Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині хvіі ст.

У ХV ст. Україна вступила в новий історичний етап – стала козацько-гетьманською державою. Козацько-гетьманська доба охопила період, що почався з 1551-1554 рр. і закінчився знищенням Катериною ІІ Запорозької Січі у 1775 р.

Під час перебування Запорозької Січі в складі Речі Посполитої залежність козаків від держави була значною мірою номінальною. Але Переяславська рада і підписання в 1654 р. березневих статей стали початком російської експансії на українські землі, яка охоплювала всі сфери господарського й культурного життя.

Ознаки української (козацької) державності

За політичною системою

За державним устроєм

За міжнародним правом статусом

За соціальним ладом і людністю

За типом економіки

Джерела наповнення скарбниці Запорізької Січі

Кошові регалії і домени – доходи від промислової експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників і хуторів).

Військова здобич – воєнні трофеї, здобуті шаблею та веслом, «козацький хліб».

Субсидія королівська, «жалованіє» царське, платня гетьманська – допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, до 1648 р. – Польщі.

Військовий оклад – податок на користь січової та паланкової старшини. Стягувався без імунітетів і неоподаткованого мінімуму з усіх козаків (курінних і одружених) по 1 крб. 50 коп. з душі (в другій половині XVIII ст.). Одружені козаки - «гніздюки» вносили додатковий податок із сім’ї.

Мито – за перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. 3 горілки бралося натурою.

Господарська десятина та медове, що стягувались у паланках від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитами військовою землею - 10 % урожаю.

Торгове – податок акцизного типу з крамарів, на січовому ринку - 10 % вартості товарів.

Куфовий збір від кожної привозної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима.

Податок із шинків по 2,50-5,00 крб. у рік сплачували в скарб господарі, які держали шинки (корчми) у Січі, паланках і зимівниках.

Подимне – податок з хат по селах, населених не козаками, підданими війська, які жили в паланках.

Мостове – плата за перевози на Дніпрі та річках в межах Запорізьких Вольностей.

Орендна плата за крамниці та дуби (вантажні човни), що належали куреням. Витрачалась на потреби курінного товариства.

Руга, роковщина на утримання церкви і духівництва.

Інші доходи – безхазяйне, конфісковане майно, викуп за полонених і засуджених, судові штрафи.

Належність українських земель до складу речі Посполитої пояснювала домінування на вітчизняному грошовому ринку польських і литовських номіналів. Проте у грошовому обігу в Україні за часів Польсько-Литовської держави були також російські, німецькі, австрійські, турецькі, голландські, угорські та італійські монети.