Судомний синдром.

Судоми - це мимовільні скорочення м’язів. Розрізняють тонічні , клонічні та клоніко - тонічні судоми.

Клонічні судоми проявляються короткотривалими скороченнями і розслабленнями м’язів, які йдуть одні за одними. Вони починаються із скорочення м’язів обличчя з переходом на кінцівки, далі з’являється шумне дихання, може бути прикус язика, прискорення пульсу.

При тонічних судомах скорочення м’язів тривалі, що зумовлює вимушене положення тулуба, кінцівок. Голова закидається, руки згинаються в ліктьових суглобах, ноги витягуються, пульс сповільнюється, дихання стає рідшим.

Після закінчення нападу судом виникає глибокий вдих і відновлюється свідомість.

Виникають судоми у дітей частіше внаслідок підвищення Т, пологових травм, метаболічних порушеннях ( гіпокальціємія, гіпоглікемія ) та інші.

Допомога на догоспітальному етапі.

1. Положити дитину на рівну, м’яку поверхню, забрати небезпечні предмети.

2. Звільнити від стискаючого одягу.

3. Забезпечити вільний доступ повітря.

4. Відновити дихання, якщо воно порушене:

- звільнити дихальні шляхи ;

- зафіксувати нижню щелепу, висунути її вперед , таким чином запобігти

западанню язика ;

5. Маскова інгаляція 100 % зволоженого кисню ;

6. Ввести протисудомні

- 25 % р-н магнію сульфату в /м до 1 року - 0, 2 мл /кг, старше 1 року – 1 мл / рік життя , але не більше ніж 10 мл ;

-0,5 % р-н сибазону ( реланіум, седуксен ) в/ м або в/в 0,3 – 0,5 мг /кг;

( 0,1 мл /кг ) ;

до 1 року – 0,1 мл /кг;

до 5 років – 1,0 – 1,5 мл ;

понад 5 років – 1,5 – 2 мл ;

7. Після нападу при наявності ковтання

- фенобарбітал усередину ( в порошках і таблетках по 0.05 і 1,0 г)

до 1 року - 1 мг/кг

від 1 до 5 років - 5 мг / на добу

від 5 до 10 років - 10 мг / на добу

8. Лікувальна клізма :

-2 % розчин хлоралгідрату + слиз крохмалю 20 % від загального об’єму

8. Для зменшення набряку мозку в/в або в/ м ввести 1 % розчин лазиксу

в дозі 1 –2 мг/кг. за один раз.

8. Контролювати АТ, частоту і ритм серцевих скорочень, частоту дихання.

8. Транспортувати у горизонтальному положенні , голову повернути на бік.

В стаціонарі :

1. Підтримувати прохідність дихальних шляхів : періодично відсмоктувати слиз, мокротиння.

2. При повторенні судом ввести повільно ( для попередження зупинки дихання ) 20 % р-н натрію оксибутирату ( ГОМК ) 0,25 – 0,5 мл /кг в/м або в/в краплинно на 10 % р-ні глюкози.

3. Потенціює дію антиконвульсантів 0,25 % р-н дроперидолу 0,3 мл /рік життя в/в або в/м.

Судомний синдром при спазмофілії.

Діагностують частіше у віці вид 4 місяців до 1 року. Він зумовлений підвищеною збудливістю нервово-м’язового апарату внаслідок гіпокальціємії, гіперфосфатемії і алкалозу Спазмофілія переважно розвивається в кінці зими або на початку весни коли діти першого року життя починають більше отримувати природних ультрафіолетових променів під час перебування на вулиці. Ця патологія розвивається на тлі рахіту. Судоми провокуються фізичними подразненням( одягання дитини, подразнення слизової зіва при огляді, плачі ).

Клініка.

Проявляється ларингоспазмом, карпопедальним спазмом або еклампсією.

Ларингоспазм:

виникає утруднення вдиху, зупинка дихання на декілька секунд, а далі - шумний вдих, шкіра стає блідою, в подальшому - ціанотичною, з'являється холодний піт. При тривалому спазмі голосових зв’язок ( більше 30-40 хв ) можлива втрата свідомості і клонічні судоми.

Карпопедальний спазм:

спазм м язів китиць і стоп, при якому китиця набуває положення “руки акушера", а стопа знаходиться в стані значного плантарного згинання. Він може тривати години і дні. У разі тривалого спазму на тилі стоп може розвиватися набряк. Болючість відсутня.

Еклампсія — найважчий прояв тетанії у вигляді генералізованих клоніко-тонічних судом із втратою свідомості. Їх тривалість від декількох хвилин до декількох годин

Допомога на догоспітальному етапі.

1. Роздягти дитину, розпеленати, забезпечити надходження свіжого повітря.

2. При ларингоспазмі скропити холодною водою, натиснути на корінь язика.

3. При тривалому ларингоспазмі, зупінці дихання – штучна вентіляція легень,

оксигенотерапія.

4. При еклампсії попередити западання язика.

5. Ввести 10 % р-н кальцію глюконату 0,2 – 0.3 мл / кг на добу в/м або в/в.

6. Ввести 0,5 % р-н седуксену в дозі 0,3 -.5 мг /кг маси тіла. Швидкість введення – 1 мг за 1 хвилину.

7. Госпіталізація в реанімацію .

Допомога в стаціонарі.

1. Аеротерапія, при необхідності – оксигенотерапія.

2. Забір крові з вени на вміст кальцію, фосфору. лужної фосфатази, глюкози.

3. Огляд невролога, окуліста (очне дно).

4. Забезпечити повний спокій.

5. Відкорегувати харчування дитини ( обмежити коров’яче, козяче молоко, перевести за декілька днів на кисломолочні та адаптовані суміші, поступово ввести фізіологічні прикорми) ; давати пити рідину ( чай, воду, овочеві відвари ), підкислену хлористоводневою або лимонною кислотою.

6. При повторенні судом :

• 10 % р-н кальцію глюконату 1,0 – 1,5 мл /кг маси на добу в/м або в/в в 2-3 прийоми. В/в крапельно вводять на 5% р-ні глюкози в співвідношенні 1 : 5 ;

• 20 % р-н натрію оксибутирату в дозі 50 мг /кг в/в повільно струминно.

7. Після припинення судом призначать 10 % р-н кальцію хлориду або кальцію глюконату по 1 чайній ложці 4 – 6 разів на добу протягом 2 – 3 тижнів.

8. При нормалізації рівня кальцію в сироватці крові ( через 3-5 днів )

призначають вітамін Д . Доза залежить від ступеня тяжкості рахіту.

9. Призначають лимонну – кислу суміш ( лимонна кислота та лимонно –

кислий натрій у співвідношенні 2:1 ), в 10% розчині по 1 ч. л. 3 – 4 рази

на день протягом 7 –10 днів для покращення резорбції кальцію.