- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
Контрольні питання:
Перетворення грошей в капітал.
Сутність капіталу: різноманіття поглядів.
Структура капіталу.
Первісне нагромадження капіталу.
Робоча сила як товар.
Заробітна плата: сутність та форми.
Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
Тема "Держава як суб'єкт економічних відносин" є актуальною в сучасних умовах і тісно пов’язана з попередньою, присвяченою підприємницькій діяльності, оскільки держава – один з найважливіших суб'єктів підприємництва.
У своєму русі економіка будь-якої країни підпорядкована насамперед об'єктивним історичним і економічним закономірностям. Вона залежить від устремлінь і волі своїх головних дійових суб'єктів: держави, підприємств, громадян. Найбільшими можливостями володіє держава в особі уряду.
Економічна політика – це генеральна лінія державних та урядових економічних дій, надання бажаної спрямованості економічним процесам, втілюваним у сукупність заходів, що вживаються державою, за допомогою яких досягаються намічувані цілі і завдання, розв’язуються соціально-економічні проблеми.
В укрупненому плані прийнято виділяти фіскальну (фінансово – бюджетну політику),монетарну (кредитно-грошову) зовнішньоекономічну політику.
Безумовно, в ширшому розумінні до державної економічної політики включають і такі її частини, як соціальна, структурна, інвестиційна, приватизаційна, регіональна, аграрна, науково-технічна, банківська, цінова, антимонопольна й ін. види діяльності. Але для початку достатньо виділених у темі питань, щоб зрозуміти, яка складна і непередбачувана економіка. І роль держави як головного суб'єкта економіки незамінна.
У темі розглядаються такі питання.
9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки.
9.2. Напрямки і функції державного регулювання.
9.3. Система державних фінансів і їх функції.
9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
Держава являє собою стрижень існуючої суспільної системи, вона концентрує владу, санкціонує існування всіх інших недержавних інститутів. Держава формулює принципи й організовує форми суспільного життя, утворюючи основу інституціональної ієрархії. Держава породила нову форму суспільної обумовленості поведінки людини, відокремивши загальний інтерес від частки.
Тому виникнення й існування держави є не тільки історично необхідним, але й суспільно прогресивним і значним фактором розвитку.
З виникненням держави складається сфера її економічної діяльності. Економічна політика держави стає сполучною ланкою і необхідним елементом ринкової системи.
Державне втручання в економіку є об'єктивно необхідним незалежно від того, ринкова це чи економіка командно-розподільна.
Ринкова система – це насамперед прерогатива у прийнятті рішень виробниками і споживачами. І все-таки регулюючі функції держави і тут набувають виняткового значення. Ринковий механізм неспроможний розв'язати всі проблеми економічного зростання. Вже в період вільної конкуренції значна частина продуктивних сил переростає рамки класичної приватної власності, і держава змушена брати на себе утримання великих структур економіки: залізниць, пошти, телеграфу тощо. Посилення міждержавної інтеграції на основі поділу праці приводить до переростання загальних економічних процесів за національні межі, формування нових соціально-економічних проблем, пов'язаних з обороною, наукою, регулюванням соціальних відносин, відтворенням робочої сили, екологією і т.ін. З'являється гостра необхідність втручання державної структури в механізм регулювання прийняття економічних та політичних рішень.
Системна рівновага в економіці досягається при неповній зайнятості факторів виробництва, і насамперед робочої сили. Для розв’язання протиріч стагнації необхідно залучити державу з її великим потенціалом. Держава бере на себе функцію забезпечення сумісності ефективного попиту з повною зайнятістю.
За всіх часів держава стягувала податки, тобто вносила свої зміни в кругообіг приватних коштів, з яких утворювалися потоки грошей і потоки товарів та послуг. За всіх часів вона встановлювала митні режими і приймала законодавство на захист праці.
За всіх часів вона виступала арбітром, тому що вона не може, за своїм визначенням і покликанням, ігнорувати правила, які забезпечують загальний інтерес і загальне благо. Навіть коли держава твердить, що вона не цікавиться економічним життям, вона тим самим втручається, оскільки знімає з себе відповідальність.
Держава постійно виступає як представник тих соціальних, політичних груп, які опановують владу. Ліберальна демократія XIX століття на Заході була “демократією власників”, яка розуміла рівність як нерівність розподілу багатства. Ліберальний капіталізм знаходив підтримку в армії, на флоті й у дипломатії різних країн.
Навіть якщо не приймати цілком планову економіку ще недавно Радянського Союзу, держава втручалася і втручається в економіку в широких масштабах і в різноманітних формах:
а) держава встановлює економічні “правила гри” (тривалість робочого дня, розпорядження про об'єднання і т. ін.);
б) держава в значній мірі координує і фінансує капіталовкладення;
в) держава створює державний сектор виробництва (державні підприємства);
г) держава впливає на економічну активність через податки, державні витрати, грошову емісію і кредити;
д) держава посередньо або прямо контролює ціни і курси валют;
е) держава забезпечує перерозподіл національного прибутку;
є) держава несе відповідальність за зайнятість та економічне зростання виробництва.
Можна сказати, що держава – це економічний агент, який діє з індивідуальними економічними суб'єктами і групами.
Таким чином, діяльність усієї сукупності індивідів, родин, фірм і груп координується державою, яка виступає також як арбітр. Це об’єктивний процес, обумовлений дією економічних розрахунків.