3.10. Цитати

51. Багаторядкові, а поготів багатоабзацні цитати, потрібно виділяти в тексті одним із способів:

• втяжкою;

• втяжкою із вертикальною лінійкою (для цитат на цілу шпальту);

• складанням зменшеним кеглем;

• складанням шрифтом іншої гарнітури чи накреслення.

52. Лапки перед і після цитати повинні бути такими ж, як і прийняті для основного тексту. Якщо ж у цитаті є слова, взяті в лапки (назви творів, репліки тощо), то лапки при них повинні мати відмінний рисунок від зовнішніх лапок цитати.

3.11. Виноски

53. Виноски розташовують (останню принаймні починають) на тій же шпальті, що й текст зі знаками відповідних виносок.

54. При потребі частину виноски переносять на наступну шпальту, залишаючи при цьому на попередній мінімум три рядки (у журнальних, газетних, інформаційних виданнях та виданнях оперативної поліграфії – два рядки). Перенесена частина виноски не повинна бути кінцевим рядком, а на попередній шпальті рядок виноски не повинен починатися з абзацного відступу – таким чином не припускаються завислі рядки у виносках.

У газетних, інформаційних виданнях та виданнях оперативної поліграфії це правило може, при технічній потребі, порушуватися. Над частиною виноски, що перенесена на наступну шпальту, повторюють лінійку, але не повторюють знак виноски.

55. Виноски відбивають від тексту тонкою лінійкою в 1 кв. Відбивка виносок від тексту, включаючи лінійку – від 1 до 2 кегельної шрифту.

56. Якщо на сторінці є кілька виносок, то їх зірочки (*; **…), цифрові (1; 2..) або інші позначення слід вирівняти – виключити по лівому краю.

57. Якщо на шпальті слід заверстати, крім її виносок, також частину виноски з попередньої шпальти, то спочатку подають перенесену виноску, а потім виноски цієї шпальти.

58. Виноски на неповній кінцевій шпальті заверстують унизу.

3.12. Виділення у тексті

58. Частини тексту, виділені напівжирним або курсивом, складають шрифтом тієї ж гарнітури, що й увесь текст.

59. Пунктуаційний знак після виділеної напівжирним або курсивом частини тексту складають прямим світлим шрифтом.

60. Лінійка, якою підкреслюють у тексті певний орнамент, не повинна виходити за його (фрагмента) межі.

Розділ 4 Вимоги до окремих видів верстання

4.1 Сторінка змісту

1. Назви структурних частин видання можна увиразнювати різними способами:

• лівосторонніми втяжками кожного блоку взаємопідпорядко-ваних частин;

• кількаступеневою нумерацією;

• шрифтовими виділеннями: змінами кегля, гарнітури, накрес-лення шрифту та ін.

2. При верстанні назв різнотипних структурних частин видання (глав, розділів, параграфів, пунктів, підпунктів) розмір лівосторонніх втяжок для кожної цієї групи повинен бути однаковим.

3. Крапки після цифр (одно-, дво-, трикрапкових), що стоять перед назвами структурних частин, повинні розміщуватися по одній вертикалі – таким чином довші цифри опиняються ближче до корінця видання.

4. Одно-, дво-, трикрапкові цифри, що вказують сторінки, на яких починається та чи інша структурна частина видання, вирівнюють по вертикалі – усі вони повинні закінчуватися на однаковій відстані від берега шпальти, тобто довші цифри стоятимуть ближче до тексту назв частин.

5. У відкрапкуванні (це не обов’язковий елемент оформлення сторінки змісту) крапки вирівнюють по вертикалі. Відбивка між крапками у відкрапкуванні – ½ - 1 кегельної.