34. Напруженість праці

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. Дофакторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Ступінь емоційного навантаження на організм, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку по одержанню і переробці інформації, визначає напруженість праці. Крім того, при оцінці ступеня напруженості праці враховують ергономічні показники: змінність праці, позу, число рухів, зорову і слухову напруженість та ін.

Добові витрати енергії для осіб розумової праці (інженери, педагоги, лікарі й ін.) сягають 10,5...11,7 МДж (2500-2800 ккал).

Інтелектуальні навантаження розглядають трудовий процес з точки зору його розумової діяльності. Вони мають експертні оцінки, які дослідник встановлює на основі вивчення функціональних обов'язків працівників, техрегламентів роботи, спостереження алгоритму діяльності.

Складність роботи зростає від простого виконання завдання з контролем власної діяльності до контролю роботи, виконаної іншими особами і розподілу роботи цілого підрозділу (інженерно-технічний персонал, керівники, завідуючі підрозділами організацій різного профілю).

Негативні емоційні навантаження, будучи прояв професійного стресу, супроводжуються напругою вегетативних функцій (підвищення рівнів пульсу і кров'яного тиску, посиленням потовиділення, зміною температурної реакції шкіри). Надалі це може привести до негативних наслідків з боку серцево-судинної системи.

Емоційні навантаження часто зустрічаються в професіях пов'язаних з медициною, педагогікою, водінням транспорту, сферою обслуговування, бізнесом. Вони характерні також для диспетчерів різних служб, рятувальників, пожежних, міліції і т. п.

35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці

У поводженні людини спостерігається загальна зібраність, дії стають більш чіткими, підвищується швидкість рухових реакцій, зростає фізична працездатність. При цьому загострюється сприйняття, прискорюється процес мислення, поліпшується пам'ять, підвищується концентрація уваги. Пристосувальні можливості психічної напруги тим більше, чим вище психічний потенціал особистості. Механізм емоційної стимуляції має фізіологічний бар'єр, за яким настає негативний ефект (позамежна форма психічної напруги). При надмірній інтенсивності чи тривалості робота приводить до розвитку вираженого стомлення, зниження продуктивності, неповного відновлення за період відпочинку.

Зміст роботи пов'язано зі складністю завдань, що вирішуються за відомими, алгоритмам простим або складним, (ручний, механізований, автомати-зований, диспетчерський працю і багато іншого). Для творчої праці характерна пошукова робота, створення нового алгоритму, що є найбільш складним в розумовій праці (праця композитора, поета, художника, архітектора, технолога тощо). Цілий ряд трудових процесів слід віднести до змішаних за характером їх алгоритмізації (медицина, педагогіка тощо).

Інтелектуальні навантаження розглядають трудовий процес з точки зору його розумової діяльності. Вони мають експертні оцінки, які дослідник встановлює на основі вивчення функціональних обов'язків працівників, техрегламентів роботи, спостереження алгоритму діяльності.

Складність роботи зростає від простого виконання завдання з контролем власної діяльності до контролю роботи, виконаної іншими особами і розподілу роботи цілого підрозділу (інженерно-технічний персонал, керівники, завідуючі підрозділами організацій різного профілю).

Емоційні навантаження в трудовому процесі обумовлені різноманітними причинами. Відповідальність різного ступеня за результат власної діяльності може мати моральний, матеріал, адміністративний, кримінальний аспекти.

Негативні емоційні навантаження, будучи прояв професійного стресу, супроводжуються напругою вегетативних функцій (підвищення рівнів пульсу і кров'яного тиску, посиленням потовиділення, зміною температурної реакції шкіри). Надалі це може привести до негативних наслідків з боку серцево-судинної системи. Емоційні навантаження часто зустрічаються в професіях пов'язаних з медициною, педагогікою, водінням транспорту, сферою обслуговування, бізнесом. Вони характерні також для диспетчерів різних служб, рятувальників, пожежних, міліції і т. п.

Монотонність навантажень. Число елементів в операції та їх тривалість в секунду є характеристиками сенсомоторної (рукотворної) діяльності. Ці показники можна дослідити хронометражних методам на прикладі будь-яких робіт локального, локально-регіонального та регіонального типу, що виконуються на конвеєрі з безперервним або переривчастим тактом.

Час активних дій і час пасивного спостереження це прояви монотонності сенсорного типу, властивої диспетчерським видів праці, водінню транспорту, роботі в охороні. Вони також визначаються шляхом хронометричних досліджень. Величина цих періодів вираховується у відсотках до загальної тривалості зміни.