![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •3.1. Загальні 39
- •Коректура і технічні правила складання
- •Розділ 1. Основні правила складання
- •1.1 Загальні
- •1.2 Абзацні відступи
- •1.3 Знаки
- •1.4 Числа, подані цифрами та словами
- •1.5. Скорочення
- •1.6. Заголовки
- •1.7. Цитати
- •Розділ 2. Особливості окремих видів складання
- •2.1 Віршований твір
- •2.2 Драматичний твір
- •2.3 Таблиці та виводи
- •Назва таблиці
- •2.4. Текст іноземною мовою
- •Коректура і технічні правила верстання Розділ 3. Основні правила верстання
- •3.1. Загальні
- •3.2. Абзацні відступи
- •3.3 Знаки і цифри
- •3.4. Переноси
- •3.5. Спускові та кінцеві шпальти
- •3. 6. Колонцифри
- •3.7. Колонтитули
- •3.8. Епіграфи та присвяти
- •3.9. Заголовки
- •Історичні штрихи: До генезису технічних правил складання та верстання
- •3.10. Цитати
- •3.11. Виноски
- •3.12. Виділення у тексті
- •Розділ 4 Вимоги до окремих видів верстання
- •4.1 Сторінка змісту
- •4.2. Віршований текст
- •4.3. Драматичний твір
- •4.4. Таблиці та виводи
- •4.5. Багатоколонкове верстання
- •4.6. Верстання з ілюстраціями
- •4.7. Вимоги до верстання з ілюстраціями різних видів
1.5. Скорочення
38. Скорочення розд., гл., п., с, табл., рис. від слів «розділ», «глава», «пункт», «сторінка», «таблиця», «рисунок» вживають тільки з цифрами або літерами. Ця вимога не стосується скорочень див. та порів. від слів «дивись» та «порівняй».
Після зазначених скорочень ставлять крапку.
Наприклад:
У розд. 3; відповідно до п. 4 гл. 11; с. 79-86.
Щоб наочно простежити особливості рубрикації аналізованих газет, див. наведені у кінці підручника додатки.
39. Після числа, що позначає дату, перед скороченнями слів «рік», «століття», «тисячоліття» роблять проміжок, а після скорочення ставлять крапку.
Наприклад:
1991 р.; XVII ст.; II тис. до н. е.
40. Скорочення виразів «тому подібне», «таке інше», «так званий», «нашої ери», «до нашої ери» складають із проміжком.
Не слід уживати скорочення у випадках, якщо наступним є узгоджене з ним слово.
Наприклад:
Т. п.; і т. ін.; т. зв., до н. е.
М. Коцюбинський, В. Стефаник та інші майстри
(а не «та ін. майстри»!) новелістики...
41. Прізвище з повними ініціалами складають із двома проміжками — між іменем по батькові та прізвищем, між іменем та іменем по батькові.
Наприклад:
Т. Г. Шевченко; І. Я. Франко.
42. Скорочення від слів «пан», «пані» не рекомендують уживати на початку речення (щоб не виникала ілюзія ініціала), а також у випадках підкреслено шанобливого звертання до людини.
Наприклад:
Шановна пані Олено! Маємо честь запросити Вас...
... І там ми зустріли п. Сергія, який передав нам коректуру книжки.
43. Після скорочень назв грошових одиниць крапка не потрібна.
Наприклад:
дол — долар; грн — гривня; крб — карбованець; руб — рубль. 25 млрд дол; 750 грн.
44. Скорочення можуть зазначатися за допомогою:
дефіса (при вилученні серединної частини слова; скороченні слова, що пишеться через дефіс; якщо похідний складений прикметник скорочується так, як і словосполучення, від якого він утворений);
навскісною рискою (при пропусках прийменників «на», «по» і т. п.; при скороченнях до однієї літери частин складного слова, що пишеться через дефіс).
Наприклад:
вид-во; обл.-вид. арк.; мф/кас (магнітна фонограма на касеті);
с.-г. (сільськогосподарський, але с. г. — сільське господарство);
а/с.
1.6. Заголовки
45. Крапку після заголовка не ставлять. А також після підзаголовка, якщо він складений із наступного рядка.
Наприклад:
ТИПОВІ ПОРУШЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ПРАВИЛ
СКЛАДАННЯ ТА ВЕРСТАННЯ
Ергономічність як норма сучасної видавничої практики
Ергономічність видавничої продукції стає вагомою ідеєю сучасної видавничої практики, і цьому можна навести низку підтверджень…
46. Якщо заголовок складається з двох речень або до нього у підбір поданий підзаголовок, то крапку ставлять тільки після першого речення.
Наприклад:
Типові порушення
технічних правил складання та верстання.
Ергономічність як норма сучасної видавничої практики
Ергономічність видавничої продукції стає вагомою ідеєю сучасної видавничої практики, і цьому можна навести низку підтверджень...
47. У кількарядкових заголовках кожен рядок повинен утворювати певну смислову цілісність.
Наприклад:
«ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСНИК» НА ЧУЖИНІ:
РЕЦЕПЦІЯ ВИДАВНИЧОГО ДОСВІДУ