Погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині 80-х рр.

Завдання економічних реформ:

• скорочення тіньового сектора економіки;

• розкріпачення особистої ініціативи виробника;

• підняти якість і технічний рівень промислової продукції;

• провести структурну перебудову господарства.

Етапи економічних реформ:

І етап (з квітня 1985 р.) — ускорение ( прискорення) (реформа А.Г.Агангебяна)

Суть: прискорення соціально-економічного розвитку країни без внесень суттєвих змін в суспільно-економічний лад.

Мета: «втиснути» прискорення в рамки традиційних соціалістичних відносин.

ІІ етап (з липня 1987 р.) — радикальні економічні реформи (реформи М.І.Рижкова—Л.І.Абалкіна)

Суть: висловлена в трьох «С» (самостійність, самооплатність, самофінансування) + госпрозрахунок.

Мета: замінити централізоване керівництво економікою механізмом ринкового типу.

ІІІ етап (з червня 1990 р.) — перехід до ринку.

Суть: концепція переходу до регульованої ринкової економіки.

Мета: глибока перебудова всього господарського механізму.

І етап

Завдання реформ	Засоби вирішення і постанови	Результати
1. Скорочення тіньового сектора економіки	Боротьба з нетрудовими прибутками (кін. травня 1986 р. — Постанова ЦК КПРС «Про заходи посилення боротьби з нетрудовими прибутками»)	Ударило по дрібному виробнику, не зачепивши великих крадіїв і хабарників.
2. Розкріпачення особистої ініціативи виробника	Створення кооперативів (листопад 1987 — Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»)	Бурхливий розвиток кооперативів в сфері послуг, суспільного харчування, торгівлі, але виробничу сферу фактично не зачепило.
	Госпрозрахунок (1987 р. — Закон «Про державне підприємство»)	Не отримавши очікуваної самостійності — підприємства залишились під контролем міністрів.
	Здешевлення апарату управління	Скорочення самостійності республік
3. Підняття якості і технічного рівня промислової продукції.	Введення держприйомки (1987 р.)	Тимчасовий результат, що врешті заганяв хворобу вглиб.
4. Структурна перебудова промисловості.	Не відбувалася

Наслідки:

• збільшення спрацьованості основних виробничих фондів підприємств України внаслідок дискримінаційної інвестиційної політики центру, що вело до деградації промисловості;

• відмова від структурної перебудови промисловості вело до відставання промисловості, яка працювала на споживача;

• посилення залежності від центру:

• залежний характер економіки, що знаходило вираз у тому, що 80% загального обсягу промислового виробництва республіки не мало завершального циклу, тобто — виробляли сировину;

• зменшення кількості республіканських міністерств і передача ряду галузей і підприємств союзним міністерством, які відкрито ігнорували розпорядження республіканських властей.

• почали слабнути й рватися штучні економічні зв’язки між підприємствами і галузями.

П ідсумок — падіння темпів економічного зростання, скорочення ВНП