Стан економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х років.

Умови розвитку:

• новий етап НТР:

  • широке впровадження у виробництво розробок нової техніки, інтенсифікація виробничих процесів, механізація і автоматизація;

  • традиційні галузі індустрії вже не визначали рівень економічної могутності держави;

• духовне розкріпачення розкрило творчій потенціал і можливості трудящих;

• реформування економіки.

Реформи спрямовані		удосконалення централізованого управління: перехід від жорстокої централізації до територіальної організації господарського життя;
		розширення господ. прав союзних республік;
		перехід від сугубо адміністративних до економічних методів управління від примушення до врахування матеріальних інтересів трудящих;
		забезпечення інтенсифікації народного господарства;

Шляхи реформування промисловості й управління народного господарства

1. заміна планування «зверху» плануванням «знизу» (1955—1956): підприємства подавали пропозиції планових показників, які потом затверджувались центром;

2. утворення раднаргоспів (Ради народного господарства) (травень 1957) — органи територіального управління промисловістю й будівництвом в межах економічних адміністративних районів — і ліквідація міністерств.

   Мета	Результати
   	Позитивні	Негативні
   подолання недоліків системи управління, яка створювала бар’єри між підприємствами різних міністерств.	сприяло виявленню й використанню внутрішньовиробничих ресурсів підприємств; поглиблення спеціалізації й кооперування в межах економічних районів; поліпшення інфраструктури, соціально-культурної сфери регіонів; пожвавлення економічного життя на перших порах;	послаблення господ. зв’язків між підприємствами різних регіонів; звуження можливості здійснення єдиної технічної політики — впровадження досягнень НТП загальмувалось; поступове падіння темпів економічного зростання;

3. скорочення управлінських кадрів — економія коштів, але часто скорочення проходило непродумано, що знижувало ефективність управління.

Підсумки: економічним перетворенням притаманна поспішність і недостатня продуманість.

Розвиток промисловості (за 7 років загальний обсяг зріс на 84%)

1. Машинобудування (питома вага в загальному обсязі промислового виробництва зросла на 25%);

   • розробка і впровадження нових зразків техніки (кукурудзозбиральні комбайни, нові типи верстатів, суден, літаків та ін.);

   • будівництво нових підприємств (центр — Південь України);

   • виникнення нових галузей (легкове автомобілебудування та ін.).

2. Металургія (за 7 років виплавлено на 70% більше, але більша частина обладнання була застарілим й екологічно шкідливим).

3. Паливно-енергетичний комплекс:

• зміцнення паливно-енергетичної бази за рахунок збільшення видобування енергоносіїв (проти нафти і газу для потреб України не вистачало);

• нова галузь — трубопровідне транспортування нафти (нафтопровід «Дружба»);

• спорудження Дніпровського каскаду гідроелектростанцій;

• збільшення виробництва електроенергії (більше ніж в 2 рази).

4. Легка і харчова промисловість:

• спорудження й реконструювання 700 підприємств;

• збільшення випуску культурно-побутових товарів (в 2 рази).

Аграрний комплекс республіки в 50–60-і рр.

Реформи в сільському господарстві на початку50-х рр.		Рекордне зростання волової продукції сільського господарства (за 1954–1958 рр. на 35,3%; найврожайніший — 1956 рік.)			Завдання: «наздогнати й перегнати США» за рівнем сільськогосподарської продукції
Освоєння перелогових земель
		Шляхи виконання завдань партії
Три надпрограми М.Хрущова (масові компанії): перелогова епопея; нововведення в агротехніці (ідеалізація можливостей «диво-культур» — кукурудза («королева полів») і горох («король полів»)); програма розвитку тваринництва.			Перебудова аграрного виробництва й управління їм: обмеження індивідуальної діяльності селян (зменшення вдвічі присадибних ділянок (1955) і заборона тримати худобу в приміській зоні (1959)); реорганізація МТС (1958); створення виробничих колгоспно-радгоспних управлінь (1962), які здійснювали керівництво аграрним виробництвом в межах кількох колишніх районів — перехід до територіальної системи управління, підкріплене в політичному плані поділом партійних організацій за виробничою ознакою на міські та сільські; списання заборгованості колгоспів (1964); продовження розпочатого раніше укрупнення колгоспів і часткова їх реорганізація в радгоспи.

1963 р. — в наслідок постійних реорганізацій, що набули характеру експериментування, зібрано рекордно низький вражай, вперше Радянський Союз закупив зерно за кордоном.

Вирішення соціальних програм:

• колгоспники отримали паспорти (1956); зміни в становищі колгоспників;зростання добробуту;

• збільшення масштабів житлового будівництва (таких темпів республіка ще не знала);

• скасовано кримінальну відповідність робітників і службовців за самостійне залишення підприємства (1956);

• пенсійна реформа (1956);

• зміна тарифних ставок, збільшення зарплати, скорочення робочого дня;

• збільшення асигнувань на охорону здоров’я;

• ліквідація платні за навчання у старших класах школи, в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах.

Фінанси

1961 р. — проведення грошової реформи (зменшення вартості грошей в 10 разів), яка викликала деякі інфляційні тенденції й негативно вплинула на життєвий рівень населення, оскільки привела до певного збільшення цін.