Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі

Анексія Радянським Союзом Західної України та Бессарабії

Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародних відносин. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом встала проблема остаточного вибору орієнтирів. Зрештою, Сталін схилився до союзу з Німеччиною.

23 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецького «Договору про ненапад» (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємних протоколів до нього, які розмежували сфери інтересів сторін — пролог Другої світової війни.

1 вересня 1939 р. — напад Німеччини на Польщу — початок Другої світової війни.

17 вересня 1939 р. — Червона армія, яку радо стрічало місцеве населення, перейшла польський кордон (Український фронт — командуючий С.Тимошенко) і, швидко просувалася вглиб польської території; причини:

• значна перевага у силі;

• офіційна пропаганда оголосила перехід кордону прагненням врятувати від нацистської окупації («Визвольний похід»);

• ігнорування інтересів українського населення в міжвоєнний період і звірства відступаючих поляків;

• прагнення західних українців до єднання зі східними братами.

28 вересня 1939 р. — підписання «Договору про дружбу і державний кордон» між СРСР і Німеччиною і таємних протоколів — Четвертий поділ Польщі та приєднання до Радянського Союзу Західної України, Західної Білорусії та т. ін.

22 жовтня 1939 р. — вибори до Народних зборів, які 28 жовтня прийняли: 1) Декларацію про возз’єднання Західної України з Радянською Україною у складі СРСР; 2) про встановлення радянської влади; 3) про націоналізацію банків і великої промисловості; 4) про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель.

Листопад 1939 р. — ухвалення сесіями Верховної Ради СРСР і Української РСР законів про включення цих земель до складу СРСР і возз’єднання з УРСР.

Грудень 1939 р. — утворення 6 областей на західноукраїнських землях: Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Рівненська.

Червень 1940 р. — ультиматум уряду СРСР до Румунії з вимогою очищення Бессарабії і Північної Буковини від її військ. Включення Північної Буковини і Придунайських земель до складу УРСР (Північна Буковина + Хотинський повіт Бессарабії — Чернівецька область; Ізмаїльський та Аккерманський повіти Бессарабії — Ізмаїльська область) і створення Молдавської РСР (Бессарабія + Молдавська АРСР у складі УРСР)

Радянізація Західних земель України

Радянізація — насильницьке прищеплення населенню основ радянського ладу:

○ ліквідація старих суспільно-політичних структур (ліквідація польських органів державної влади, заборона політичних партій та громадських об’єднань, звільнення чиновників польського апарату і т. ін.) і створення нових органів влади;

○ призначення на керівні посади місцевих комуністів та людей присланих зі сходу України;

○ репресії проти ворогів радянської влади (репресований кожний десятий);

○ націоналізація банків і промисловості;

○ укрупнення дрібних і середніх підприємств, реконструкція старих і будівництво нових підприємств;

○ закриття діючих українських кооперативів («Сільський господар», «Маслосоюз» тощо)

○ конфіскація поміщицьких і монастирських земель і передача їх селянам із подальшою колективізацією (на червень 1941 р. охоплено 15% господарств);

○ створення системи соціального забезпечення (житло, охорона здоров’я і т.п.);

○ закриття та заборона діяльності існувавши до цього українських культурно-просвітніх закладів (НТШ, «Просвіта» тощо);

○ наступ на релігію та права віруючих (особливо УГКЦ);

○ українізація та укріплення системи освіти (відкрито 6,5 тис. шкіл, для українців відкрився доступ до вищої освіти тощо).

Етапи радянізації:

І етап (до весни 1940 р.) — режим принаймні ззовні зберігав демократичність, а реформи зустрічали підтримку населення.

ІІ етап (з весни 1940 р.) — поглиблення «соціалістичного змісту» перетворень, що супроводжувалося масовими репресіями через неприйняття радянізації більшістю населення.

Методи проведення радянізації:

— насильницькі командно-адміністративні, що супроводжувалися репресіями;

— без урахування місцевих особливостей, порушуючи весь уклад життя.

Значення входження Західної України до складу СРСР:

1. Вперше українці були об’єднані в межах однієї державної системи.

2. Позитивні зрушення в економічному, соціальному і культурному житті;

3. «Врятовані» від нацизму, західні українці опинилися в лещатах сталінського тоталітарного режиму з усіма витікаючи ми звідси наслідками.