Основні поняття теми:

Економіка – це сукупність галузей народного господарства, що забезпечують суспільство матеріальними та нематеріальними благами і послугами, а також область особливих, специфічних відносин між людьми.

Економічна наука – система наукових знань про навколишню економічну дійсність, про закони і тенденції розвитку соціально-економічних процесів.

Економічна політика – сукупність ідей, цілей і задач, а також засобів і практичних заходів для управління економікою з боку держав.

Матеріальне благо – усе, що здатне задовольняти повсякденні життєві потреби людей, приносити користь і задоволення.

Добробут – міра, ступінь забезпеченості людей життєвими благами, засобами існування, що характеризують рівень життя людей.

Позитивна політекономія – частина економічної теорії, що вивчає і пояснює господарські явища і процеси на основі опису і систематизації фактів, встановлює між ними зв'язки і залежності.

Нормативна політекономія – частина економічної теорії, що аналізує практичну діяльність людини, і виходячи з неї наказує, радить, яким чином варто проводити економічну політику, керувати економікою.

Контрольні питання:

1. Предметом вивчення меркантилізму є:

А. сфера обміну.

В. сфера виробництва.

С. сфера обміну і сфера виробництва одночасно.

2. У класичній політичній економії пріоритетним методом економічного аналізу є:

А. емпіричний метод.

В. каузальний (причинно-наслідковий) метод;

С. функціональний.

3. У неокласичній політичній економії пріоритетним методом економічного аналізу є:

А. емпіричний метод.

В. каузальний (причинно-наслідковий) метод;

С. функціональний.

4. Відповідно до методологічної позиції А. Сміта приватний інтерес економічного агента:

А. не відокремимо від суспільного економічного інтересу.

В. є вище суспільного економічного інтересу.

С. є вторинним стосовно суспільного економічного інтересу.

5. «Невидима рука» за методологією А. Сміта – це:

А. механізм державного управління економікою в інтересах усього суспільства.

В. дії об'єктивних економічних законів, в умовах вільної конкуренції, що не залежать від волі і намірів підприємців .

С. механізм господарювання, обумовлений божественним проведенням.

Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси

Як зазначалось у попередній темі, визначальна роль у суспільному розвитку економічних систем належить виробничим відносинам. Але постає питання: за допомогою якого механізму вони впливають на процес суспільного виробництва, як забезпечують соціальний й економічний прогрес.

Головним у виробничих відносинах є те, що це завжди відносини між певними суб’єктами – виробниками та споживачами життєвих благ. А ці суб’єкти мають певні потреби й інтереси, необхідність задоволення яких спонукає до господарської діяльності. Але задоволення потреб з об’єктивною неминучістю натикається на обмеженість ресурсів, адже процес виробництва є не що інше, як „відокремлення речовини природи” або перетворення людиною природних ресурсів у предмет споживання. Уся економічна діяльність людини завжди й усюди була спрямована на подолання обмеженості ресурсів, а отже, і обмежених виробничих можливостей. З’ясування сутності проблеми потреб, можливостей їх задоволення, економічних інтересів є змістом даної лекції.

У темі розглядаються такі питання:

2.1. Сутність потреб та їх класифікація.

2.2. Економічна діяльність і її стадії.

2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору.

2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація.