2. Зміст, завдання та напрями фінансової політики

Мета фінансової політики

Завдання фінансової політики

Принципи фінансової політики

• альтернативність рішень;

• забезпечення економічного ефекту;

• оптимізація рішень за співвідношенням «витрати – доходи – ризик»;

• персональна відповідальність за прийняті рішення;

• розробка фінансової стратегії з визначенням довгострокових цілей;

• політична і соціальна стабільність;

• прогнозованість інфляції;

• урахування зміни вартості грошей.

Фінансова тактика

Основні напрями класичного типу фінансової політики

• невтручання держави в економіку;

• збереження вільної конкуренції;

• використання ринкового механізму як головного регулятора господарських процесів;

• зменшення державних витрат і податків, що забезпечувало умови для формування і виконання рівноважного (збалансованого бюджету);

• система оподаткування працювала на забезпечення необхідного надходження коштів для формування збалансованого бюджету;

• система податків будувалася в своїй основі на непрямих та майнових податках, які були досить простими й ефективними з погляду механізму їх вилучення;

• система управління фінансами була досить простою і здійснювалася, як правило, одним органом управління – міністерством фінансів (казначейством).

Характерні ознаки регулюючого типу фінансової політики

1.

Необхідність втручання та регулювання державою циклічного розвитку економіки.

2.

Використання фінансового механізму для регулювання економіки та соціальних відносин з метою забезпечення повної зайнятості населення.

3.

Основним інструментом втручання в економіку виступають державні витрати, за рахунок яких відбувається формування додаткового попиту.

4.

Державні витрати забезпечують зростання підприємницької діяльності, збільшення національного доходу, сприяють скасуванню безробіття через фінансування створення нових робочих місць.

5

Головним механізмом регулювання є прибутковий податок з громадян, що базується на прогресивних ставках. Цей податок забезпечує вилучення у суб’єктів економічної діяльності доходів, які використовуються у вигляді накопичень, що дозволяє збалансувати державний бюджет при високому рівні витрат.

6.

Велика увага в фінансовому механізмі приділяється системі державного кредитування, на базі якого впроваджується політика дефіцитного фінансування. Держава активно застосовує довгострокові та середньострокові позики.

7.

Змінюється система управління фінансами. Замість єдиного органу управління виникає декілька самостійних спеціалізованих органів. Відокремлюються служби, що займаються плануванням бюджету та бюджетних витрат, їх фінансування, контролем за надходженням податків, управління державним боргом.

Планово-директивна фінансова політика

Застосовується в країнах, що використовують адміністративно-командну систему управління економікою

Основне завдання фінансового механізму, що відповідає планово-директивній фінансовій політиці

Створення інструментів, за допомогою яких відбувалося вилучення всіх невикористаних у відповідності з державним планом фінансових ресурсів.