Основні поняття теми:

соціальна орієнтація економіки – це політика держави в ринковій економіці, яка спрямована на створення нормальних умов для відтворення людини, незалежно від сфери діяльності і рівня доходу.

соціальне партнерство за суттю є теорією класового співробітництва та соціальної гармонії інтересів праці і капіталу, найманих робітників і капіталістів.

змішана економіка – це економіка, де співіснують на певних засадах приватний і державний сектори, де держава здійснює втручання в економіку через свої економічні функції, але з врахуванням саморегулюючої ролі ринку.

Контрольні питання:

1. Які передумови формування соціально орієнтованої економіки?

2. У чому полягають зміни продуктивних сил як передумови соціалізації економіки?

3. Чи є різниця між змішаною економікою і соціально орієнтованою?

4. Чи існує експлуатація трудящих в умовах соціально орієнтованої економіки?

5. Які перспективи розвитку сучасної економіки України?

6. Чому праця є засобом самовиявлення і утвердження людини?

7. Як впливає НТП на зміну місця і ролі людини в процесі виробництва?

Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства

Всесвітнє господарство представляє собою систему економічних відносин, що виникла на базі міжнародного розподілу праці і співробітництва національних економік. Воно досить складне, суперечливе, специфічне, схильне до впливу різноманітних факторів і змін, але завжди має свій вихідний організований початок.

З метою найбільш повного розгляду матеріалу даної теми аналізуються такі питання:

17.1. Світове господарство: сутність і структура.

17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції.

17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин.

17.4. Місце України в світовому господарстві.

17.5. Глобальні проблеми людства.

17.1. Світове господарство: сутність і структура

Як єдине всеохоплююче ціле світове господарство сформувалось відносно недавно, а складалось воно століттями в ході природного руйнування відокремленості національних господарств окремих країн.

Сучасне світове господарство являє собою систему національних господарств окремих країн і економічних суб’єктів (підприємств, установ, держав і міждержавних організацій), об’єднаних між собою різноманітними формами міжнародних економічних відносин.

Особливості світового господарства:

1. Відмітною рисою світового господарства є інтернаціоналізація господарського життя. Кожна з країн в більшій або меншій мірі бере участь у міжнародному розподілі праці. Це призводить до того, що відтворювальні процеси здійснюються тепер не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

2. Однією з найважливіших особливостей розвитку сучасного світового господарства є його цілісність. Вона визначається, з одного боку, наявністю глобальних економічних проблем, для вирішення яких необхідні погоджені сумісні зусилля всіх країн і народів. З іншого боку, участь в світогосподарських зв’язках дозволяє країнам підвищувати ефективність своєї економіки.

Більш складний аналіз дозволяє представити структуру світового господарства у вигляді трьох підсистем.

У першій з них розташовується близько 30 розвинутих індустріальних країн (США, Японія, країни Західної Європи).

Другу підсистему утворюють більш 140 країн, що розвиваються, в яких мешкає понад половина населення планети. Серед країн, що розвиваються, можна виділити групи країн, близькі по рівню економічного розвитку: нові індустріальні країни (Гонконг, Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Бразилія, Аргентина, Мексика та ін.); країни виробники і експортери нафти, що мають високий рівень доходу на душу населення; слаборозвинуті країни з низьким рівнем життя населення.

У третій підсистемі світового господарства знаходяться колишні соціалістичні держави Європи і країни СНД.

Основні протиріччя світового господарства: між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; між розвинутими країнами; між глобалізацією і націоналізацією економік країн; між стихією ринка і його регулюванням.