- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
9.2. Напрямки і функції державного регулювання
Перш ніж перейти безпосередньо до характеристики напрямків і функцій державного регулювання, необхідно знати ідеологію державного регулювання, обґрунтовану різними економічними школами.
Трансформація капіталізму в змішану економіку почалася після Першої світової війни і Великої кризи 1929-1933 рр. Головним ідеологом активного втручання держави в економіку став англійський економіст Дж. М. Кейнс (1883-1946). Кейнсіанська політика ставила своєю метою контроль і регулювання загального попиту для того, щоб він відповідав загальній пропозиції при забезпеченні повної або високої зайнятості населення. Основними інструментами регулювання в моделі Кейнса були державний бюджет, дефіцитне фінансування економіки, а також маніпулювання дисконтною ставкою відсотка.
Модель Кейнса передбачала стимулювання сукупного “ефективного” попиту шляхом “спонукання” до інвестування приватного капіталу, а також через державне фінансування громадських робіт і певний перерозподіл через бюджет національного доходу на користь незаможних.
Важливий внесок у розробку основних напрямків діяльності держави роблять учені Російської економічної академії ім. Г.В. Плеханова, які вважають, що держава бере на себе функції, які принципово не може здійснити сам ринок. Це три функції:
забезпечення економіки потрібною кількістю грошей;
регулювання так званих “зовнішніх” (або побічних) ефектів;
задоволення потреб у “колективних благах” (або в “суспільних товарах”).
Якщо з першою функцією все більш-менш зрозуміло, то друга функція вимагає пояснень. Регулювання зовнішніх для ринку ефектів бере на себе держава.
Велике значення має державне регулювання зовнішніх ефектів, пов'язаних з екологічним аспектом виробництва.
Орієнтована на попит ринкова економіка стимулювала залучення все більших природних ресурсів у господарський оборот, що поставило на грань виживання сучасне суспільство. З'явилися спеціальні державні регулятори, покликані запобігти негативним соціальним наслідкам ринкової конкуренції.
Наступна функція держави: задоволення потреб у “суспільних товарах”. Ринок націлений на задоволення потреб, викликаних попитом. Але є потреби, товари і послуги, які не можна перетворити в попит, - це оборона, охорона суспільного порядку, державне управління, єдина енергетична система і т.ін. Ці блага у світовій економічній науці називаються суспільними товарами.
“Економікс” у свою чергу виділяє три глобальні функції держави: ефективність, справедливість, стабільність.
Ефективність полягає в тому, що держава покликана створити економічний “фон” ефективного функціонування виробництва. Велике значення тут мають антимонопольне законодавство, активізація конкуренції.
Справедливість. Для ринку існує лише один критерій справедливості – це як ти процвітав у конкуренції. Високі доходи процвітаючих і низькі доходи невдах ринок вважає справедливими. Але в загальнолюдському плані це несправедливо.
Зрештою держава взяла на себе функцію перерозподілу доходів через податки, а також підтримання непрацездатних, людей похилого віку і та ін.
Стабільність означає, що держава втягується в макроекономічну функцію підтримки економічної стабільності, вирівнювання циклічної форми розвитку економіки. Проводить вона й антиінфляційну політику.
Отже, держава регулює, доповнює, коригує суто ринковий механізм. Як образно пише П. Самуельсон, керувати економікою під час відсутності того чи іншого – те саме, що намагатися аплодувати однією рукою. Але якщо держава переступає межу розумного втручання в економіку, то відбувається деформація ринкового механізму. Отже, державне регулювання здійснюється через:
правові регулятори, велике значення тут має правова основа підприємництва;
адміністративні регулятори, які варто застосовувати обережно і продумано;
економічні регулятори – основні.
Особливе місце займає економічне програмування або індикативне (рекомендаційне) планування, тобто процес орієнтації державою розвитку суспільного виробництва за допомогою регулярного і комплексного впливу на його структуру відповідно до передбаченого варіанта соціально-економічного розвитку і господарської стратегії.
Виникло воно відразу після Другої світової війни у Франції, Нідерландах, Норвегії, Японії. Пізніше застосовувалося у Швеції, Фінляндії, Великобританії й інших країнах.
Закінчуючи виклад питання, треба сказати, що державне регулювання здійснюється за принципом: “конкуренція – скрізь, де можна, регулювання – скрізь, де необхідно”. При цьому регулювання здійснюється на трьох рівнях: мікро- (підприємство, корпорація), мезо- (середній рівень, на рівні галузі) і макро- (загальнодержавний). Пряме регулювання мінімальне на мікрорівні і максимальне — на макрорівні.