22

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра менеджменту та маркетингу

Курсова робота

з дисципліни «Основи менеджменту»

на тему:

«Розробка системи управління приватним підприємством Таврия»

Виконав:

Студент групи ЗМА – 09

Черненко Любов Викторивна

Керувала:

Ачкасова Лариса Миколаївна

Харків 2011 р.

Зміст

СПИСОК ТАБЛИЦЬ……………………………………………………………………................43 2

СПИСОК РИСУНКІВ……………………………………………………………………………..44 2

ВСТУП 3

1. Обґрунтування доцільності створення фірми 5

1.1 Опис підприємства і його продукту 5

1.2. Розробка сценарію діяльності підприємства 11

1.3 Аналіз зовнішнього середовища 12

1.4 Аналіз внутрішнього середовища 14

1.5 Формулювання місії та визначення цілей організації 17

2. Вибір типу структури об’єкта 19

2.1 Вибір організаційної структури об’єкта 19

2. 2 Розробка інфраструктури об’єкта 20

2.3 Розподіл функцій управління 24

2.4 Оцінка ефективності структури управління 29

3. Критерії функціонування об’єкта. 31

3.1 Визначення і оцінка ризиків за видами діяльності 31

3.2 Розрахунок мультиплікатора Кейнса 32

4. Технологія управління об’єктом 34

4.1 Розробка управлінських рішень 34

4.2 Розробка оперативних засобів регулювання процесів об’єкту керівництва 36

4.3 Визначення методів управління 37

4.4 Визначення важелів керівництва 38

4.5. Розробка методів координації стратегії об’єкту 38

4.6 Розробка елементів інформаційних технологій управління об’єктом 39

Висновок 41

Список літератури 42

Список таблиць……………………………………………………………………................43 список рисунків……………………………………………………………………………..44 вступ

Протягом всього життя людського суспільства були ті, хто керує й ті, ким керують. Але люди до початку ХХ століття мало надавали значення самому поняттю керування. Керівники управляли, опираючись на інтуїцію. У той час не замислювалися над цим серйозно. З початку ХХ століття керування починає виділятися в самостійну науку за назвою менеджмент і продовжує розвиватися в цей час. Протягом розвитку цієї науки основна увага приділялася тому, як менеджер, повинен керувати, щоб організація працювала ефективно. Але, на жаль, мало уваги приділялося тому, як організувати роботу самого менеджера.

Сучасний розвиток суспільства показує, що успішна діяльність організації багато в чому залежить від умілого й грамотного керівництва. У свою чергу необхідно пам'ятати, що будь-яка організація являє собою єдине ціле і якщо роботу самого менеджера не організувати належним чином, то менеджер не зможе працювати ефективно, що, безсумнівно, вплине на роботу всієї організації.

Якщо менеджер не спланує й правильно не організує свою роботу, то це приведе до втрат робочого часу, зайвій перенапрузі й, в остаточному підсумку, позначиться на якості керування.

У цей час у світі інформаційний потік зростає в геометричній прогресії. Метою курсової роботи є розробка системи управління об’єкта, аналіз трудових процесів у сфері управління торгівельним підприємством та вдосконалення організації праці в апараті управління.

Об’єктом дослідження курсової роботи є організація роботи супермаркету «Кузино».

Предмет дослідження є особливості трудових процесів у сфері управління підприємством.

Основними задачами курсової роботи є:

• дослідження теоретичних основ організації праці менеджера;

• аналіз методів вдосконалення трудових процесів у сфері управління підприємством;

• використання методик нормування управлінської праці;

• планування робочих місць і службових приміщень;

• аналіз трудових процесів у сфері управління супермаркету «Кузино»;

1. Обґрунтування доцільності створення фірми

1.1 Опис підприємства і його продукту

Супермаркет створено у січні 2011 року, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 190. По типу підприємства – супермаркет «Кузино» є приватне підприємство.

Це підприємство роздрібної торгівлі, що на торговій площі 400 м2 пропонує продовольчу і споживчу продукцію всіх типів по методу самообслуговування.

Відповідно до ст. 113 п.1 Господарського Кодексу України:

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання – юридичної особи.

Приватне підприємство ґрунтується на праві власності однієї особи або сім'ї, котрі отримують весь дохід і несуть увесь ризик від бізнесу. Власник приватного підприємства несе відповідальність щодо зобов'язань підприємства в межах, визначених його статутом.

Власники є одночасно і керівниками. Це одна з найбільш поширених простих і динамічних форм бізнесу.

Підприємство має:

• Установчі документи, де описано найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності,склад і компетенція органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

• Засновницький договір, де зазначено порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю підприємства та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

• Статут приватного підприємства, який містить відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Затверджений власником майна.

Основні законодавчі акти, які регламентують діяльність підприємства:

• акт прийому-передачі товару, що становлять сторонами при передачі товару від продавця до покупця. У документі вказується: найменування товару, його кількість, асортименти й ін.

• документи, що додаються до товару – технічні паспорти, сертифікати якості, інструкції для експлуатації й будь-які документи, які стосуються товару й підлягають передачі разом з товаром відповідно до договору або нормативно-правовими актами;

• документи, що підтверджують перевірку продавцем якості переданого покупцеві майна.

Основні цілі підприємства:

1) Отримання прибутку;

2) Розвиток підприємства.

Класифікація асортиментів товару представленого у супермаркеті:

Продовольчі товари:

Відділ бакалійно-гастрономічних товарів:

• крупи;

• борошно;

• макаронні вироби;

• сухі сніданки;

• сіль, цукор;

• печиво;

• цукерки;

• шоколад;

• чай, кава;

• консерви.

Відділ заморожених продуктів:

• м’ясні продукти;

• риба та морепродукти;

• напівфабрикати;

• морозиво.

Молочний відділ:

• молоко;

• йогурти;

• сметана;

• сири;

• вершкове масло;

• кефір.

Відділ алкогольних напоїв:

• горілка;

• вина;

• пиво;

• текіла;

• джин;

• ром;

• мартіні;

• віскі;

• слабоалкогольні напої.

Відділ соків:

• соки;

• нектар;

• мінеральна вода;

• напої безалкогольні газовані.

Відділ овочів та фруктів:

• картопля;

• морква;

• огірки;

• зелень;

• редис;

• помідори;

• груша;

• яблука;

• лимон;

• банани;

• виноград.

Відділ хлібобулочних виробів:

• формовий хліб;

• подовий хліб;

• кондитерські вироби.

Непродовольчі товари:

• товари побутової хімії;

Поточне забезпечення даного проекту:

Транспортні засоби, постачальники продукції, власні кошти підприємства.

Власники підприємства:

Кузьменко О.О., Кузьменко О.В., Кузьменко В.О.

Підприємство реалізує продукцію і надає такі додаткові послуги, як:

• консультація;

• доставка товару;

• камери зберігання майна покупців;

• безкоштовна стоянка автомобілів для покупців;

• банкомат.

Привабливі риси продукту:

Більш доступна, якісна, екологічно чиста продукція, створена система скидок на мало споживчі товари, високий рівень обслуговування.

Одним з найпотужніших та найефективніших засобів стимулювання персоналу до творчої та активної праці є заохочення. Заохочення є закономірним результатом позитивної оцінки дій працівника та результатів його праці. Воно реалізується шляхом публічного визнання заслуг працівника. Правовими нормами встановлюється ціла система стимулювання праці, яка включає в себе види заохочень, підстави для заохочень та порядок їх застосування.

Роботодавець прагне, щоб на його підприємстві рівень зарплати та інших матеріальних виплат був вищим, ніж у середньому на ринку, адже це в значній мірі буде сприяти вирішенню кадрового питання — на вакантні посади такого підприємства буде стояти черга, і з неї вже можна буде обирати найкращих.

Поєднання матеріальних і моральних стимулів та правильне співвідношення форм матеріального і морального заохочення є необхідною умовою їх ефективності для формування у робітників і службовців правильного ставлення до праці.

Супермаркет пропонує реалізацію продовольчих та непродовольчих товарів.

Просування – це будь-яка форма повідомлення, використовувана фірмою для інформації, переконування чи нагадування споживачам про свої товари. Головна мета процесу просування – стимулювання, а отже, поліпшення попиту. Коли супермаркет збирається запропонувати споживачеві новий товар, то споживач може зреагувати позитивно у тому випадку, якщо інформативна характеристика товару дійшла до нього вчасно і в повному обсязі. Наявність при цьому зворотного зв’язку обов’язкова. Після того як споживач більш-менш ознайомлений з товаром, головним у просуванні стає вміння переконати його в необхідності зробити покупку. А для цього необхідно домогтися його прихильності, зуміти доброзичливо поставитися до товару. Якщо ж товар чи послуга вже набридли покупцеві, то у такому разі слід час від часу підкреслювати їхні найкращі риси і якості для підтримування і зміцнення позитивного образу, а отже, й ставлення до нього.

Супермаркет інформує споживача про розпродаж; відповідає на запити споживачів; обґрунтовує ціни на товари і послуги; завершує угоди; забезпечує обслуговування клієнтів після купівлі товару; створює сприятливу атмосферу для просування товарів у змаганні з конкурентами.

При просуванні і збуті товарів важливо вийти на тих осіб, які формують думку про підприємство та його товар. Процес формування комунікативної моделі з позиції планування можна собі уявити так:

• виявлення цільової аудиторії;

• визначення бажаної відповідної реакції;

• вибір методу звернення;

• вибір засобів поширення інформації;

• вибір властивостей, які характеризують джерела звернення;

• збирання інформації, що надходить каналами зворотного зв’язку.

Канали просування можуть мати особистий і неособистий характер. Канали особистої комунікації поділяються на роз’яснювально-пропагандистські (торговельний персонал фірми), експертно-оцінювальний канал (незалежні особи), громадсько-побутовий канал (друзі, сусіди, колеги, члени сім’ї) чи канал розголосу. Значущими є особисті канали, що з’являються при продажу товарів високої вартості та підвищеного ризику. Для стимулювання роботи каналів особистого впливу підприємство:

• виявляє найбільш впливових осіб у купівельному середовищі та зосереджує на них особливу увагу;

• створює лідерів громадської думки, постачаючи їм товар на пільгових умовах;

• цілеспрямовано встановлює зв’язки з лідерами громадських організацій;

• використовує авторитети в рекламі – рекомендації свідків.

Канали неособистого просування – це зв’язок з покупцями через засоби поширення інформації, які передають звернення за відсутності особистого контакту та зворотного зв’язку. До каналів неособистого просування належать: засоби масового та вибіркового впливу (газети, журнали, телебачення, щити, вивіски, плакати); специфічна атмосфера – спеціально створене середовище, сприятливе для виникнення чи зміцнення у покупця бажання придбати товар (консалтингові фірми, банки); заходи подієвого характеру, орієнтовані на донесення до споживача певних звернень (прес-конференції, презентації, урочистості).

Підприємство забезпечує такі технологічні процеси:

• зручність для покупців при огляді, вибору та відбору товарів і під час розрахунків за них;

• сприятливі умови для ефективного виконання своїх функцій торгового персоналу;

• ефективність використання торгової площі та торгово – технічного обладнання;

• раціональну організацію потоків покупців;

• збереження товару від крадіжок та інших втрат (бій, поломка і т.п.).