- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
На початку реформування економіки в Україні державна власність в основних фондах і у ВВП була переважаючою: 81,4 % і 76,3 % відповідно. Державна власність ототожнювалась з загальнонародною. Висока ступінь одержавлення власності суперечила потребам ринкових перетворень, адже об’єктивною необхідністю ринкової економіки є існування різноманітних форм власності і господарювання. Шляхи до цього – роздержавлення і приватизація.
Роздержавлення – це сукупність мір по перетворенню державної власності, спрямованих на усунення надмірної ролі держави в економіці. За своєю сутністю роздержавлення – це зняття з підприємств прямого державного управління, передача його відповідних повноважень на рівень підприємств, заміна вертикальних господарських зв’язків горизонтальними. Це находження оптимуму між централізацією і децентралізацією. Вирішення цієї проблеми обумовлювало певні заходи з боку держави:
заміну директивного централізованого планування індикативним, рекомендаційним (з використанням системи пільг, замовлень, пільгового оподаткування);
перехід від безтоварних відносин між підприємствами і державою до купівлі-продажу, тобто до ринкових відносин;
перехід від державного забезпечення підприємств факторами виробництва до торгівлі ними і до прямих договорів між підприємствами;
припинення дотацій збитковим підприємствам, крім тих, що мають стратегічний характер;
лібералізація цін, тобто формування їх у відповідності до законів ринку.
Роздержавлення не означає усунення державної власності, воно лиш надає державним підприємствам рівні права і умови господарювання з підприємствами інших форм власності, ліквідує монополію держави в економіці.
Приватизація – це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб, а також формування на базі державних підприємств об’єктів зі змішаною формою власності (акціонерні об’єднання з долею держави тощо). Приватизація мала на меті: оживити діяльність підприємств; відродити економічні стимули до праці; збільшити конкурентоспроможність продукції; знизити витрати виробництва; забезпечити зростання науково-технічного прогресу; скоротити витрати державного бюджету.
В різних країнах методи приватизації були різними, якщо ж їх згрупувати, то до найбільш поширених належать:
безкоштовна роздача частки державного майна (Росія, ваучери), або в залежності від стажу праці, заробітної плати;
продаж об’єктів державної власності на аукціонах;
акціонування, тобто перетворення державних підприємств в акціонерні товариства.
В Україні була проведена безоплатна передача значної частини державного майна кожному громадянинові у формі іменного приватизаційного майнового сертифікату з наступним його обміном на акції роздержавленого підприємства. Теоретично такий спосіб приватизації повинен був створити для переважної більшості працездатного населення своєрідні „рівні стартові умови” для входження в ринок, для формування так званого ефективного власника. Всупереч теорії, цей спосіб набув протилежного характеру: безпосередні працівники, незважаючи на придбані акції, не мають ніякого стосунку з управлінням власністю, вони стали лише формальними співвласниками.
Згідно із Законом України „Про приватизацію майна державних підприємств” використовуються грошові методи приватизації: викуп об’єктів малої приватизації, викуп державного майна підприємства згідно з альтернативним планом приватизації; викуп державного майна, зданого в оренду; продаж на аукціонах та за конкурсом.
Аналіз процесів приватизації в Україні дозволяє дійти висновку про відмінності їх наслідків порівняно з країнами розвиненого капіталізму. Якщо в останніх акціонування є способом мобілізації, централізації вільних капіталів для вирішення господарчих проблем, непосильних приватному індивідуальному капіталу, то в Україні воно є способом руйнування державної власності і утворення вільної від засобів виробництва робочої сили. У країнах з розвиненим підприємництвом приватизація є засобом оздоровлення фінансів шляхом зниження витрат держави на фінансування суспільного сектора. Для України приватизація стала способом формування нових приватних власників, необхідним елементом первісного нагромадження капіталу, фактором створення його історичних передумов. Безпосередні трудівники знов залишились відчуженими від розпорядження умовами виробництва і створеним продуктом, від володіння створеним ними виробничим потенціалом.
Таким чином, можна констатувати наступне.
Власність – не річ, а відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів. Засоби виробництва, результати праці, будь-яке майно, з приводу яких виникають відносини власності, є об’єктами власності. „Форма власності” і „форма господарювання” – не тотожні поняття. Форма господарювання – це лише організаційний спосіб реалізації форми власності в практичній діяльності.
Різниця між роздержавленням і приватизацією полягає в тому, що перше включає дії, спрямовані на руйнування державного диктату у системі господарювання, друге – на докорінні зміни відносин власності.
Роздержавлення і приватизація створюють об’єктивну основу реформування ринкових відносин, тому виступають не метою, а засобами ринкових трансформацій економіки.