру нормативно-правових актів, що має бути в наявності на підприємствах
- •47. Класифікація витрат підприємства, пов’язаних з охороною праці
- •48. Характеристика умов праці, виходячи з Гігієнічної класифікації
- •49. Дослідження приміщень з погляду пожежної безпеки
- •50. Класи робочих зон з позиції вибухової та пожежної безпеки
- •51. Аналіз пожежної безпеки приміщень
- •52. Дослідження витрат підприємства на охорону праці
- •53. Динаміка показників захворюваності, а також витрати на заходи з охорони праці.
- •54. Аналіз показників шуму та вібрації
- •55. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві
- •56. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки
- •58. Заходи поженої безпеки у службових приміщеннях
- •59. Особливості складання акту перевірки стану охорони праці
- •60. Повноваження профспілок з питань охорони праці
- •61. Особливості здійснення громадського нагляду за додержанням ключових питань з охорони праці представниками профспілки
- •62. Специфіка охорони праці під час користування офісною технікою
Випромінювання
Робота ВТП супроводжується комплексом електромагнітних випромінювань (електростатичне поле, радіочастотне інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання) низьких рівнів. Інтенсивність випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі з ВТП є відстань 50 см.
29. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
Під шкідливим розуміється речовина, яка при контакті з організмомлюдини викликає виробничі травми, професійні захворювання абовідхилення в стані здоров'я. Класифікація шкідливих речовин і загальнівимоги безпеки введені ГОСТ 12.1.007-76.
Ступінь і характер викликаних речовиною порушень нормальної роботиорганізму залежить від шляху попадання в організм, дози, часу впливу,концентрації речовини, його розчинності, стану сприймає тканини іорганізму в цілому, атмосферного тиску, температури та іншиххарактеристик навколишнього середовища.
Наслідком дії шкідливих речовин на організм можуть бутианатомічні пошкодження, постійні або тимчасові розлади йкомбіновані наслідки. Багато хто сильно діючі шкідливі речовини викликають в організмі розлад нормальної фізіологічної діяльностібез помітних анатомічних пошкоджень, впливів на роботу нервової ісерцево-судинної систем, на загальний обмін речовин і т.п.
Шкідливі речовини потрапляють ті організм через органи дихання, шлунково -кишковий тракт і через шкірний покрив. Найбільш ймовірно проникнення ворганізм речовин у вигляді газу, пари та пилу через органи дихання (близько 95%всіх отруєнь).
Виділення шкідливих речовин у повітряне середовище можливо при проведеннітехнологічних процесів та виконання робіт, пов'язаних із застосуванням,зберіганням, транспортуванням хімічно речовин і матеріалів, їх здобиччю, івиготовленням.
Пил є найбільш поширеним несприятливим чинникомвиробничого середовища, Численні технологічні процеси та операціїв промисловості, на транспорті, в сільському господарстві супроводжуютьсяутворенням і виділенням пилу, що її дії можуть піддаватися великіконтингенти працюючих.
Основою проведення заходів щодо боротьби з шкідливими речовинами єгігієнічне нормування.
Зниження рівня впливу не працюючих шкідливих речовин wm його повнеусунення досягаєтешляхом проведення технологічних, санітарно -технічних, лікувально-профілактичних заходів v застосуванням засобівіндивідуального захисту.
До технологічних заходів відносяться такі як впровадженнябезперервних технологій, автоматизація та механізація виробничихпроцесів, дистанційне керування, герметизація устаткування, замінанебезпечних технологічних процесів й операції менш небезпечними й безпечними.
Санітарно-технічні заходи: устаткування робочих місць місцевоювитяжною вентиляцією або переносними місцевими відсмоктувачами, укриттяобладнання суцільними пилонепроникні кожухами з ефективною аспірацієюповітря та ін
Коли технологічні, санітарно-технічні заходи не повністювиключають наявність шкідливих речовин у повітряному середовищі, відсутні методи іприлади для їхнього контролю, проводяться лікувально-профілактичні заходи:організація і проведення попередніх та періодичних медичнихоглядів, дихальної гімнастики, лужних інгаляцій, забезпечення лікувально -профілактичним харчуванням і молоком та ін
Особлива увага в цих випадках повинне приділятися застосуванню засобівіндивідуального захисту, перш за все для захисту органів дихання (фільтруючіі ізолюючі протигази, респіратори, захисні окуляри, спеціальний одяг).
Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори за характеромдії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи:загальнотоксичну, дратівливі, сенсибілізуючі (що викликають алергійнізахворювання), канцерогенні (викликають розвиток пухлин), мутогенние (діючі на статеві клітки організму). У цю групу входятьчисленні пари й гази: пари бензолу й толуолу, окис вуглецю,сірчистий ангідрид, оксиди азоту, аерозолі свинцю та ін, токсичні пилу,що утворюються, наприклад, при обробці різанням берилію, свінцовістих бронзі латуней і деяких пластмас зі шкідливими наповнювачами. До цієї групивідносяться агресивні рідини (кислоти, луги), які можуть заподіятихімічні опіки шкірного покриву при зіткненні з ними.
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносятьсямікроорганізми (бактерії, віруси та ін) і макроорганізми (рослини ітварини), вплив яких на працюючих викликає травми абозахворювання.
