Бронхіальна астма.

1.Заспокоіти дитину, приділити увагу її психоемоційному стану.

2.Припинити можливий контакт з алергеном.

3.Надати дитині зручного положення .

4.Забезпечити доступ свіжого повітря, підтримка температурного режиму у

межах 18 – 20 С.

5.Оксигенотерапія чистим зволоженим киснем через маску

6.Відволікальна терапія:гірчичники на грудну клітку, литкові м’язи; ніжні

ванни тривалістю 10-15 хв.

7.Забезпечити достатнє вживання рідини /через рот і парентерально /

50 – 60 мл /кг.

8.При легкому приступі :

- еуфілін в таб.0,15 або теофедрин в таб. до 7 років - по ½ таб.запити

гарячою водою/, після 7 років – по1 таб.

9.Призначення бронхолітичних препаратів:

а/ -.ß_{2 -} агоністи короткої дії:

- сальбутамол

- тербутамін 1- 2 дози на вдих кожні 20 хв протягом 1 год

- беротек

Якщо після цього через 10 – 15 хв явища бронхоспазму не зменшуються,

застосовують ще одну дозу аерозолю. Наступну дозу ß₂-антагоністів треба

вводити не раніше ніж через 2 – 3 год / не частіше 3 –4 разів на добу/.

б/ .група холінолітиків:

-атровент /діє через 5-15 хв, доза – 1 – 2 вдихи 3 рази на добу/

При збереженні ядухи: еуфілін усередину в разовій дозі 3–5 мг /кг або

внутрішньовенно струминно 2,4% р-н еуфіліну 3 –5 мг/кг / 0,15-0,2 мл/кг /.

Астматичний статус.

Напад астми, який триває більше 6-8 годин При цьому прогресує порушення дренажної функції бронхів, спостерігається виражені зміни кислотно-основного стану і газів крові, відсутній ефект від дії симпатоміметиків.

Допомога на догоспітальному етапі.

1.Симпатоміметики відмінити !

2.Забезпечити доступ свіжого повітря.

3.Звільнити від стискаючого одягу.

4.Оксигенотерапія чистим зволоженим киснем через маску.

5.2,4% р-н еуфіліну в разовій дозі 0,2 мл/кг внутрішньовенно струминно на

15 – 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

6.2% р-н но-шпи 1 мг/кг маси разова доза в/м.

7.3% р-н преднізолону 2-3 мг/кг або гідрокортизону 10-15 мг/кг в/м або в/в

струминно.

8.Термінова госпіталізація.

Допомога на госпітальному етапі.

1.Те саме + крапельна інфузія 2,4% еуфіліну в режимі 0,7 мг/кг маси тіла

за 1 год.

Гостра недостатність дихання на тлі пневмонії.

Попередня підготовка .

1.Зняти з дитини тісний одяг.

2.Надати дитині підвищеного положення у ліжку. Дитина лежить без подушки,

але під матрац підкласти тугу подушку або валик, щоб створити рівню

поверхню з підвищеним головним кінцем.

3.Забезпечити приплив свіжого повітря.

4.Звільнити дихальні шляхи від слизу, мокротиння, відсмоктавши слиз з рота

і носа за допомогою екстрактора, катетера, гумової груші.

5.Провести інгаляцію зволоженого кисню через маску або носовий катетер-

10 – 15 хв за допомогою кисневої подушки, апарата Боброва, який під’єд-

нують до джерела кисню.

Основний етап.

1.Ввести засоби, що зменшують потребу в кисні і підвищують стійкість мозку

до гіпоксії:

-0,5 % р-н седуксену 0,1 мл / кг - в/ м

- літичну суміш: 2,5 % р-н аміназіну – 1 мл

2,5 % р-н піпольфену -- 1 мл 0,15 мл / кг

0,5 % р-н новокаїну -- 4 мл

- всередину фенобарбітал - 0,001 – 0,005 г

2.Ввести засоби, що підвищують засвоєння кисню тканинами:

- 20 % р-н глюкози 20 –30 мл

- кокарбоксилаза 8 мг / кг внутрішньовенно

- 5% р-н аскорбінової кислоти 0,5 – 1 мл

- 2,5 % р-н рибофлавіну 0,3 – 0,5 мл в / м

- 6 % р-н тіаміну 0,3 - 0,5 мл

3.Ввести кардіотонічні засоби:

- 0,06 % р-н корглікону 0,1 мл /рік життя в 5 мл фізіологічного розчину в/в

- всередину ізоланід, лантозид, адонізид по 1 краплі на 1 рік життя

4.Ввести засоби для нормалізації кровообігу в легенях:

- 2,4 % р-н еуфіліну 3 мг /кг або 1 мл на рік життя

Харчове отруєння.

Виведення отрути з травного каналу:

1.Після введення зонда у шлунок відсмоктати шприцом шлунковий вміст ,

відправити його на хімічний аналіз.

2.Промивати шлунок до чистих промивних вод теплим ізотонічним р-ном

натрію хлориду.

3.Після закінчення промивання ввести через зонд антидот.

4.Після промивання шлунка поставити очисну клізму.

5.Дати послаблювальний препарат, краще магнію сульфат у дозі 0,5 г/кг,

розчинити цю дозу в 50 - 100 мл води.

Застосування антидотів у разі різних видів отруєння:

1У разі отруєння кислотами промивання шлунка проводити білковою водою

/білок 4 яєць розчиняється в 1 л води /, неперевареним молоком або через

зонд ввести воду з милом / 10 г мила на 500 мл води/.

2.У разі отруєння жиророзчинними речовинами через зонд вводити рослинну

олію або парафінове масло - 3 мл /кг.

3.У разі отруєння лугами провести промивання шлунка оцтом, розведеним 1:4

розчином лимонної кислоти / 1-2 ч.л. на 200 мл води /, білковою водою, ли-

монною водою / 1 лимон на 1 склянку води /. Ці речовини можна вводити в

через зонд після промивання шлунка.

4.У разі отруєння нітратами після промивання дати сольову послаблювальну

речовину або парафінове масло.

5.У разі отруєння отруйними грибами, солями металів, з’єднаннями хлору

після промивання шлунка вводити через зонд активоване вугілля – 1 г / кг,

а якщо кількість отрути визначена, то у співвідношенні 8 : 1 / в 1 склянці

розвести 1 –2 ч.л. активованого вугілля /.

Універсальний антидот для в/в , в/м введення – унітіол 2,5 мг/ кг 3 –6 днів

6.У разі отруєння лікарськими препаратами з дією атропину шлунок промити

0,5 % р-ном калію перманганату, ввести 100 мл 1% р-ну таніну.Дати активо-

ване вугілля або сольову послаблювальну речовину.

Підшкірно ввести антидот: 1% р-н пілокарпіну – 0,2 мг /кг кожні 20 –30 хв

до поліпшення стану.

7.У разі отруєння кісточками фруктових плодів промивати шлунок 1 – 5 %

розчином натрію тіосульфату, 0,5 % р-ном калію перманганату, 3 % р-ном

перекису водню, який розводити водою у співвідношенні 1:5. Дати активо-

ване вугілля.

8.У разі отруєння барбітуратами внутрішньовенно вводити антидот бемегрид

1 мг / кг маси.