Політико-ідеологічна криза системи

Усунення Хрущова від влади

Занепокоєність бюрократичного апарату спроба-ми лібералізації

Невдоволення військових скороченням армії

Погіршення матеріального становища робіт-ників та селян

Невдоволення інтелігенції непослідовністю лібералізації

Провали у зовнішній політиці

Усунення М.Хрущова, звинуваченого у «волюнтаризмі і суб’єктивізмі», на пленумі ЦК (досить демократично) у жовтні 1964 р. і обрання Першим секретарем ЦК КПРС Л.І.Брежнєва

Після усунення М.Хрущова від влади радянське керівництво залучило вчених-економістів, які зробили невтішні висновки:

• зрив семирічних планів і постійне зниження промислового виробництва;

• застаріла структура виробництва;

• неефективне використання виробничих фондів;

• не конкурентоспроможність радянської продукції;

• зупинення зростання рівня життя трудящих, навіть деяке його зниження;

• криза колгоспно-радгоспної системи;

Економічна криза

Неможливість виконання

програм партії

Економічні реформи

Політико-ідеологічна

криза системи:

• ідеологічна криза: зміна побу6дови комунізму на розбудову в СРСР суспільства „розвинутого соціалізму”;

• інтенсивна законотворча робота: десятки законодавчих актів від шлюбно-сімейного кодексу до Конституції 1977 р. (неузгодженість — свідчення негараздів у суспільстві);

• корупція державно-партійної номенклатури;

• дисидентських рух;

• загострення національних та соціальних проблем (анекдоти, прізвиська, зіткнення).

Конституція Української РСР 1978 р.

7 жовтня 1977 р. Верховна Рада СРСР затвердила нову Конституцію. 20 квітня 1978 р. Верховна Рада УРСР затвердила нову Конституцію (Основний закон) республіки.

Риси, що єднають з попередніми	Відмінності від попередніх
лицемірство, двозначність декларування одних, а насправді втілення в життя принципово інших засад; в умовах закріплення прав і свобод людини — їх попрання у реальному житті; закріплений суверенітет республік, їхнє право вільного виходу зі складу Союзу РСР та право на самостійні зовнішні зносини іншими статтями зводилися нанівець;	вперше внесено статті, за якими компартія визначалась «керівною і спрямовуючою силою суспільства, ядром його політичної системи»; констатація побудови в СРСР розвинутого соціалізму «та сформування нової етнічної єдності — радянського народу» і проголошення курку на повне злиття націй.

Соціально-правовий статус України у складі СРСР:

• партійно-господарська номенклатура призначалась за вказівкою з центру, а прояви будь-якої самостійності швидко присікалися;

• республіка не мала права на самостійні зовнішні зносини;

• відсутність механізму виходу зі складу СРСР;

• контроль центру за ключовими галузями народного господарства України.

Державні органи республіки:

• Верховна Рада — вищий законодавчий орган, що формувався з депутатів, які не були професійними законодавцями, а продовжували працювати на своїх робочих місцях;

• Президія ВР — постійно діючий орган вищої влади, який вирішував поточні питання законодавчої діяльності, контролював дотримання Конституції, союзного і республіканського законодавства, видавав укази, приймай міждержавні угоди;

• Рада Міністрів — вищий виконавчий орган;

• Ради депутатів — місцеві (міські, районні, селищні і т.п.) органи влади та їх виконавчі органи — відповідні виконкоми.