Культурне життя в україні у другій половині 40-х — на початку 50-х рр.

Умови розвитку культури:

• Перемога сприяла духовному піднесенню, зростанню національної свідомості, гордості;

• матеріальна база культури зруйнована війною;

• нестача коштів через залишковий принцип фінансування;

• посилення ідеологічного тиску на всі верстви населення, особливо, інтелігенцію;

• припинення культурних зв’язків із Заходом, початок «холодної війни»;

• русифікація і звуження діапазону використання української мови.

Відбудова системи освіти

• відновлення (1950 р.) довоєнної мережі шкіл та вузів (160);

• поширення вечірньої та заочної форми навчання (для представників робочої та селянської молоді);

• створення фонду всеобучу для матеріальної підтримки тих, кому батьки не могли забезпечити матеріального мінімуму (тільки у 1948/49 навчальному році таку допомогу отримало 140 тис. дітей);

• відновлення роботи піонерських та комсомольських організацій, зростання їх чисельності (знаряддя збереження і посилення контролю над учнівською молоддю);

• впровадження обов’язкового семирічної освіти дітей (1953 р.);

• зменшення кількості українських (з 26 до 25 тис.), скорочення і закриття національних шкіл (молдавських, угорських, польських та т. ін.), за умови збільшення російських у 1,5 рази;

• збільшення кількості учнів та студентів, що навчалися російською мовою.

Наука

Головна наукова установа — Академія наук УРСР на чолі з біологом О.Палладіним; кількість наукових працівників досягла 22,3 тис. чоловік.

Рік	Вчений, або колектив	Важливе досягнення
1946 р.		Запущено перший в світі експериментальний атомний реактор
1948 — 1951 рр.	Інститут електроніки АН УРСР, лабораторія моделювання та обчислювальної техніки; С.Лебедєв	Перша в СРСР мала електронно-обчислюваль-на машина «МЕОМ», що відповідала рівню світових стандартів.
1953 р.	Проект Є.Патона	Уведено в експлуатацію перший в СРСР суцільно зварений міст через Дніпро
	Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є.Патоном	Масове впровадження у виробництво автоматів зварювання металів під флюсом (80 % стиків труб газопроводу Дашава—Київ).
	Директор Павлиської середньої школи на Кіровоградщині В.Сухомлинський	Педагогічний досвід став надбанням світової науки

Лисенковщина — розгром генетики невігласом і шахраєм Т.Лисенком після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. Леніна (ВАСХНІЛ). В Україні жертвами переслідувань і розправ стали професори І.Поляков, С.Делоне та інші. Розгром спричинив відставання СРСР в цій галузі в наступні десятиліття.

Крім генетики ідеалістичними «лженауками» було оголошено кібернетику.

Розвиток літератури та мистецтва

Галузь	Діяч	Внесок
Література	О.Гончар	Трилогія «Прапороносці».
	Ю.Яновський	«На нашій землі» (перша частина роману «Велика рідня»)
	О.Вишня	Гумористичні оповідання.
	М.Рильський
	П.Тичина
	В.Сосюра
	А.Малишко
	В.Некрасов	«В окопах Сталинграда»
	Н.Рибак	«Переяславська рада»
Театр	Актори Б.Гмиря, С.Козак, В.Огнєвий, Н.Ужвій, Г.Юра
Музика	Ю.Мейтус	Опера «Молода Гвардія» (1947)
	К.Данкевич	Опера «Богдан Хмельницький»
Кіно	С.Герасимов	Картина «Молода Гвардія» (1948)
	О.Довженко	Картина «Мічурін»

Ждановщина на Україні

Ждановщина — післявоєнна ідеологічна «проробка» художньої інтелігенції, влаштована у серпні 1946 р. Й.Сталіним та головним ідеологом ВКП(б) А.Ждановим.

Ідеологічної проробки зазнали журнали «Перець» і «Вітчизна» (редактор А.Малишко), опера К.Данкевича «Богдан Хмельницький», автори «Короткого курсу історії України». Шельмування зазнали письменники М.Рильський, Ю.Яновський, І.Сенченко. Особливо жорсткі нападки обрушилися на вірш класика радянської літератури В.Сосюри «Любіть Україну». У липні 1951 р. Сосюра змушений був виступити з публічним покаянням. В період боротьби з «космополітизмом» в Україні було репресовано 18 єврейських письменника. Їм було висунуто звинувачення в «ідеологічних помилках», «буржуазному націоналізмі», «низькопоклонстві перед Заходом» та інші подібні.

У такій атмосфері митці змушені були продуктувати відверто славословні твори, далекі від реалій життя.

Україна в першій половині 50-х рр.

Внутрішньополітичне становище України на початку 50-х рр.

Завершення періоду відбудови не спричинило змін у системі управління державою і народним господарством, яка залишалася тоталітарною. Ніяких суттєвих коректив не вніс і ХVII з’їзд компартії України (вересень 1952 р.), який продублював рішення XIX з’їзду КПРС. Партійно-державне керівництво, очолюване Л.Мельниковим (грудень 1949 — червень 1953 рр.) і Д.Коротченком (голова уряду грудень 1947 — січень 1954) без вагань підтримувала політичну лінію центру.

Після смерті Сталіна (5 березня 1953р.) почалася активна боротьба за владу, в яку було втягнуте і керівництво УРСР. Під впливом Берії Л.Мельникова було звільнено, а новим лідером партії обрано О.Кириченка (перший українець, призначений на цю посаду). Т.Строкачу вдалося передати в ЦК матеріали, які свідчили про змовницькі плани Берії і його прибічників. Незабаром Берія був заарештований. Його усунення сприяло злету Хрущова. Прихід М.Хрущова сприяв підвищенню впливовості республіки в складі СРСР, зростанню питомої ваги вихідців з України на різних керівних посадах.

Основні напрямки внутрішньої політики на Україні.

1. Початок десталінізації в Україні.

Десталінізація — відмова й засудження теорії й практики сталінізму.

Проявилася :

• заяви партійного керівництва про необхідність демократизації й усунення неправильних трактувань ролі особи в історії, проявив її культу і хоч Сталіна прямо не критикували, прізвище його ріже згадувалось;

• реабілітація репресованих у 30-і рр. в відомих партійних, радянських і військових діячів (С. Косіора, В. Чубаря, П. Постишева, Я. Гамарника та ін.) ;

• повернення з концтаборів репресованих за незначні вчинки;

• припинила оберти репресивна машина ( припинено “справу лікарів” та ін.);

• зміни в діяльності правоохоронних органів:

а) ліквідовані воєнні трибунали та Особлива нарада МВС;

б) зміни до кримінально-процесуального кодексу, які вводили більш гуманний характер судочинства;

в) утворюється комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матеріалів щодо масових репресій 30-х рр.;

г) введення в УРСР (1955) прокурорського нагляду за дотримання законності.

2. Зміни у державному устрої:

1. деяке розширення союзних і автономних республік в економічному й культурному житті (загалом центр, як і раніше, тримав управління в своїх руках):

• передача у віддання республіки низки підприємств союзного підпорядкування;

• створюють нові союзно-республіканські міністерств; й республіканські);

• уряду УРСР надаються додаткові права у плануванні виробництва і розподілу продукції;

• дещо розширені бюджетні можливості.

2. з метою удосконалення адміністративно-територіального устрою й в ознаменування 300-річчя «возз’єднання України з Росією» Кримська область РРФСР 10 лютого 1954 р. передавалося до складу УРСР; після виселення татар це було визначено неминучим і сприяло відновленню господарського життя та розвитку культури півострова в складі Україні; оформлення сучасної території України.

Розвиток господарства в першій половині 50-х рр.

Позитивне	Негативне
Індустрія
будівництво великих гідро- і теплоелектростанцій, загальна потужність яких зросла в 1,9 рази (Каховська ГЕС);; подальший розвиток вугільної(відкрито 263 нові шахти), нафтової й газової (почато добування нафти у Полтавській та Харківській обл.; 18 нових газових родовищ) промисловості; швидкий розвиток металургії (виплавка сталі зросла в 2 рази, алюмінію — в 2,7 рази; чавун на 81%, прокату — на 96%); небувало високі темпи росту продукції машинобудування й металообробки (перевага віддавалася «машинам для виробництва машин»).	закріплення статусу паливно-енергетичної, металургійної бази СРСР; збитки від непродуманих проектів в ГЕС мали національний характер і на сьогодні перебільшили економічний ефект; переважно екстенсивний характер розвитку індустрії; істотне відставання легкої й харчової промисловості.
Сільське господарство
укрупнення колгоспів об’єктивно сприяло ефективному використанню техніки, землі, трудових ресурсів; заходи щодо вдосконалення колгоспної системи (після вересневого 1953 р Пленуму ЦК КПРС): збільшення капіталовкладень у с/г; у село прибуло 40 тис спеціалістів; підвищено закупівельні ціни ( на зерно в 7 р., картоплю у 8 р., продукти тваринництва у 5,5 р.); вводиться авансування колгоспників; ліквідація найбільш ненависних податків (загальна сума зменшена в 2,5 рази) попередня заборгованість скасована.	селянство, як і раніше, було фактично закріпаченим, а колгоспне виробництво трималося на визиску селян; екстенсивний розвиток сільського господарства; виїзд на освоєння перелогових земель 100 тис. чоловік, переважно молоді, відправлення великої кількості техніки.

Становище в західних областях.

Характеризується:

З одного боку — значне протистояння: особливо селянства — державі, тривав опір оунівського підпілля диктатові владних структур.

З іншого боку — утверджується колгоспний лад, прискореними темпами розвивається промисловість.

Заходи радянського керівництва щодо подолання опору й завершення радянізації:

1. депортація оунівців і звинувачених у зв’язках з ними;

2. зміцнення владного апарату, репресивних структур вихідцями із Східних областей України та інших республік СРСР;

3. звуження функціонування української мови (у вузах, школах та т. ін.);

4. зміцнення колгоспів ( утворення політвідділів при МТС).

Реабілітація — відновлення доброго імені, репутації (неправильно звинуваченої й опороченої особи) відновлення (по суду або в адміністративному порядку) в попередніх правах.