Основні поняття теми:

Власність – не річ, а відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.

Функція розпорядження – фактична реалізація влади власника над об’єктом власності, фактичне управління нею.

Функція розпорядження – фактична реалізація влади власника над об’єктом власності, фактичне управління нею.

Функція використання (користування) – процес фактичного видобування корисних якостей з об’єкту власності, щоб задовольнити конкретні потреби.

Роздержавлення – це сукупність мір по перетворенню державної власності, спрямованих на усунення надмірної ролі держави в економіці.

Приватизація – це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб, а також формування на базі державних підприємств об’єктів зі змішаною формою власності (акціонерні об’єднання з долею держави тощо).

Контрольні питання:

1. У чому полягає сутність власності як економічної категорії?

2. Що лежить в основі юридичного змісту власності?

3. Назвіть найважливіші ознаки власності як категорії базису.

4. Зміни в базисі чи надбудові, на Ваш погляд, обумовили необхідність змін відносин власності в Україні?

5. Чим викликана необхідність реформування власності в Україні?

6. Що є спільного і чим відрізняються роздержавлення і приватизація?

7. Який, на Ваш погляд, суб’єкт власності є провідним в Україні?

8. Які соціальні наслідки мають сучасні зміни у відносинах власності в Україні?

9. Чи є сенс у повній ліквідації державної власності?

Тема 5. Форми організації суспільного виробництва

З попередньої теми стало відомо, що основні ознаки економічних систем залежать від специфіки відносин власності. Проте, в процесі еволюції економічних систем індивідуальне, колективне та суспільне виробництво здійснюються за умов певної форми організації, яка, з одного боку, змінюється залежно від розвитку технологічного способу виробництва, а з другого – активно впливає на його розвиток. У зв’язку з цим виникають запитання: що таке організація суспільного виробництва, у яких формах вона існує, причини виникнення та особливості останніх, їх соціально-економічні наслідки. Відповіді на ці питання обумовлюють необхідність з’ясування наступних питань.

5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва.

5.2. Товар і його властивості.

5.3. Сутність і функції грошей.

5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва.

5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва

Розвиток людського суспільства свідчить, що життя людей завжди здійснюється в певних економічних формах організації виробництва, деякі з яких зберігаються протягом тривалих відрізків історії. Сутність цих форм у розвитку суспільства полягає в тому, що саме вони обумовлюють структуру суспільних потреб, розподіл ресурсів, спосіб залучення людей до участі в економічній діяльності. Еволюція економічних форм проходить поступово під впливом таких процесів, як розвиток і зміна типів і форм власності, технологічних способів виробництва і не співпадає з розвитком і зміною суспільних формацій. Одна і та ж економічна форма організації виробництва може існувати при різних формаціях.

Економічній історії відомі дві форми організації суспільного виробництва: натуральна і товарна. Критерієм розмежування останніх є: економічна форма багатства, спосіб включення індивідуальної праці в суспільну, характер зв’язку між виробництвом і споживанням, ступінь суспільного поділу праці.

Найпершою формою господарювання було натуральне виробництво. Це такий тип організації виробництва, при якому продукт праці призначається для задоволення власних потреб, тобто для внутрішньогосподарського споживання. Економічною формою багатства тут є натуральний продукт, що має корисність.

На зміну натуральній формі господарювання поступово приходить товарна форма виробництва, що тривалий час існує поруч із натуральною, приникає в неї і приводить до розпаду. Остаточний розпад відбувається в епоху зародження і прогресу капіталізму. Товарне виробництво – це така форма організації суспільного виробництва, при якій продукти виробляються економічно відособленими виробниками, які спеціалізуються на виготовленні певних продуктів, що потребує обміну останніх через купівлю-продаж на ринку. При цьому продукти праці, якими обмінюються, стають товарами. Саме товар набуває економічної форми багатства. Які ж умови виникнення товарного виробництва? По-перше, основою його виникнення, тобто перетворення натурального господарства в товарне, є суспільний поділ праці, який відбувався у три етапи: перший (між тваринництвом і землеробством) уможливив регулярний обмін між общинами; другий (між землеробством і ремісництвом) обумовив зародження товарного виробництва; третій (виділення торгівлі, поява купців) сприяв завершенню формування товарного господарства. По-друге, поділ праці в суспільстві стає основою формування товарного виробництва й обміну продуктів через ринок, коли відбувається відокремлення виробників як самостійних власників засобів виробництва. І якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відособленість виробників потребує еквівалентного товарного обміну.

Для того, щоб поглибити уявлення про натуральне і товарне виробництво, наведемо таблицю (див. табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльні характеристики натурального і товарного виробництва

Характеристики	Натуральне	Товарне
1. Має переважне значення	Для первісного, рабо-власницького і феодаль-ного способів вироб-ництва	Для капіталістичного способу виробництва
2. Форма багатства	Натуральний продукт	Товар
3. Визначає що, як виробляти	Власник, що орієнту-ється на внутрішньо-господарські потреби	Власник, що керується суспільними потребами, які виявляються на ринку
4. Для кого виробляти	Для власного споживання	Для задоволення потреб інших через ринок
5. Метод вклю-чення індивіду-альної праці в суспільну	Позаекономічний, як результат особистої залежності виробника від свого хазяїна	Економічний, як результат особистої юридичної свободи товаровиробника
6. Додатковий продукт витрачається	На особисте споживання	На нагромадження з метою розширення масштабів виробництва
7. Зв’язок між суб’єктами господарювання формується	По вертикалі – від власника через доглядача до безпосереднього виробника	По горизонталі – на основі договорів, контрактів
8. Зв’язки між окремими господарствами мають характер	Нерегулярний, випадковий	Регулярні, стійкі
9. Основні риси:	а) замкнутість; б) ручна універсальна праця; в) зв’язки між вироб-ництвом і споживанням прямі (В-Р-Сп)	а) відкритість; б) праця з застосуван-ням машин, кооперація, спеціалізація; в) зв’язки між вироб-ництвом і споживанням опосередковані обміном (ринком) (В-Р-О-Сп)

Товарне виробництво спочатку виникає як просте товарне виробництво. Спрямованість його на потреби ринку стає основою прискорення процесу розшарування виробників, збагачення меншості і зубожіння більшості. З одного боку, з’являються власники грошей і засобів виробництва, з іншого – люди, позбавлені їх і змушені продавати свій єдиний товар – робочу силу. Просте товарне виробництво стало основою для виникнення капіталістичного господарства. Форма господарства, коли товаром стає не тільки продукт людської праці, а і сама робоча сила людини, називається капіталістичним виробництвом.

Між простою і розвиненою (капіталістичною) формами товарного виробництва є загальні риси й відмінності (див. табл. 2).

Таблиця 2

Відмінності простого і капіталістичного товарного виробництва

Просте	Капіталістичне
1. Об’єднання виробника з засобами виробництва в індивідуальному виробництві пряме, безпосереднє	1. Об’єднання виробника з засобами виробництва опосередковане купівлею-продажем робочої сили
2. Засноване на особистій праці власника засобів виробництва	2. Засноване на найманій праці
3. Уявляє собою дрібне, роздрібнене виробництво	3. Є машинним виробництвом
4. Вироблений продукт присвоюється безпосереднім виробником	4. Вироблений продукт присвоюється власником засобів виробництва
5. Виробництво здійснюється заради задоволення потреб виробника	5. Мета виробництва - прибуток
6. Має обмежений характер, бо існує як уклад	6. Носить всеосяжний характер, оскільки товаром стає не тільки результат виробництва, а і робоча сила

Незважаючи на всі відмінності, просте товарне виробництво і капіталістичне однотипні, бо мають одну і ту ж економічну основу – приватну власність на засоби виробництва. Тому просте товарне виробництво, розвиваючись, неминуче приводить до виникнення капіталістичного, тобто воно є вихідним пунктом останнього.