- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
Основні поняття теми:
АГРАРНА РЕФОРМА – процес трансформації економічних відносин і насамперед відносин власності в сільському господарстві.
АГРАРНІ ВІДНОСИНИ – економічні відносини, які виникають у процесі виробництва з приводу використання землі як головного засобу виробництва.
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС – сукупність галузей народного господарства, що включає у себе сільське господарство та пов’язані з ним сфери економіки, які займаються обслуговуванням сільськогосподарського виробництва, переробкою та доведенням його продукції до споживача.
ПІДПРИЄМЕЦЬ – суб’єкт пошуку і реалізації нових можливостей у генеруванні та освоєнні новаторських ідей, розробці якісних продуктів і технологій, здійсненні нововведень і опануванні перспективними факторами розвитку, знаходженні нових способів обслуговування споживачів, пошуку нових сфер прикладання капіталу.
ПІДПРИЄМНИЦТВО – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик, діяльність щодо виробництва продукції, надання послуг та заняття торгівлею за мети одержання прибутку.
Контрольні питання:
Природні особливості сільськогосподарського виробництва.
Сутність, зміст та особливості аграрних відносин.
Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс. Склад АПК.
Специфіка обороту капіталу в аграрній сфері.
Особливості підприємництва в аграрному секторі.
Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
У зв’язку з формуванням незалежної України виникає проблема створення незалежної економічної системи, яка б ґрунтувалась на об’єктивній науковій основі. За радянських часів національне рахівництво в Україні базувалося на системі балансу народного господарства. Нині йде процес освоєння макроекономічних показників ринкового типу, що відображають результати функціонування економіки країни. Як відомо з попередніх тем, залежно від типу суспільства відбувається розподіл факторів виробництва у сферах і галузях народного господарства, створюється різна кількість матеріальних і нематеріальних благ. Тип суспільства визначає основні принципи суспільного відтворення. Тому у цій темі ми повинні з’ясувати, сутність суспільного відтворення, його структуру; також відповісти на питання, чому потрібно кількісно оцінювати національне суспільне виробництво; визначимо основні показники обчислення його ефективності.
У темі розглядаються такі питання.
13.1. Сутність, критерії та типи відтворення.
13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину.
13.3. Національне багатство, його структура.
13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
У даній темі ми приступаємо до аналізу функціонування економічної системи як цілого, тобто на макрорівні. Макроекономіка об’єктом вивчення має суспільне (національне) виробництво в цілому. Національне виробництво являє собою безперервний рух індивідуальних капіталів, кругообіги яких взаємно переплітаються, утворюючи єдиний ланцюг економічних відносин, що проявляються через ринок, купівлю-продаж товарів. У цю мережу взаємодії включаються рух як промислового, так і торгового, банківського, фінансового капіталів.
Людська діяльність, спрямована на створення матеріальних благ (засобів виробництва) – це й є виробництво. Тобто, це процес, в якому люди (суспільство), впливаючи на речі, що надані природою, виготовляють певні матеріальні і нематеріальні блага.
Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів, або фаз: власне виробництво, розподіл, обмін, споживання. Фази виробництва тісно пов’язані між собою, хоча кожна з них відносно відособлена, має свої характерні особливості.
Основою життя людського суспільства є матеріальне виробництво, бо в ньому створюються необхідні засоби існування людини. Проте, одним актом виробництво не закінчується. Так само, як людство не може перестати споживати, воно не може перестати виробляти. Тому виробництво повинно безперервно повторюватись. Безперервне повторювання виробництва отримало назву відтворення.
Суспільне відтворення – це процес суспільного виробництва в постійно повторюваному зв’язку і в безперервному поновленні.
Необхідною умовою суспільного відтворення є додержання певних народногосподарських пропорцій.
Основні положення теорії відтворення розроблено представниками класичної буржуазної політичної економії та К. Марксом. Вони полягають у наступному.
По-перше, виробництво матеріальних благ – це безперервно повторюваний процес.
По-друге, Результатом суспільного відтворення є створення суспільного продукту, що має двояку форму: натурально-речову і грошову.
По-третє, суспільне відтворення включає чотири фази суспільного виробництва: безпосередньо виробництво, розподіл, обмін, споживання.
В-четверте, суспільне відтворення передбачає певну пропорційність у розвитку галузей народного господарства.
В-п’яте, суспільне відтворення як і суспільне виробництво включає два підрозділи, а саме: виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання.
В-шосте, джерелом розширеного суспільного відтворення є додатковий продукт.
В-сьоме, у процесі суспільного відтворення створюються суспільні фонди: фонд відшкодування, фонд нагромадження, фонд споживання.
Розрізняють три типи суспільного відтворення: просте, розширене й звужене.
Просте суспільне відтворення означає, що суспільне виробництво з року в рік повторюється в незмінних масштабах. Це може відбуватися за умови, вся створена додаткова вартість буде використовуватися на задоволення особистих потреб товаровиробників. Тобто, просте суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва в попередніх масштабах, коли весь отриманий доход йде на особисте споживання.
Розширене суспільне відтворення передбачає, що суспільне виробництво з року в рік повторюється у зростаючих масштабах. Це можливо лише за умови, коли частина додаткової вартості буде використовуватися для нагромадження. Отже, розширене відтворення передбачає розподіл додаткової вартості на дві частини: частина відходить в особисте споживання (фонд споживання), а частина йде на додаткове придбання засобів виробництва та робочої сили (фонд нагромадження). Тобто, розширене суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва у збільшеному розмірі, при якому частина отриманого доходу йде на придбання додаткових ресурсів.
Нарешті, звужене суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва у скороченому обсязі.
Тільки розширене суспільне відтворення забезпечує постійне збільшення обсягів суспільного виробництва, а цим самим більш повне задоволення зростаючих потреб суспільства. Тому просте відтворення не є характерним для людського суспільства. Воно, як і звужене відтворення, може бути як окремий епізод, а не як постійно діюча форма суспільного виробництва.
Також слід звернути увагу на той факт, що у відповідності з якісною характеристикою факторів виробництва, розрізняють екстенсивне, інтенсивне та змішане суспільне відтворення.
Екстенсивне суспільне відтворення – це збільшення масштабів виробництва за рахунок залучення додаткових матеріально-речових і трудових ресурсів на попередній технічні й основі і при тому же рівні кваліфікації працівників.
Інтенсивне суспільне відтворення – це збільшення масштабів виробництва за рахунок якісного вдосконалення факторів виробництва, зокрема переходу на нову технічну основу, застосування прогресивних технологій, підвищення кваліфікації працівників тощо.
Змішане суспільне відтворення – це збільшення масштабів виробництва за рахунок як збільшення кількості ресурсів, що залучаються у виробництво, так і якісного їх вдосконалення.