Уремічна кома

Уремічна кома – є наслідком недостатності нирок, обумовленої як реальними (нефрит, анурія), так і екстраренальними (сильне зневоднення внаслідок блювання і проносу, шокові стани при переливанні несумісної крові, опіках, отруєннях) факторами. Внаслідок порушення функції і загибелі нефронів накопичується уремічні токсини, порушується водно-елктролітний і осмотичний гомеостаз.

Клініка. Клінічна картина обумовлена серцево-судинними, шлунково-кишковими, неврологічними і гематологічними порушеннями. Для гострої уремії характерні анорексія, нудота, сухість у роті, обкладений язик, суха шкіра, підвищені сухожилкові рефлекси, фібрильні посмикування м’язів, глибоке шумне з великими паузами дихання, глухість тонів серця, підвищений АТ, кровоточивість слизових оболонок, затьмарення свідомості, клоніко-тонічні судоми, кома. Діурез різко знижений аж до анурії, сеча світла з низькою густиною. В крові значно підвищений рівень залишкового азоту, сечовини, гіперкаліємія, гіпокальціємія, анемія.

Допомога на догоспітальному етапі.

1. При коматозному стані промити шлунок та кишечник 2-3% розчином натрію гідрокарбонату.

2. Обмежити поступлення в організм солей, білка.

3. З метою детоксикації в/в крапельне введення 5% розчину глюкози 10-2мл/кг маси з 2-3 мл 5% розчину аскорбінової кислоти.

4. При блюванні і проносі для попередження гіпохлоремії в/в крапельне введення 5% розчину глюкози у розведенні с фіз. розч.

5. При блюванні: мотилі ум – 1/2 – 1 таблетки 2 рази на день, бромоприд – 1 свічка 10мг 1-2 рази протягом дня, церукал – 0,05 мг/кг маси (разова доза) в/м, клемастин 0,5-1мг (разова доза) в/м дітям 6-12 років.

6. При судомах: 0,5% розчин седуксена в/м або в/в струминно в разовій дозі 0,1 мл/кг маси, але не більше 2-3 мл; 20% розчин натрію оксибутирату 70-100 мг/кг маси в/в струминно повільно на 20мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози.

7. оксигенотерапія чистим зволоженим киснем.

8. Госпіталізація у відділення реанімації або палату інтенсивної терапії.

Допомога на госпітальному етапі:

• В/в крапельно 5% розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду або розчин Рінгера в рівних пропорціях у сумарній дозі 15 мл/кг маси + об’єм, який дорівнює добовому діурезу + кількість рідини, втраченої з блюванням і проносом, на кожен градус підвищеної температури тіла додають 5 мл на кожен кг маси.

• При олігоанурії в/в крапельно 15% розчин манітолу з розрахунку 0,5 – 1кг маси з інсуліном (1 ОД інсуліну на 4-5г сухої глюкози) 10% розчин кальцію глюконату 0,5-1мл/рік життя в/в струминно повільно.

• При гострій серцевій недостатності – в/в крапельно дофамін з розрахунку3-5 мг/кг маси за 1хв (4% розчин дофаміну розвести у 400 мл 5% розчину глюкози, в 1мл буде 500 мкг дофаміну).

• При тяжкій анемії трансфузія еритроцитарної мси 5 мл/кг маси тіла.

• При судомах: 0,5% розчин седуксену в/м або в/в струминно в разовій дозі 0,1 мл/кг маси, але не більше 2-3 мл або 20% розчин нартію оксибутирату 70-100 мг/кг маси в/в струминно повільно на 20мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози.

• Оксигенотерапія 40% зволоженим підігрітим до 22-24 С киснем через носовий катетер.

• Леспенефрил по 20-30 крапель 8-10 разів протягом доби.

• Промивання шлунку та кишечника 2-3% розчином натрію гідрокарбонату.

• При відсутності ефекту- гемодіаліз, показаннями для якого є підвищення в крові сечовини до 20-30 ммоль/л, креатиніну до 0,64 – 1,2 ммоль/л, калію до 6-6,5 ммоль/л, зниження лужного резерву нижче 12 ммоль/л, при клубочковій фільтрації нижче 5 мл/хв.