4. Бюджетна політика і бюджетний механізм

Основною метою бюджетної політики є

Бюджетна політика виявляється у:

Залежно від тривалості періоду і характеру завдань, що вирішуються, бюджетна політика поділяється на бюджетну стратегію і бюджетну тактику.

У процесі розробки бюджетної стратегії:

Бюджетна тактика спрямована на

За допомогою бюджетного механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі ВВП відповідно до основних положень фінансової політики.

Структурні елементи бюджетного механізму

Організаційні форми

Форми бюджетного забезпечення

Методи бюджетного регулювання

Інструменти бюджетного регулювання

Бюджетні стимули та санкції

• бюджетне прогнозування

• бюджетне програмування

• бюджетне планування

• оперативне управління

• бюджетний контроль

• кошторисне фінансування

• бюджетне інвестування

• бюджетне кредитування

• бюджетне субсидіювання

• бюджетне дотування

• бюджетне резервування

• податки

• обов’язкові збори

• неподаткові платежі

• міжбюджетні трансферти

• бюджетні призначення

• бюджетні зобов’язання

• бюджетні асигнування

• ставки податків, зборів

• норми амортизаційних відрахувань

• проценти за кредит

• бюджетні нормативи

• бюджетні норми

• тарифи

• бюджетне фінансування

• пільги

• штрафи

• пеня

• бюджетні відшкодування

Бюджетне регулювання відбиває економічні відносини, пов’язані з територіальним розподілом та перерозподілом національного доходу для забезпечення необхідними коштами потреб соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Завдання бюджетного регулювання:

• досягнення відповідності між видатками та доходами місцевих бюджетів різних видів (збалансування бюджетів);

• забезпечення рівномірності в надходженні доходів для запобігання затримок у фінансуванні видатків;

• створення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території;

• забезпечення самостійності використання додатково одержаних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів;

• перерозподіл бюджетних ресурсів між фінансово «багатими» та «бідними» територіями;

• зв’язок обсягів державної фінансової допомоги з конкретними зусиллями органів місцевого самоврядування щодо мобілізації податків і зборів, залучення додаткових дохідних джерел;

• здійснення фінансового вирівнювання.

Вертикальне бюджетне регулювання має на меті

Сутність горизонтального бюджетного регулювання полягає в

Методи бюджетного регулювання:

• податковий (отримання платежів за встановленими ставками податків);

• метод перерозподілу (збалансування бюджетів через нормативи відрахувань);

• фінансова допомога бюджетам у вигляді міжбюджетних трансфертів (метод дотацій, метод субвенції);

• метод коефіцієнтів (розрахунки бюджетів проводяться із застосуванням коефіцієнта, що пов’язаний з інфляційними процесами);

• балансовий (збалансування доходної і видаткової частин бюджету).

У вітчизняній бюджетній практиці використовуються два основні методи бюджетного регулювання, - метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і доходів та фінансова допомога у формі міжбюджетних трансфертів.

Метод відсоткових відрахувань передбачає

Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету у відсотковому відношенні (повний чи частковий), загальнодержавні податки і доходи поділяються на закріплені і регульовані.

Закріплені доходи – це

Регульовані доходи – це

Нормативи відрахувань, що застосовуються при використанні методу відсоткових відрахувань

• єдині нормативи відрахувань для місцевих бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць;

• групові нормативи відрахувань, що є єдиними в межах певних груп місцевих бюджетів (залежно від рівня податкового потенціалу і бюджетної забезпеченості на одного жителя);

• індивідуальні нормативи відрахувань окремі (індивідуальні) для кожної адміністративно-територіальної одиниці;

• бюджетне регулювання в основі якого є надання фінансової допомоги бюджетам в обсязі певної визначеної суми у вигляді міжбюджетних трансфертів, що здійснюється у формі дотацій і субвенцій.

Найбільш поширеним видом бюджетних трансфертів є дотації вирівнювання, що надаються Державним бюджетом України місцевим бюджетам з метою здійснення вирівнювання доходної спроможності бюджету, який її отримує, тобто проведення фінансового вирівнювання.

Обсяг дотацій вирівнювання визначається шляхом зіставлення видатків відповідних місцевих бюджетів (визначених із застосуванням нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів), і доходів (кошика доходів), які згідно з чинним бюджетним законодавством надходять до місцевих бюджетів.

Нормативи бюджетної забезпеченості враховують

Коригуючи коефіцієнти відображають

Іншим видом міжбюджетних трансфертів, який набув поширення в вітчизняній бюджетній практиці, с субвенції. Вони можуть надаватися як з державного, так і з місцевих бюджетів. Субвенції характеризуються цільовим використанням одержаних коштів.

Субвенції використовуються на: