- •1. Міжнародні норми в галузі праці
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •3. Система управління охороною праці в організації
- •4. Травматизм та професійні захворювання
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •6. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •7. Актуальні проблеми охорони праці в галузі професійної діяльності
- •8. Основні заходи пожежної безпеки
- •9. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •10. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •11. Управлінські рішення та організаційні заходи з гігієни праці, виробничої санітарії та техніки безпеки
- •12. Заходи з ергономіки
- •13. Охорона праці під час експлуатації еом
- •14. Соціальне партнерство в охороні праці
- •15. Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •16. Трудові норми моп
- •17. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •18. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •19. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •20. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •21. Положення про суоп, структура та зміст його розділів
- •Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •22. Політика в галузі охорони праці.
- •23. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності
- •24. Дослідження та профілактика професійного травматизму.
- •25. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •26. Методи дослідження виробничого травматизмц
- •27.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •28. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі Параметри повітря робочої зони
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •29. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •30 Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •31. Виробничі випромінювання
- •32. Мікроклімат робочої зони
- •33. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження
- •34. Напруженість праці
- •35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці
- •36. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці
- •37. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •38. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •39. Органи державного нагляду за охороною праці
- •40. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці
- •41. Завдання страхування від нещасного випадку
- •42. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці
- •43. Ключові напрями аналізу роботи служби охорони праці на підприємстві
- •44. Особливості визначення чисельності служби охорони праці підприємства, виходячи з кількості працюючих
- •45. Заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях
- •46. Аналіз спектру нормативно-правових актів, що має бути в наявності на підприємствах
- •47. Класифікація витрат підприємства, пов’язаних з охороною праці
- •48. Характеристика умов праці, виходячи з Гігієнічної класифікації
- •49. Дослідження приміщень з погляду пожежної безпеки
- •50. Класи робочих зон з позиції вибухової та пожежної безпеки
- •51. Аналіз пожежної безпеки приміщень
- •52. Дослідження витрат підприємства на охорону праці
- •53. Динаміка показників захворюваності, а також витрати на заходи з охорони праці.
- •54. Аналіз показників шуму та вібрації
- •55. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві
- •56. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки
- •58. Заходи поженої безпеки у службових приміщеннях
- •59. Особливості складання акту перевірки стану охорони праці
- •60. Повноваження профспілок з питань охорони праці
- •61. Особливості здійснення громадського нагляду за додержанням ключових питань з охорони праці представниками профспілки
- •62. Специфіка охорони праці під час користування офісною технікою
34. Напруженість праці
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. Дофакторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Ступінь емоційного навантаження на організм, що вимагає переважно інтенсивної роботи мозку по одержанню і переробці інформації, визначає напруженість праці. Крім того, при оцінці ступеня напруженості праці враховують ергономічні показники: змінність праці, позу, число рухів, зорову і слухову напруженість та ін.
Добові витрати енергії для осіб розумової праці (інженери, педагоги, лікарі й ін.) сягають 10,5...11,7 МДж (2500-2800 ккал).
Інтелектуальні навантаження розглядають трудовий процес з точки зору його розумової діяльності. Вони мають експертні оцінки, які дослідник встановлює на основі вивчення функціональних обов'язків працівників, техрегламентів роботи, спостереження алгоритму діяльності.
Складність роботи зростає від простого виконання завдання з контролем власної діяльності до контролю роботи, виконаної іншими особами і розподілу роботи цілого підрозділу (інженерно-технічний персонал, керівники, завідуючі підрозділами організацій різного профілю).
Негативні емоційні навантаження, будучи прояв професійного стресу, супроводжуються напругою вегетативних функцій (підвищення рівнів пульсу і кров'яного тиску, посиленням потовиділення, зміною температурної реакції шкіри). Надалі це може привести до негативних наслідків з боку серцево-судинної системи.
Емоційні навантаження часто зустрічаються в професіях пов'язаних з медициною, педагогікою, водінням транспорту, сферою обслуговування, бізнесом. Вони характерні також для диспетчерів різних служб, рятувальників, пожежних, міліції і т. п.
35. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальні напруженість, монотонність праці
У поводженні людини спостерігається загальна зібраність, дії стають більш чіткими, підвищується швидкість рухових реакцій, зростає фізична працездатність. При цьому загострюється сприйняття, прискорюється процес мислення, поліпшується пам'ять, підвищується концентрація уваги. Пристосувальні можливості психічної напруги тим більше, чим вище психічний потенціал особистості. Механізм емоційної стимуляції має фізіологічний бар'єр, за яким настає негативний ефект (позамежна форма психічної напруги). При надмірній інтенсивності чи тривалості робота приводить до розвитку вираженого стомлення, зниження продуктивності, неповного відновлення за період відпочинку.
Зміст роботи пов'язано зі складністю завдань, що вирішуються за відомими, алгоритмам простим або складним, (ручний, механізований, автомати-зований, диспетчерський працю і багато іншого). Для творчої праці характерна пошукова робота, створення нового алгоритму, що є найбільш складним в розумовій праці (праця композитора, поета, художника, архітектора, технолога тощо). Цілий ряд трудових процесів слід віднести до змішаних за характером їх алгоритмізації (медицина, педагогіка тощо).
Інтелектуальні навантаження розглядають трудовий процес з точки зору його розумової діяльності. Вони мають експертні оцінки, які дослідник встановлює на основі вивчення функціональних обов'язків працівників, техрегламентів роботи, спостереження алгоритму діяльності.
Складність роботи зростає від простого виконання завдання з контролем власної діяльності до контролю роботи, виконаної іншими особами і розподілу роботи цілого підрозділу (інженерно-технічний персонал, керівники, завідуючі підрозділами організацій різного профілю).
Емоційні навантаження в трудовому процесі обумовлені різноманітними причинами. Відповідальність різного ступеня за результат власної діяльності може мати моральний, матеріал, адміністративний, кримінальний аспекти.
Негативні емоційні навантаження, будучи прояв професійного стресу, супроводжуються напругою вегетативних функцій (підвищення рівнів пульсу і кров'яного тиску, посиленням потовиділення, зміною температурної реакції шкіри). Надалі це може привести до негативних наслідків з боку серцево-судинної системи. Емоційні навантаження часто зустрічаються в професіях пов'язаних з медициною, педагогікою, водінням транспорту, сферою обслуговування, бізнесом. Вони характерні також для диспетчерів різних служб, рятувальників, пожежних, міліції і т. п.
Монотонність навантажень. Число елементів в операції та їх тривалість в секунду є характеристиками сенсомоторної (рукотворної) діяльності. Ці показники можна дослідити хронометражних методам на прикладі будь-яких робіт локального, локально-регіонального та регіонального типу, що виконуються на конвеєрі з безперервним або переривчастим тактом.
Час активних дій і час пасивного спостереження це прояви монотонності сенсорного типу, властивої диспетчерським видів праці, водінню транспорту, роботі в охороні. Вони також визначаються шляхом хронометричних досліджень. Величина цих періодів вираховується у відсотках до загальної тривалості зміни.