Україна на завершальному етапі другої світової війни (1944–1945 роки)

Хід бойових дій на терені України у 1944 р.

Назва операції	Дати проведення	Хід основних дій
Наступальні операції по звільненню Правобережної України (центральна — Корсунь-Шевченківська)	24.12.1943 – 15.04.1944 рр. 24.02. – 17.02. 1944 р.	На першому етапі (січнево-лютневий наступ): силами 1-го та 2-го Українських фронтів оточено та ліквідовано Корсунь-Шевченківське угруповання гітлерівців (73 тис. чол.) війська північного крила 1-го Українського фронту, наступаючи через Рівне, Луцьк, Шепетівку, охопили з півночі фашистське угруповання «Південь»; Війська 3-го та 4-го Українських фронтів звільнили Нікополь і Кривий Ріг. На другому етапі (весняний наступ): повністю звільнена Правобережна Україна і частина західних областей (Херсон, Вінниця, Проскурів, Миколаїв, Чернівці, Одеса, Тернопіль), здійснено вихід до державного кордону (27.03.).
Кримська наступальна операція	08.04–12.05. 1944 р.	війська 4-го Українського фронту у взаємодії з Чорноморським флотом, Азовською флотилією й Окремою Приморською армією, що наступала через Керченський півострів, прорвали Перекопські укріплення (08.04.) і звільнили Крим (12.05.); втрати нацистів склали 100 тис.  кримсько-татарське населення (238,5 тис. чол.), звинувачене у співробітництві з окупантами у найкоротший термін було виселено у Середню Азію; майже половина з них померла; така ж доля спіткала вірмен, греків, болгар.
Львівсько-Сандомирська наступальна операція	13.07.–29.08. 1944 р.	прорвавши оборону противника (13–18.07), війська 1-го Українського фронту вибили німців зі Львова, Станіслава і Перемишля (27.07.) й розсікли групу армій «Північна Україна»; вийшовши до Вісли, радянські війська захопили плацдарм в районі Сандомирка. В бою під Бродами розгромлена дивізія СС «Галичина».
Яссько-Кишинівська наступальна операція	20.08.–29.08. 1944 р.	війська 2-го та 3-го Українських фронтів, оточивши противника, очистили від фашистів Молдавську РСР та Ізмаїльську область УРСР.
Східно-Карпатська наступальна операція	08.09–28.10. 1944 р.	Війська 1-го та 4-го Українських фронтів завершили вигнання ворога із західних областей України, звільнили Закарпаття і частину Східної Словаччини, надавши допомогу повстанню, що спалахнуло там.

8 жовтня — звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних кордонах — с. Лавочне Дрогобицької області.

14 жовтня — урочисте засідання в Києві (офіційний день завершення вигнання військ Німеччини та її союзників з України).

28 жовтня — звільнено м. Чоп — останній населений пункт Закарпаття.

Заключний етап радянської партизанської боротьби

1. практикування рейдів партизанських загонів та з’єднань (Львівсько-Варшавський рейд 1-ої Української партизанської дивізії ім. Ковпака під командуванням Вершигори з 5 січня по 1 квітня пройшли 2100 км);

2. нові риси:

• вступивши на західноукраїнські землі радянські партизани отримали наказ крім знищення фашистів розпочати боротьбу з ОУН-УПА;

• у зв’язку зі зменшенням зони окупації УШПР розформував частину загонів та з’єднань, а їх особовий склад наказ влити до складу діючої армії;

• засилання у тил гітлерівців спеціально підготовлені групи, підпорядковані НКВС і Головному розвідувальному управлінню Генштабу Червоної Армії.

Дії ОУН-УПА

Відступ німецьких окупантів

і поява на Західній Україні радянських військ

активізація українських національних сил,

що налічували 100 тис. бійців УПА і підпільників

Створення в липні Української головної

визвольної ради (УГВР) — позапартійна структура

з функціями цивільного і військового

управління — декларування ворожості

і до нацистів і більшовиків

Стосунки з гітлерівцями: залишалися напруженими — заарештовано А.Мельника та О.Кандибу (Ольжич), який загинів у концтаборі; у вересні, коли на Україні гітлерівців вже майже не було з концтабору випущені С.Бандера, Я.Стецько, А.Мельник та ін.

Боротьба проти радянської влади: на розгром УПА було кинуто великі з’єднання НКВС і прикордонних військ — з лютого 1944 р. по 1 липня 1945 р. у боях загинуло 92,8 тис. бійців УПА; обидві сторони у кривавій боротьби не зупинялися перед віроломством і провокаціями.

Відновлення радянської влади

Труднощі	Методи їх подолання
Широка підтримка населенням Західної України збройного опору УПА	масові репресії, насильства, виселення у віддалені райони СРСР (1944–1945 рр. відправлено близько 200 тис. членів сімей оунівців) старанний підбір кадрів, особливо для роботи на Західній Україні (де загинуло не менш 30 тис. працівників різного рівня);
Послаблення позицій радянської влади в Україні	відновлення більшовицьких партійних організацій, виконкомів Рад, міліції; деякі поступки національним прагненням українців (по суті носили демагогічний характер): дозвіл на дипломатичні відносини з іноземними державами і на організацію власних збройних формувань; покарання воєнних злочинців, колабораціоністів і т.п. (часто публічно)

Втрати України в роки війни:

• п ряма матеріальна шкода — 289 млрд. крб. (в 5 разів більше від того, що було вкладено у виробництво в роки перших п’ятирічок), а загальні втрати, завдані населенню та народному господарству — майже 1,2 трлн. крб.:

  • в руїни перетворені 714 міст та селищ, більше 28 тис. сіл (250 — знищені повністю);

  • знищено не менше 15 тис. підприємств, зруйновано 33 тис. шкіл, середніх і вищих навчальних закладів, науково-дослідницьких закладів, більше 18 тис. закладів охорони здоров’я;

  • вивезено понад 40 тис. музейних експонатів, багато музеїв зруйновано;

  • тільки на транспортування до Німеччини сільськогосподарської продукції знадобилося 1418 тис. вагонів, річних та морських суден;

• Україна втратила 8 млн чол. (2,5 млн — загинуло в боях, 5,5 млн — військовополонені та цивільні — 1/5 частина населення України, 40—44 % загальних втрат СРСР), а всі демографічні втрати обчислюються в 14,5 млн

Наслідки війни для України

• скорочення населення взагалі та трудових ресурсів зокрема, особливо нестача кваліфікованих кадрів;

• скорочення сільськогосподарського та промислового виробництва: у 1945 р. добуто 36 % вугілля, виплавлено 17 % чавуну, 15,4 % сталі від 1940 р.;

• масове сирітство;

• катастрофічне погіршення побутових умов: тільки без даху над головою — близько 10 млн чол.