Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорiя по Excel1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
5.34 Mб
Скачать

4.2. Використання функцій. Робота з майстром функцій

Крім вищезгаданих математичних операторів, в Excel використовується велика кількість різноманітних математичних, фізичних, фінансових, статистичних та інших функцій.

При цьому часто виникає потреба у дотриманні правильного задання назви функцій та її синтаксису. В цьому випадку в користувачів досить часто виникають помилки в написанні як назви функції, так і її синтаксису. Для полегшення цього процесу в Excel запроваджено підпрограму "Майстер функцій" (Master function). Дана підпрограма викликається за допомогою підпрограмі/

Якщо користувач сумнівається в правильності введення назви функції або її аргументів, то можна скористатись вікном майстра функцій. При цьому відкривається діалогове вікно, зображене на малюнку 10.14. В лівій частині даного вікна потрібно вибрати категорію функції, а в правій - назву потрібної функції і натиснути кнопку ОК. Після цього відкривається ще одне вікно, де слід вказати всі аргументи цієї функції і знову натиснути ОК.

Вікно майстра функцій складається з одинадцяти розділів, на які поділено всі функції Excel (розділ Function category (Категории функций)):

  • Most Recently Used (10 недавно использовавшихся) - останні рази використовувані функції;

  • АИ (Полный алфавитный перечень) - всі доступні в Excel функції;

  • Financial (финансовые) - фінансові функції;

  • Date & Time (Дата и время) - функції для роботи із даними типу дата і час;

  • Math & Trig (Математические) - математичні і тригонометричні функції;

  • Statistical (Статистические) - статистичні функції;

  • Lookup & Reference (Ссылки и массивы) - функції для роботи з адресами комірок та масивами;

  • Database (Работа с базой данных) - функції роботи з базами даних;

  • Text (Текстовые) - функції роботи з текстом і текстовою інформацією;

  • Logical (Логические) - логічні функції;

  • Information (Проверка свойств и значений) - функції інформаційного характеру;

  • User Defined (Определенные пользователем) - функції, які встановлюються користувачем. Цей розділ є необов'язковим і з'являється лише при встановленні відповідних сервісних компонентів Excel.

Далі детально розглянемо групи функцій та самі функції, які можна використовувати в Excel. Деякі функції орієнтовані на роботу вузьких спеціалістів у відповідній галузі людської діяльності, це, перш за все, фінансові, статистичні функції та функції для роботи з базами даних. Тому, для більшості користувачів можуть бути незрозумілими терміни, що при цьому використовуються. Таким користувачам можна пропустити вивчення відповідних категорій функцій.

Фінансові функції

Фінансові функції дозволяють користувачу значно полегшити процес планування і аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та вирішити багато проблем, наприклад, при інвестуванні засобів. Більшість фінансових функцій стають доступними лише після завантаження пакету аналізу. Серед фінансових функцій можна визначити три блоки функцій, які використовуються відповідно для обчислення амортизації, рентних платежів та доходів від цінних паперів.

Амортизація визначається як відрахування, які призначені для відшкодування зношення майна. Будь-яке майно має свою вартість на початок періоду амортизації та в кінці цього періоду - залишкову вартість. Майно амортизується протягом певного періоду часу, який називається часом амортизації. Можливості використання амортизаційних відрахувань для регулювання податкових платежів протягом часу амортизації привели до появи різних методів нарахування амортизації. Для використання окремих методів Excel надає в розпорядження користувача різноманітні функції.

Під рентним платежем розуміють регулярні платежі однакового розміру. Одним з найбільш відомих різновидів рентних платежів є аннуітет.

Деякі функції можуть використовуватись для обрахунків при операціях з цінними паперами. При цьому може бути два види цінних паперів: з твердим процентом і безпроцентних цінних паперів.

В таблиці 10.4 представлений повний перелік фінансових функцій, що використовуються в Excel.

Таблиця 10.4 Перелік фінансових функцій (Financial), що використовуються в Excel

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

DВ(ціна;зал_варт; строк_експл;період; місяць)

ДОБ

встановлює величину амортизації власності за встановлений період при використанні методу постійного обліку амортизації (ціна - початкова вартість майна, зал_варт - залишкова вартість в кінці періоду експлуатації, строк_експл - кількість періодів експлуатації майна, період - період для якого потрібно визначити амортизацію, місяць - кількість місяців першого року). Якщо аргумент "місяць" не вказано, то сприймається 12;

DDВ(ціна;зал_варт; строк_експл;період; фактор)

ДДОБ

встановлює безпосередньо величину амортизації власності за встановлений період, що використовує подвійно знижуваний метод балансу або деякий інший метод, який визначає користувач (ціна - початкова вартість майна, зал_варт - залишкова вартість майна, строк_експл - кількість періодів, за які майно Амортизувалось, період-період для якого потрібно визначити амортизацію, фактор - норма зниження балансової вартості). Якщо значення фактору не вказати, то приймається 2, тобто подвійного обліку амортизації;

FV(cтавка;клep; випл;бз;тип)

ПЗ

встановлює майбутню вартість інвестицій (вкладів) що заснована на періодичній постійній оплаті і постійній процентній ставці (ставка - процентна ставка за період, клер - загальне число періодів виплат річної ренти, випл - виплата, що здійснюється в кожний період і що не має протягом всього цього часу ренти, бз - майбутня вартість або баланс грошових потоків, який повинен бути досягнутий після останньої виплати, тип - число 1 (на початку періоду) або 0 (в кінці періоду));

ІРМТ(ставка;період; клер;нз;бз;тип)

ОСНПЛАТ

встановлює процентну оплату протягом даного періоду інвестицій (вкладів), що заснована на періодичній постійній оплаті і постійному проценті ставки (ставка - процентна ставка за період, період - період значення якого повинно бути в межах від 1 до клер, клер - загальне число періодів виплат річної ренти, нз - поточне значення загальної суми, яку складають майбутні платежі, бз - майбутня вартість або баланс грошових потоків, який повинен бути досягнутий після останньої виплати, тип - число 1 (на початку періоду) або 0 (в кінці періоду));

IRR(варт;прогн)

ВНДОХ

встановлює процентну ставку прибутку від інвестицій на основі ряду потоків готівки, що складаються з виплат та поступлень і проходять в регулярні періоди (варт - масив або діапазон комірок, що містять числові величини процентних ставок, прогн - величина, що передбачається близькою до результату);

МIRR(знач;ф_ставка; р_ставка)

МВСД

встановлює процентну ставку доходу від інвестиції на основі потоків готівки. Розраховується в залежності від вартості інвестицій (вкладів) і проценту, одержаного на реінвестицію з готівкового розрахунку (знач- масив або діапазон адрес комірок, що містять числові значення грошових виплат, ф_ставка - процент, що отримується від вхідних виплат, р_ставка - процент на реінвестовану суму);

NPER(став;випл; нз;бз;тип)

КПЕР

встановлює загальне число періодів виплати для даної інвестиції (вкладу), що засновані на регулярній оплаті і постійній процентній ставці (став - процентна ставка за період, випл - виплата, що проводиться в кожний період, нз - поточна вартість або загальна сума всіх майбутніх платежів з даного моменту, бз - майбутня вартість або баланс грошових потоків, який повинен бути досягнутий після останньої виплати, тип - час платежу: 0 - в кінці періоду або 1 - на початку періоду);

NPV(ставка;знач1; знач2;значЗ;...)

НПЗ

встановлює чистий поточний об'єм вкладу (інвестицій), що визначається на основі ряду послідовних поступлень готівкою і норми амортизації (ставка - облікова ставка за один період, знач1, знач2, і т.д. - значення аргументів, що представляють платежі і поступлення). В одній функції можна використати до 29 аргументів;

РМТ(став;клер; плата;нз;тип)

БЗ

встановлює періодичну оплату за щорічну ренту, що заснована на регулярній оплаті і постійній процентній ставці (став - процентна ставка за період, клер - загальна кількість періодів виплат річної ренти, плата - виплата, яка здійснюється в кожний період, нз - поточна вартість або загальна сума всіх майбутніх платежів, тип - число 0 або 1 яке вказує, коли повинна проводитись виплата: 0 - в кінці періоду або 1 - на початку);

РРМТ(ставка;період; клер;нз;бз;тип)

ПЛПРОЦ

встановлює періодичну виплату по процентах протягом даного періоду на основі регулярних виплат і постійної процентної ставки (ставка - процентна ставка за період, період - період, для якого потрібно знайти прибуток (він повинен знаходитись в межах від 1 до клер), клер - загальне число періодів виплат річної ренти, нз - поточна вартість або загальна сума всіх майбутніх платежів з даного моменту, бз - майбутня вартість або баланс грошових потоків, який повинен бути досягнутий після останньої виплати, тип - число 1 (на початку періоду) або 0 (в кінці періоду));

РV(ставка;клер;нз;бз;тип)

ППЛАТ

встановлює поточну вартість інвестицій (вкладів), тобто суму в яку ряд майбутніх платежів обійдуться тепер (див. функцію FV);

RАТЕ(клер;випл; нз;бз;тип;приб)

НОРМА

встановлює процентну ставку за період щорічної ренти (клер - загальне число періодів виплат річної ренти, випл - виплата що проводиться в кожний період і не змінюється протягом всього часу виплати ренти, нз - поточне значення загальної суми, бз - майбутня вартість або баланс грошових потоків, тип - число 1 (на початку) або 0 (в кінці періоду), приб - передбачувана величина норми);

SLN(варт;залиш;період)

AMP

встановлює величину безпосередньої амортизації майна протягом вказаного періоду (варт - початкова вартість майна, залиш - залишкова вартість в кінці амортизації, період - кількість періодів часу за які майно амортизується);

SYD(варт.;зал_варт; чис_період;період)

АМГД

встановлює загальнорічну величину безпосередньої амортизації майна протягом вказаного періоду (варт - початкова вартість майна, зал_варт залишкова вартість в кінці періоду експлуатації, чис_період - кількість періодів експлуатації майна, період - проміжок часу, величина якого використовується в якості одиниці вимірювання часу експлуатації (як правило рік));

VDB(варт;зал;період; нпер;кпер; фактор;лог_вар)

ПДОБ

встановлює загальнорічну величину безпосередньої амортизації майна протягом періоду, який користувач визначає самостійно (включаючи часткові періоди), використовуючи метод подвійного зниження балансу (варт - початкова вартість майна, зал - залишкова вартість в кінці амортизації, період - кількість періодів за які амортизується власність, нпер - початковий період, для якого визначається амортизація, кпер кінцевий період, фактор - норма зниження балансової вартості, лог_вар - логічне значення, яке визначає чи використовувати пряму амортизацію в тому випадку коли амортизація підвищує обчислену величину).

Функції для роботи з датою та часом

Інша група функцій, що використовуються в Excel, це функції для роботи з даними типу дата та час. При цьому Excel перетворює значення дати та часу в так звані серійні числа і використовує їх при обчисленні, Функції для роботи з датою та часом представлені в таблиці 10.5.

Таблиця 10.5 Перелік функцій для роботи з датою та часом (Date & Time), що використовуються в Excel

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

DАТЕ(рр;мм;дд)

ДАТА

перетворює дату в числовий формат;

DATEVALUE(дата)

ДАТАЗНАЧ

перетворює дату з текстового формату в числовий;

DAY

(дата_в_числ_форматі)

ДЕНЬ

за введеною датою в числовому форматі визначає номер дня місяця в інтервалі від 1 до 31;

DAYS360(noч_дат; кін_дат;метод)

ДНЕЙ360

визначає кількість днів між двома датами в 360-денному календарі (12 тридцятиденних місяців). При цьому в якості методу використовується логічне значення методу обчислення: TRUH (ИСТИНА) - європейський метод або FALSE (ЛОЖЬ) американський;

HOUR

(час_в_числ_формат)

ЧАС

за введеним часом в числовому форматі визначає номер години в інтервалі від 0 до 23;

MINUTE

(час_в_числ_формат)

МИНУТЫ

за введеним часом в числовому форматі визначає номер хвилини в інтервалі від 0 до 59,

MONTH

(дата_в_чиел_формат)

МЕСЯЦ

за введеною датою в числовому форматі визначає номер місяця. При цьому січень відповідає номеру 1, а грудень -12;

NOW()

ТДАТА

встановлює поточну дату та час в числовому форматі;

SECOND

(час_в_числ_формат)

СЕКУНДЫ

за введеним часом в числовому форматі визначає номер секунди в інтервалі від 0 до 59;

ТІМЕ(гг;хх;сс)

ВРЕМЯ

встановлює час у форматі гг:хх:сс;

TIMEVALUE

(час_як_текст)

ВРЕМЯЗНАЧ

перетворює час з текстового формату в числовий;

TODAY()

СЕГОДНЯ

встановлює поточну дату в числовому форматі

WEEKDAY

(Дата_в_чис_формат;тип)

ДЕНЬНЕД

за введеною датою в числовому форматі визначає номер дня тижня. При цьому тип вказує на порядок нумерації. Якщо в якості типу вказати 1, то неділя відповідає номеру 1, а субота -7. Коли вказати 2, то понеділок відповідає номеру 1, а неділя - 7.І нарешті, якщо вказати 3, то понеділок відповідає номеру 0, а неділя - 6;

YEAR

(дата_в_чисп_формат)

ГОД

за введеною датою в числовому форматі визначає номер року в діапазоні від 1900 до 2078.

Тригонометричні та математичні функції

Наступна, практично найпопулярніша група функцій, що використовуються в Excel, це математичні та тригонометричні функції. Варто зауважити, що в якості аргументів даних функцій найчастіше виступають числові значення. Ці функції наведені в таблиці 10.6.

Таблиця 10.6 Перелік математичних і тригонометричних функцій (Math & Tring)

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

ABS(число)

ABS

встановлює модуль (абсолютну величину) числа;

ACOS(число)

ACOS

встановлює арккосинус числа;

ACOSH(число)

ACOSH

встановлює гіперболічний арккосинус числа;

ASIN(число)

ASIN

встановлює арксинус числа;

ASINH(число)

ASINH

встановлює арксинус гіперболічний числа;

АТАN(число)

ATAN

встановлює арктангенс числа;

ATAN2(x;y)

ATAN2

встановлює арктангенс для заданих координат X,Y;

ATANH(число)

ATANH

встановлює арктангенс гіперболічний числа;

СЕІLING(число;кр)

ОКРВВЕРХ

заокруглює число до найближчого більшого. При цьому кц вказує точність обчислення (за замовчуваням 0);

СОМВІN(к_об; к_вибр)

ЧМСЛОКОМБ

встановлює кількість комбінацій для заданого числа об'єктів. Дана функція визначає кількість всіх можливих об'єднань об'єктів в групи, де к_об - кількість об'єктів, к_вибр - кількість об'єктів в кожній комбінації;

COUNTBLANK

(діапазон)

СЧИТАТЬПУСТОТЫ

визначає кількість порожніх комірок в даному діапазоні;

COUNTIF

(діапазон;умова)

СЧЕТЕСЛИ

підраховує кількість комірок вказаного діапазону, що відповідають даній умові. При цьому умова вказується в лапках (наприклад - "<0");

COS(число)

COS

встановлює косинус вказаного кута;

COSH(число)

COSH

встановлює гіперболічний косинус числа;

DEGREES(число)

ГРАДУСЫ

перетворює радіани в градуси;

ЕVEN(число)

ЧЕТН

заокруглює число до найближчого парного цілого;

ЕХР(число)

ЕХР

визначає експоненту числа;

FАСТ(число)

ФАКТР

визначає факторіал числа;

FIOOR(числ;кц)

ОТКРВНИЗ

заокруглює до найближчого меншого цілого. При цьому кц вказує точність заокруглення (за замовчуванням 0);

ІNТ(число)

ЦЕЛОЕ

заокруглює до найближчого цілого;

LN(число)

LN

визначає логарифм натуральний числа;

LOG(число;осн_лог)

LOG

визначає логарифм числа при основі;

LOG10(число)

LOG10

визначає логарифм десятковий числа;

MDTERM(матр)

МОПРЕД

обчислює визначник квадратної матриці;

MINVERSE(матр)

МОБР

шукає матрицю обернену до даної;

MMULT(матр1;матр2)

МУМНОЖ

шукає добуток двох матриць;

МОD(числ1;числ2)

ОСТАТ

шукає залишок від ділення числ1 на числ2;

ODD(число)

НЕЧЕТ

заокруглює число до найближчого непарного цілого;

РІ()

ПИ

встановлює значення константи π (пі);

POWER(число;степінь)

СТЕПЕНЬ

підносить число до степеня;

PRODUCT

(число1;число2;...)

ПРОИЗВЕД

знаходить добуток аргументів (в якості аргументів можуть бути константи, адреси комірок та діапазони);

RADIANS(число)

РАДИАНЫ

перетворює градуси в радіани;

RAND()

СЛЧИС

задає випадкове число від 0 до 1;

ROMAN(число;форма)

РИМСКОЕ

перетворює число із арабського у римський формат. При цьому воно сприйметься як текст. Аргумент форма встановлює форму запису чисел яка встановлює від класичної (0) до спрощеної (4);

ROUND(число;кp)

ОКРУГЛ

заокруглює число до найближчого із вказаною кількістю десяткових знаків. При цьому кр вказує кількість знаків;

ROUNDDOWN

(число;кp)

OKPУГЛBHИ3

заокруглює число до найближчого меншого по модулю;

ROUNDUP(число;кp)

ОКРУГЛВВЕРХ

заокруглює число до найближчого більшого по модулю;

SIGN(число)

ЗНАК

знаходить функцію Sign для даного числа, тобто дає результат 1, якщо аргумент від'ємний, -1 - додатній, 0 - якщо число рівне 0;

SIN(число)

SIN

визначає синус кута;

SINH(число)

SINH

визначає синус гіперболічний кута;

SQRT(число)

КОРЕНЬ

встановлює корінь квадратний числа;

SUBTOTAL

(номер;адр1;адр2;...)

ПРОМЕЖУТОЧНЫЕ

ИТОГИ

встановлює проміжні результати обчислення певної функції в списку або базі даних. При цьому потрібно вказати номер - номер функції від 1 до 11, а адр1, адр2 і тд. - адреси відповідних комірок в списку або базі даних;

SUМ(число1;число2;...)

СУММ

знаходить суму аргументів (в якості аргументів можуть бути константи, адреси комірок та діапазони);

SUMIF

(інтер;умова;інтер_сум)

СУММЕСЛИ

знаходить суму чисел, що відповідають умові. Для цього слід вказати інтер - інтервал обчислюваних комірок, умова - умова при якій обчислюється сума (вказується в лапках, наприклад -"<0"), інтер_сум - інтервал фактичних комірок для сумування;

SUMPRODUCT

(мас1;мас2;масЗ;...)

СУММПРОИЗВ

знаходить суму добутків відповідних елементів масивів;

SUMSQ(чис1, чис2,...)

СУММКВ

знаходить суму квадратів аргументів (чис1, чис2,...);

SUMX2MY2

(мас1;мас2)

СУММРАЗНКВ

знаходить суму різниці квадратів відповідних елементів двох масивів;

SUMХ2РY2(мас1;мас2)

СУММСУММКВ

знаходить суму сум квадратів відповідних елементів двох масивів;

SUMXPY2(мac1;мac2)

СУММКВРАЗН

знаходить суму квадрата різниці відповідних елементів двох масивів;

ТАN(число)

TAN

встановлює тангенс кута;

ТАNН(число)

TANH

встановлює тангенс гіперболічний кута;

ТRUNС(число;кр)

ОТБР

заокруглює число до цілого, відкидаючи дробову частину. Аргумент кр вказує на точність обчислень.

Статистичні функції

Використання статистичних функцій полегшує користувачу статистичний аналіз даних. Основи статистичного аналізу складає дослідження сукупностей та вибірок. Вибірка являє собою підмножини сукупностей.

Крім цього багато статистичних функцій Excel призначені для аналізу ймовірності. Нижче в таблиці 10.7 наведено список доступних статистичних функцій.

Таблиця 10.7. Перелік статистичних функцій (Statistical)

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

AVEDEV(x1;x2;...xi;...)

СРОТКЛ

знаходить середнє число абсолютних відхилень точок від їх середнього значення ( );

AVERAGE(чиc1;чис2;...)

СРЗНАЧ

знаходить середнє арифметичне аргументів;

BETADIST

(х;альфа;бета;А;В)

БЕТАРАСП

знаходить інтегральну функцію густини бета-ймовірності;

BETAINV

(ймовір;альфа;бета;А;В)

БЕТАОБР

знаходить обернену функцію до інтегральної функції густини бета-ймовірності;

BINОMDIST(чис_s; випробування; ймовірн_s;інтегр)

БИНОМРАСП

знаходить окреме значення біномінального розподілу. Параметр інтегр - логічне значення, яке вказує форму біномінального розподілу;

CHIDIST(x;kcb)

ХИ2РАСП

знаходить односторонню ймовірність розподілу хі-квадрат (ксв - кількість степенів вільності);

СНІІNV(ймовір;ксв)

ХИ2ОБР

знаходить значення обернене до односторонньої ймовірності розподілу хі-квадрат (ксв - кількість степенів вільності);

CHITEST(фактичн_інт; очікув_інт)

ХИ2ТЕСТ

знаходить тест на незалежність: значення розподілу хі-квадрат для статистичного розподілу і відповідного числа степенів вільності;

CONFIDENCE

(альфа;станд_відх;розмір)

ДОВЕРИТ

знаходить довірчий інтервал (інтервал що містить значення середнього вибірки, що рівновіддалене від кінців інтервалу) для середнього генеральної сукупності;

CORREL(Maс1;Mac2)

КОРРЕЛ

знаходить коефіцієнт кореляції між двома масивами даних;

СОUNТ(чис1;числ2;...)

СЧЕТ

знаходить кількість чисел в списку аргументів;

СОUNТА(чис1;числ2;...)

СЧЕТЗ

знаходить кількість значень в списку аргументів;

COVAR(мac1;мaс2)

KOBAP

знаходить коваріацію середньо-попарних добутків елементів масивів;

CRITBINOM (випробув; ймовір_s; альфа)

КРИТБИНОМ

знаходить найменше значення для якого біномінальна функція розподілу більша або рівна заданому значенню;

DEVSQ(чиc1;чис2;...)

КВАДРОТКЛ

знаходить суму квадратів відхилень;

EXPONDIST(х;лямда; інтегр)

ЭКСПРАСП

знаходить експоненціальний розподіл. Параметр інтегр - логічне значення, яке вказує форму експоненціального розподілу;

FDIST(x;kcb1; kcb2)

FPACП

знаходить ймовірність F-розподілу (ксв1 та ксв2 - кількості степенів вільності);

FINV(ймовірність; ксв1;ксв2)

FPACПOБP

знаходить обернене значення для ймовірності F-розподілу;

FISHER(x)

ФИШЕР

знаходить перетворення Фішера;

FISHERINV(y)

ФИШЕРОБР

знаходить обернене перетворення Фішера;

FORECAST(х;відом_знач_х; відом_знач_у)

ПРЕДСКАЗ

знаходить значення лінійного тренду, тобто значення функції в точці X, передбачене на основі лінійної регресії для масивів відомих значень X та Y або інтервалів даних. Цю функцію можна використати для передбачення майбутніх продаж, потреб в обладнанні або тенденції споживання;

FREQUENCY(мас_даних; двійковий_ мас)

ЧАСТОТА

знаходить розподіл частот у вигляді вертикального масиву. Частотний розподіл показує скільки вхідних значень потрапляє в кожний інтервал;

FTEST(мac1; мac2;...)

ФТЕСТ

знаходить результат f-тесту (односторонню ймовірність збіжності двох рядів чисел - мас1 і мас2);

GAMMADIST (х;альфа;бета; інтегральний)

ГАММАРАСП

знаходить гама-розподіл;

GAMMAINV (ймовірність;альфа;бета)

ГАММАОБР

знаходить обернений гама-розподіл;

GAMMALN(x)

ГАММАНЛОГ

знаходить натуральний логарифм гама-функції;

GEOMEAN(чис1;чис2;...)

СРГЕОМ

знаходить середнє геометричне значення масиву або інтервалу додатних чисел;

GROWTH (в_зн_у;в_зн_х;н_зн;конст)

РОСТ

знаходить значення у відповідності з експоненціальним трендом, тобто апроксимує відоме значення Y (в_знач_у) і відоме значення X (в_знач_х) і встановлює відповідне цій кривій значення для значень X, що визначаються аргументом н_зн. Параметр конст - це логічний вираз;

HARMEAN(чиc1;чиc2;...)

СРГАРМ

знаходить гармонійне середнє набору даних з додатних чисел;

HYPGEOMDIST(прикл_s; розмір_вибірки; ген_сукуп_s;...)

ГИПЕРГЕОМЕТ

знаходить гіпергеометричний розподіл;

INTERCEPT(знач_Y;знач X)

НАКЛОН

знаходить нахил лінійної регресії;

КURТ(чис1;чис2;...)

ЭКСЦЕСС

знаходить ексцес множини даних;

LARGE(мacив;k)

НАИБОЛЬШИЙ

Знаходить найбільший k-ий елемент масиву;

LINEST(від_У; від_Х; конст; стат)

ЛИНЕЙН

знаходить параметри лінійного наближення за методом найменших квадратів (встановлює пряму, яка найкращим чином апроксимує дані). В якості від_Ута від_Х використовуються множини значень Y та X; конст - логічне значення можливості результатів; стат - логічне значення, яке вказує чи потрібно встановлювати додаткову статистику по регресії;

LOGEST(вiд_Y; від_Х;конс;стат)

ЛГРФПРИБЛ

встановлює параметри експоненціального наближення по методу найменших квадратів (див попередню функцію);

LOGINV(ймовірн.; станд; стат_відхил)

ЛОГНОРМОБР

встановлює обернений логарифмічний нормальний розподіл;

LOGNORMDIST(Х;серед; станд_розпод)

ЛОГНОРМРАСП

встановлює логарифмічний нормальний розподіл;

МАХ(чис1;чис2;...)

МАКС

встановлює максимальне значення із діапазону чисел;

МЕDІАN(чис1;чис2;...)

МЕДИАНА

встановлює медіану даних чисел;

МІN(числ1;числ2;...)

МИН

встановлює мінімальне значення із діапазону чисел;

МODЕ(числ1;числ2;...)

МОДА

встановлює моду значень множини;

NEGBINOMDIST(чис_F; чис_S; ймовірність_S)

ОТРБИНОМРАСП

встановлює від'ємний біномінальний розподіл;

NORMDIST(Х;сер; ст_відх;інтег)

НОРМРАСП

встановлює нормальну функцію розподілу (х - шукане значення, сер - середнє арифметичне розподілу, ст_відх - стандартне відхилення розподілу, інтег - логічне значення, яке визначає форму функції). Коли в якості інтег встановити правдиве значення, то встановлюється інтегральна функція розподілу, а якщо хибне - функція густини розподілу;

NORMINV(ймов;серед; стат_відх)

НОРМОБР

встановлює обернений нормальний розподіл;

NORMSDIST(Z)

НОРМСТРАСП

встановлює стандартний нормальний інтегральний розподіл;

NORMSINV(ймовірніст)

НОРМСТОБР

встановлює обернене значення нормального стандартного інтегрального розподілу;

PEARSON(Mac1;Mac2)

ПИРСОН

встановлює коефіцієнт кореаляцїї Пірсона;

PERCENTILE(мacив;k)

ПЕРСЕНТИЛЬ

встановлює k-ту персентіль із інтервалу;

PERCENTRANK(масив;Х; значимість)

ПРОЦЕНТРАНГ

встановлює проценту норму в множині даних;

PERMUT(числo; вибране число)

ПЕРЕСТ

встановлює кількість перестановок для заданого числа об'єктів;

POISSON(Х;середнє; інтегр)

ПУАССОН

встановлює розподіл Пуасона;

PROB(діапаз_X; діапаз_ймовірн; ниж_межа;верхня_межа)

ВЕРОЯТНОСТЬ

встановлює ймовірність того, що значення з діапазону лежить в середині заданих меж;

QUARTILE масив;значення)

КВАРТИЛЬ

встановлює квартиль множини значень;

RАNК(чис;діапазон;п)

РАНГ

встановлює ранг числа в масиві значень, тобто його величину відносно інших чисел в списку (п - встановлює спосіб впорядкування чисел, якщо п рівне 0, то приймається сортування діапазону чисел в порядку спадання);

RSQ(відоме_Y;відоме_Х)

КВПИРСОН

встановлює квадрат коефіцієнта кореляції Пірсона;

SКЕW(число1;число2)

СКОС

встановлює асиметрію розподілу;

SLOPE(відоме_Y; відоме_Х)

НАКЛОН

встановлює нахил лінії лінійної регресії;

SМАLL(масив;k)

НАЙМЕНШИЙ

встановлює k-тий найменший елемент в масиві значень;

STANDARDIZE(Х;середнє; станд_відхил)

НОРМАЛИЗАЦИЯ

встановлює нормалізоване значення;

SТDЕV(числ1;числ2,...)

СТАНДОТКЛОН

оцінює стандартне відхилення по виборці чисел;

SТDЕVР(числ1;числ2,...)

СТАНДОТКЛОНП

визначає стандартне відхилення по генеральній сукупності;

STEYX(відоме_Y; відоме_Х)

СТАНДОШУХ

встановлює стандартну помилку передбачених значень Y для кожного X в регресії;

TDIST(Х;степ_віл; хвости)

СТЬЮДРАСП

встановлює t-розподіл Стьюдента;

TINV(ймовір;степ_вільн)

СТЬЮДРАСПОБР

встановлює обернений розподіл Стьюдента;

TREND(відоме_Y; відоме_Х; нове_Х;конст)

ТЕНДЕНЦИЯ

встановлює значення у відповідності з лінійною апроксимацією найменших квадратів;

ТRІММЕАN(масив;проц)

УРЕЗСРЕДНЕЕ

встановлює усереднене вмісту множини даних;

ТТЕSТ(мас1;мас2; хвости;тип)

ТТЕСТ

встановлює ймовірність, що відповідає t-розподілу Стьюдента;

VAR(числ1;числ2,...)

ДИСП

оцінює дисперсію по виборці;

VARP(числ1;числ2,...)

ДИСПР

визначає дисперсію для генеральної сукупності

WEIBULL (Х;алфа;бета; інтегральн)

ВЕЙБУЛЛ

встановлює розподіл Вейбулла;

ZTEST(Mac;X;ciгмa)

ZTECT

встановлює двостороннє Р-значення, Z-тесту.

Функції для роботи з адресами комірок та масивами

Функції Lookup&Reference (Ссылки и масивы) використовуються, в першу чергу, при роботі з адресами комірок. Сюди відносяться визначення адрес комірок, розміру ділянок, та ін. В таблиці 10.8 представлено повний набір функцій даного типу.

Таблиця 10.8 Перелік функцій розділу Lookup&Reference (Ссылки и массивы)

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

ADDRESS(нp; нк;тс;а1;нл)

АДРЕС

створює адресу комірки у вигляді тексту за номером рядка (нр) та колонки (нк). Крім цього потрібно вказати тс - тип адреси (1 - абсолютна, 2 - абсолютна рядка і відносна колонки, 3 - абсолютна колонки і відносна рядка, 4 - відносна), а1 - логічне значення, яке визначає стиль адреси, на робочому листку в вигляді тексту, нл - текст (в лапках), що визначає назву робочого аркуша або аркуша макросів, який визначає формування зовнішньої адреси (можна не вказувати);

AREAS(дianaз)

ОБЛАСТИ

встановлює кількість ділянок в діапазоні адрес;

CHOOSE(N;зh1;зh2;...)

ВЫБОР

вибирає значення із номером N зі списку значень;

СОLUМN(адр)

СТОЛБЕЦ

встановлює номер колонки, на яку вказує адреса комірки;

СОLUМNS(діапаз)

ЧИСЛСТОЛБ

встановлює кількість колонок в діапазоні комірок;

НLООКUР(шз;таблиця; н_рядк;інтерв_перегл)

ГПР

переглядає верхній рядок таблиці і виводить значення (шз) з вказаної комірки;

ІNDЕХ(діапаз; н_рядк;н_кол)

ИНДЕКС

видає значення з діапазону комірок або комірки із вказаною адресою за номером рядка та колонки;

INDIREST(aдp; a1)

ДВССЫЛ

встановлює адресу комірки, задану текстовим значенням. Параметр а1 встановлює стиль адреси;

LOOKUP(шз; масив;рез_мас)

ПРОСМОТР

шукає значення (шз) в векторі або масиві та виводить знайдену адресу;

МАТСН(шз;мас; тип_співс)

ПОИСКПОЗ

шукає значення (шз) в масиві (заданий, як безперервний діапазон), що вказане відповідним чином (тип_співс може бути рівний -1 - найменше значення, що менше або рівне за шз, 1 - найбільше значення, 0 - перше значення яке рівне шз);

OFFSET(aдp;pяд; кол;вис;шир)

СМЕЩ

видає адресу, зміщену відносно даної адреси на відповідну кількість рядків та колонок;

ROW(aдp)

СТРОКА

встановлює номер рядка, що визначається адресою комірки;

ROWS(діапаз)

ЧСТРОК

встановлює кількість рядків в діапазоні комірок;

TRANSPOSE(мacив)

ТРАНСП

видає транспонований масив. Транспонування масиву полягає в тому, що перший рядок масиву стає першою колонкою нового масиву, другий рядок - другою колонкою і т.д.;

VLOOKUP(шз;табл; н_інд_кол)

-

шукає значення (шз) в першій колонці масиву і видає його з комірки в знайденому рядку та вказаній колонці.

Функції для роботи з базами даних

Поряд з використанням автофільтрів для керування базами даних (див.: розділ 7 даної частини посібника) Excel має великий набір функцій з допомогою яких можна виконати деякі операції обробки баз даних, наприклад провести статистичний аналіз даних в базі (поняття бази даних детально розглянуто в розділі 1 частини 11 даного посібника). Описи функцій для роботи з базами даних представлені в таблиці 10.9

Таблиця 10.9 Перелік функцій розділу Database (Работа с базой данных)

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

DAVERAGE(бд;полe;кp)

ДСРЗНАЧ

визначає середньоарифметичне відхилення у вказаному полі бази даних у відповідності до вказаного критерію(умови);

DCOUNТ(бд;поле;кр)

БСЧЕТ

підраховує кількість числових комірок у вказаному полі бази даних за відповідним критерієм (умовою);

DCOUNTA(бд;поле;кр)

БСЧЕТА

підраховує кількість не порожніх комірок у вказаному полі бази даних за відповідним критерієм (умовою);

DGЕТ(бд;поле;кр)

БИЗВЛЕЧЬ

видає з бази даних вміст вказаного поля, що відповідає заданому критерію;

DМАХ(бд;поле;кр)

ДМАКС

визначає максимальне значення у вказаному полі бази даних, що відповідає заданому критерію;

DMIN(бд;поле;кр)

ДМИН

визначає мінімальне значення у вказаному полі бази даних, що відповідає заданому критерію;

DPRODUCT(бд;поле;кр)

БДПРОИЗВЕД

знаходить добуток значень у вказаному полі бази даних, що відповідають критерію;

DSTDEV(бд;поле;кр)

ДСТАНДОТКЛ

встановлює стандартне відхилення значень (що відповідають критерію) по виборці з вказаної частини бази даних;

DSTEDEVP(бд;поле;кр)

ДСТАНДОТКЛ

встановлює стандартне відхилення значень (що відповідають критерію) поля по генеральній сукупності з виділеної частини бази даних;

DSUМ(бд;поле;кр)

БДСУММ

знаходить суму значень у вказаному полі бази даних, що відповідають критерію;

DVAR(бд;поле;кр)

БДДИСП

визначає дисперсію значень (що відповідають критерію) по виборці з виділеної частини бази даних;

DVARP(бд;поле;кр)

БДДИСПП

визначає дисперсію значень (що відповідають критерію) по генеральній сукупності з виділеної частини бази даних.

Функції для роботи з текстовою інформацією

Велика кількість функцій в Excel призначена для роботи з текстовими комірками. За допомогою цих функцій користувач може перетворювати малі літери у великі, текстові значення в числові і навпаки, і т.д. В якості аргументів текстових функцій, як правило, використовуються послідовності символів. В таблиці 10.10 представлено перелік функцій для роботи з текстом.

Таблиця 10.10 Перелік функцій для роботи з текстовою інформацією

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

СНАR(число)

СИМВОЛ

видає символ за вказаним кодом (число);

CLEAN(текст)

ПЕЧСИМВ

знищує всі недруковані символи в тексті;

СODЕ(текст)

КОДСИМВ

встановлює числовий код першого символу в даному рядку тексту;

CONCATENATE

(t1; t2; ...)

СЦЕПИТЬ

об'єднати декілька текстових елементів в один;

DOLLAR(число;кзп)

РУБЛЬ

перетворює число в текст, встановлюючи грошовий формат (кзп - встановлює кількість знаків після коми);

ЕХАСТ(текст1;текст2)

СОВПАД

перевіряє ідентичність двох текстів;

FIND(ш_т;т_д_п; ном_входж)

НАЙТИ

знаходить позицію входження одного тексту (ш_т) всередину іншого (т_д_п) без врахування регістру;

FIXED(числo; кзп;без_ком)

ФИКСИРОВАННЫЙ

форматує число в текст із заданою кількістю знаків після коми;

LEFT(текст;кc)

ЛЕВСИМВ

видає вказану кількість символів в рядку від його початку;

LEN(текст)

ДЛСТР

встановлює кількість символів в рядку (довжину рядка);

LOWER(текст)

СТРОЧН

робить всі літери в тексті малими;

МID(текст;пн;кл)

ПСТР

видає вказане число символів із тексту (кл) починаючи із вказаної початкової позиції (пн);

PROPER(текст)

ПРОПНАЧ

робить великою першу букву в кожному слові тексту;

REPLACE(текст;пн;кл; ін_текст)

ЗАМЕНИТЬ

замінює символи всередині тексту, починаючи з позиції пн, кількістю кл, на інший текст;

REPT(текст;кп)

ПОВТОР

повторяє текст задане число разів (кп);

RIGHT(текст;кл)

ПРАВСИМВ

видає справа (з кінця тексту) задане число символів (кл);

SЕАRСН(знайти_текст; в_тексті;поч_номер)

ПОИСК

знайти один текст всередині іншого без врахування регістру;

SUBSTITUTE(текст; ст_т;нов_т;нв)

ПОДСТАВИТЬ

заміняє новим текстом (нов_т) старий текст (ст_т) в середині текстового рядка (текст), починаючи з позиції (нв);

Т(число)

Т

перетворює число в текст;

ТЕХТ(число; форм)

ТЕКСТ

форматує число і перетворює в текст. Вираз форм встановлює формат числа;

TRIM(текст)

СЖПРОБЕЛЫ

знищує в тексті пробіли;

UPPER(текст)

ПРОПИСН

робить всі літери в тексті великими;

VALUЕ(текст)

ЗНАЧЕН

перетворює текст в число.

Логічні функції

Логічні функції в Excel в основному використовуються для перевірки умов, вибору варіантів та створення логічних виразів. Наприклад, коли подальше розв'язання формули залежить від вмісту комірок із вхідною іформацією (в таких випадках використовується функція перевірки умови IF (ЕСЛИ)). Повний перелік логічних функцій наведений в таблиці 10.11.

Таблиця 10.11 Перелік логічних функцій Excel.

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

АND(вир1;вир2;вирЗ;...)

И

логічне "І". Має значення істини, якщо справедливі одночасно всі вирази аргументів;

FALSE()

ЛОЖЬ

логічне значення хибного твердження;

ІF(умова;вир_так; вир_ні)

ЕСЛИ

перевірка умови записаної як логічний, вираз або логічна функція. Якщо логічний вираз правдивий, то виконується вир_так, в іншому випадку виконується вир_ні;

NОТ(лог_вираз)

НЕ

логічне заперечення. Дає значення TRUE (ИСТИНА), якщо логічний вираз хибний і навпаки;

OR(вираз1;вираз2;...)

ИЛИ

логічне "АБО". Має значення істини, якщо справедливий хоча б один з виразів аргументів функції;

TRUE()

ИСТИНА

логічне значення справедливого твердження.

Інформаційні функції

Інформаційні функції використовуються, як правило, в макросах і досить таки рідко. В звичайних формулах вони використовуються із логічною функцією IF (ЕСЛИ), у випадку, якщо результати обчислення залежать від типу вмістимого комірки. Повний перелік інформаційних функцій наведений в таблиці 10.12.

Таблиця 10.12 Перелік інформаційних функцій

Формат функції

Назва функції в російській версії програми

Призначення

СЕL(тип_інф;адр)

ЯЧЕЙКА

видає інформацію про форматування, місцезнаходження або вмістиме комірки;

ERROR.TYPE(знач_noм)

ТИП.ОШИБКИ

видає число, що відповідає типу помилки (код помилки);

INFO(тиn_інформації)

ИНФОРМ

видає інформацію про поточне операційне середовище;

ISBLANK(aдp)

ЕПУСТО

видає TRUE (ИСТИНА), якщо дана комірка порожня;

ISERR(знач)

ЕОШ

видає TRUE (ИСТИНА), якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є будь-яким помилковим значенням, крім #Н/Д;

ISERROR(знач)

ЕОШИБКА

видає TRUE (ИСТИНА), якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є будь-яким помилковим значенням;

ISLOGICAL(знач)

ЕЛОГИЧ

видає TRUE, якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є логічним виразом (значенням);

ISNA(знач)

ЕНД

видає TRUE, якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є помилковим значенням типу #Н/Д;

ISNONTEXT(знач)

EHETEKCT

видає TRUE, якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є не текстом;

ISNUMBER(знач)

ЕЧИСЛО

видає TRUE, якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є числом;

ISREF(знач)

ЕССЫЛКА

видає TRUE, якщо дане значення є адресою комірки;

ISTEXT(знач)

ETEKCT

видає TRUE, якщо дане значення (або в комірці з даною адресою) є текстом;

N(знач)

Ч

перетворює задане значення в число;

NA(знач)

НД

встановлює невизначене значення #Н/Д;

ТУРЕ(значення)

ТИП

видає число, що визначає тип даного значення.

Повідомлення при виникненні помилок в формулах

При виникненні помилки під час створення формул в комірках замість результату виводиться повідомлення, яке вказує на характер помилки. Першим символом повідомлення виводиться символ #, за яким іде текст. Текст значення помилки може завершуватись знаком оклику або знаком питання.

Розглянемо деякі поширені повідомлення про помилки в комірках електронних таблиць Excel:

  • #REF (#ССЫЛКА) - вказує, що в формулі було введено адресу неіснуючої коміри. Такі помилки часто виникають при завданні адреси комірок з посиланням на інший робочий аркуш або зовнішній файл (наприклад, якщо даний аркуш був знищений або перейменований). Для виправлення цієї помилки потрібно перевірити, чи правильно вказані всі адреси комірок та назви аркушів;

  • #DIV/Q! (ДЕЛ/0!) - ця помилка виникає при діленні виразу на нуль. Така ситуація найчастіше

виникає, якщо формула містить знаменник, а значення виразу в ньому рівне нулю (наприклад, значення комірки, що вказане в знаменнику знищене);

  • #NUM! (#ЧИСЛО!) - виникає у випадку порушення правил задання операторів які прийняті в математиці. Наприклад, якщо у формулі задано функцію для знаходження кореня, а підкореневий вираз має від'ємне значення;

  • #NAME? (#ИМЯ?) - при вказанні неправильної назви (формату) функції або імені неіснуючої

робочої області. Якщо виникла така помилка, то слід пошукати в формулі символи які написані малими літерами, це очевидно помилкові назви, оскільки після введення формули всі правильні назви функцій перетворюються у великі літери. Якщо в користувача часто виникають такі помилки, то краще перейти на введення функцій через майстер функцій;

#NULL! (#ПУСТО) - вказує на неправильний перетин областей (масивів), тобто перетин містить

комірки, які належать відразу до обидвох вказаних областей. Дане значення помилки буде виводитись в тому випадку, якщо вказані області не мають спільних комірок;

#N/A (#Н/Д) - виводиться для деяких функцій (наприклад LOOKUP (ПРОСМОТР)), якщо в якості

аргументу задано адресу комірки, яка не містить даних. Користувач може задати у впливаючій на формулу комірці значення #N/A (#Н/Д), для того щоб вказати, що в таблицю ще будуть введені дані;

#VALUE! (#ЗНАЧ!) - виводиться, якщо в функції був заданий аргумент недопустимого типу. Наприклад, це значення помилки буде виводитись при завданні в якості аргументу математичної функції адреси комірки, яка містить текстову інформацію.

Пошук помилок в формулах за допомогою підпрограми Auditing

Для пошуку причин виникнення помилки Excel надає користувачу дуже корисну підпрограму, за допомогою якої можна графічно показати залежності між комірками, які представлені в формулі - це підпрограма Auditing (Зависимости). При цьому потрібно ввести такі поняття, як впливаючі та залежні комірки.

  • Залежною називається комірка, яка містить формулу із адресою активної комірки.

  • Впливаючою називається комірка, на яку є посилання в формулі активної комірки.

Підпрограма Auditing (Зависимости) має свою власну панель інструментів. Для її виклику потрібно в пункті меню Tools (Сервис) вибрати підпункт Auditing (Зависимости), а в ньому - команду Show Auditing Toolbar (Панель зависимостей).

Для того, щоб побачити комірки, які впливають на комірку із формулою, потрібно її відмітити, а тоді - в пункті меню Tools (Сервис) вибрати підпункт Auditing (Зависимости), а в ньому - команду Trace Precedents (Влияющие ячейки). Крім цього, можна скористатись піктограмою з панелі інструментів Auditing (Зависимости). В таблиці з'являються лінії зі стрілками, які направлені від впливаючих комірок до комірки із формулою. Якщо в формулі є адреса комірки із іншого робочого аркуша або іншої робочої книги (зовнішні посилання), то з'являється піктограма із зображенням електронної таблиці, від якої відходить стрілка до активної комірки. Якщо ж є посилання на іншу робочу книгу, то для відображення зв'язків вона повинна бути відкритою.

Коли для активної комірки є посилання на інший робочий аркуш або на іншу робочу книгу, то для представлення зв'язків потрібно встановити курсор миші на піктограму електронної таблиці, що знаходиться в графічному зображенні зв'язків, а тоді двічі натиснути ліву клавішу миші. При цьому відкривається вікно Go To (Перейти), де є вказівка на адресу впливаючої комірки. Для того, щоб відредагувати вміст впливаючої комірки потрібно в даному вікні натиснути кнопку ОК, в результаті чого відбувається перехід до відповідної комірки.

А налогічно можна показати лінії зв'язку для комірок, що впливають на формули в інших комірках. Для цього потрібно встановити курсор в комірку, для якої необхідно визначити чи містяться на неї посилання у формулах, а тоді в пункті меню Tools (Сервис) вибрати підпункт Auditing (Зависимости), а в ньому команду Trace Dependens (Зависимые ячейки) або піктограму . Зверніть увагу, що перед цим користувач повинен виключити лінії зв'язку для залежних комірок (якщо вони раніше були встановлені). Для цього в панелі інструментів Auditing (Зависимости) потрібно вибрати піктограму . Для відключення зв'язків впливаючих комірок потрібно натиснути піктограму .

Для відслідковування помилок у формулах найзручніше користуватись функцією трасування помилок.

Д ля цього потрібно встановити курсор в комірку з формулою, а тоді в пункті меню Tools (Сервис) вибрати

підпункт Auditing (Зависимости), а в ньому - команду Trace Errors (Источник ошибки) або піктограму . При цьому в графічному вигляді, за допомогою ліній із стрілками будуть показані зв'язки з комірками, що викликали помилку.

Я кщо потрібно забрати всі типи ліній залежності, то необхідно в пункті меню Tools (Сервис) вибрати підпункт Auditing (Зависимости), а в ньому команду Remove All Arrows (Убрать все стрелки) або піктограму .