- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
16.2. Людина і виробництво
Соціалізація економіки прямо, безпосередньо пов’язана з людиною як головним фактором виробництва, носієм виробничих і суспільних відносин. Продуктивні сили і виробничі відносини постійно змінюються, розвиваються. Відповідно змінюються, незмірно зростають місце і роль людини у процесі виробництва, особливо в умовах сучасного науково-технічного прогресу. Саме він сприяє формуванню нового технологічного способу виробництва, за якого відбувається зменшення частки фізичної ручної праці і збільшення її розумової частини. Наприклад, „безлюдна технологія” у матеріальному виробництві доповнюється значним збільшенням кількості фахівців, зайнятих розробками нових технологічних систем та устаткування. Ці працівники є практично учасниками кінцевого виробництва. Так, на заводі в одну зміну можуть працювати лише 10-20 осіб., а в конструкторському бюро при цьому заводі – кілька сотень.
Довгий шлях еволюції людини обумовив наступні етапи розвитку її як продуктивної сили: людина універсальна; людина спеціалізована; повернення до універсальної людини, але на новому духовному рівні.
Універсальність людини була обумовлена примітивними знаряддями праці, які не вимагали спеціальних знань. Поява і організація машинного виробництва обумовили перетворення універсальної праці у спеціалізовану. Робітник спеціалізований функціонував як простий додаток до машини і у виконанні певної операції досягав автоматизму. За цих умов розумова діяльність людини обмежувалася, що неминуче призводило до зниження ролі професійних знань робітників.
У другій половині попереднього століття можливості зростання продуктивності праці за рахунок найбільш раціонального використання фізичних можливостей людини були вичерпані. Завдання полягало в тому, щоб привести в рух можливості розуму і духу людини. Це завдання вирішується за допомогою науково-технічної і технологічної революції, автоматизації виробництва. Людина з виконавця виробничих операцій все більше перетворюється у контролера, наладчика складного устаткування, автоматичних систем. Від рівня її освіти, культури, професійної майстерності залежить їх функціонування. Ускладнення матеріально-речових знарядь виробництва стимулює появу робітника нової якості: освіченого, культурного, розвиненого, який користується благами виробництва і глибоко зацікавленій у його розвитку і вдосконаленні.
Таким чином, можна стверджувати, що машини, знаряддя як результат людської праці, у свою чергу, перетворюють людину, додають їй відповідні новому рівню професійно-кваліфікаційні, творчі якості. Складаються передумови самореалізації людини як особистості. Вони проявляються, по-перше, у тому, що високий рівень розвитку виробництва і продуктивності праці знімають з людини проблему пошуку матеріальних благ; по-друге, людина на базі науково-технічного прогресу виводиться з сфери власне виробництва у творчій процес; по-третє, збільшується вільний час. Самореалізація людини означає повернення людині можливості бути особистістю.
Реалізації останнього значною мірою сприяє гуманізація виробництва, в якій базовою є зміна змісту та умов праці, що безпосередньо пов’язано з удосконаленням техніки і технології виробництва. Проте, в Україні сьогодні поряд з високомеханізованим і автоматизованим виробництвом ще багато важкої фізичної праці, яку виконують мало-або некваліфіковані робітники. Ця малопродуктивна, виснажлива праця, безумовно, не може дати людині фізичного і морального задоволення, які становлять частину її особистості.
Важливим напрямом якісного вдосконалення людини як особистості є підвищення загальноосвітнього рівня працівників, кваліфікація та одержання вищої освіти. З даними ж Міністерства освіти і науки, сьогодні тільки 13% українців мають повну вищу освіту, хоча, за прогнозами ЮНЕСКО, повинно бути 40-60%. Прикро визнавати, але і за рівнем професійної підготовки на виробництві Україна значно відстає від розвинених країн. Так, строк навчання безпосередньо на виробництві у нас становить 3-6 міс., а в розвинених країнах – 3-4 роки. Це час, коли відбувається підвищення виробничої цінності людини, результатом якої є більш висока продуктивність праці.
Отже, сьогодні, коли набуває значення ступінь задоволення людей працею, зростає роль факторів, що забезпечують дальше розгортання творчих здібностей людини, нове ставлення до праці як до форми самовиявлення. Суттєво розширити виробничі можливості працівників, збільшити плідність їх зусиль дає змогу науковий і технічний прогрес як закономірний процес розвитку суспільного виробництва.
Таким чином, можна зробити такі висновки.
На зламі певних капіталістичних відносин капіталістичне індустріальне виробництво вже не може задовольняти повною мірою особисте споживання найманого робітника. Подальший прогрес продуктивних сил робить можливим, більш того, життєво необхідним, звернення до людини, його споживання і добробуту у бік зростання.
Зміна знарядь праці, становища людини у виробництві обумовлюють зростання тих складових, що забезпечують самореалізацію людини як особистості.