11.4. Капітал як економічні відносини

Капітал, як економічні відносини – це не просто гроші, а авансована вартість, яка в процесі свого руху приносить більшу вартість від первісно авансованої. З точки зору політекономічного розуміння сутності та змісту категорії “капітал” важливо враховувати, що перетворення грошових знаків на капітал передбачає наявність ряду як техніко-організаційних, так і соціально-економічних умов. Перша з них – це можливість і необхідність власника потенційного капіталу вступити у відносини з іншими продуцентами з приводу купівлі факторів виробництва. Друга – це те, що за умов недостатньої наявності хоча б одного зі згаданих факторів для організації ефективного виробництва, він може звернутись до відповідних ринкових інституцій (інвестиційних фондів, банків, трастів).

Перетворюючи свої кошти на капітал, його власник вступає в економічні відносини з різними господарюючими суб’єктами, які постачають через ринок необхідні йому товари та послуги, а також з індивідами, які отримують засоби для існування не від власної підприємницької діяльності, а від найманої праці за гроші (відповідну плату). Капітал – це економічна категорія, котра виражає не стільки техніко-організаційні, скільки соціально-економічні відносини, що найкраще виявляються у трудових відносинах.

Основні поняття теми:

Капітал – (від лат. capitalis – головний) це самозростаюча вартість, нагромаджена вартість у різних уречевлених формах, це авансована вартість, яка в процесі руху на підставі певних соціально-економічних умов приносить більшу вартість від первісно авансованої.

Постійний капітал – це частина капіталу, що перетворюється на засоби виробництва, його вартість лише переноситься на виготовлений товар і залишається незмінною.

Змінний капітал – це частина капіталу, яка авансована на робочу силу і здатна створювати додаткову вартість.

Загальна формула капіталу: Г – Т – Г¹.

Додатковий продукт – це частка суспільного продукту, що створюється безпосередньо найманими робітниками понад величину необхідного продукту.

Норма додаткової вартості (m¹) – це процентне відношення додаткової вартості до змінного капіталу.

Контрольні питання:

1. Розкрити сутність капіталу за основоположниками класичної політекономії.

2. Як розглядає економічну категорію “капітал” сучасна економічна теорія?

3. Що являє собою загальна формула капіталу?

4. Що таке додатковий продукт ?

5. З чого складається новостворена вартість?

6. Що таке норма додаткової вартості?

7. Розкрийте сутність капіталу як економічних відносин.

Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері

Агропромисловий комплекс (АПК) – це найважливіша складова частина господарського механізму України. Саме в АПК найбільше нерозв’язаних економічних проблем, зокрема питання приватизації землі, створення фермерських господарств, ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, обмеження або ліквідації дотацій з бюджету на продукцію сільськогосподарського виробництва та інші. Перед АПК України стоять великі і відповідальні завдання. Необхідно формувати і впроваджувати нову аграрну політику, вирішувати проблему розвитку підприємницької діяльності, яка різко постала у зв’язку з реформуванням економічної системи суспільства, переходом на ринкові відносини господарювання.

З’ясувавши у попередніх темах сутність й структуру економічних відносин, сутність й зміст підприємництва, в даній темі ми повинні визначити сутність, зміст та роль аграрних відносин в економічній системі, а також розглянути особливості підприємництва в аграрній сфері.

У темі розглядаються такі питання.

12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва.

12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі.

12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі.