- •МаркетингОві дослідження ринку
- •Передмова
- •1. Маркетинг як об'єкт застосуВання методів економіко-МатематиЧного моделювання
- •2. Балансові моделі в маркетингу
- •2.1. Загальне поняття балансового методу і принципова схема міжгалузевого балансу
- •2.2. Застосування моделі міжпродуктового балансу у маркетингу
- •3. Методи і моделі управління товарними запасами у маркетингу
- •3.1. Класична задача управління запасами
- •3.2. Принципові системи регулювання товарних запасів
- •3.3. Модель економічно вигідних розмірів партій заказу
- •4. Регресійні однофакторні моделі
- •4.1. Лінійне рівняння регресії. Метод найменших квадратів
- •4.2. Нелінійні однофакторні моделі регресії
- •Параболічне рівняння регресії
- •5. Багатофакторні регресійні моделі, їх специфікація та аналіз
- •5.1. Лінійні багатофакторні моделі
- •5.2. Нелінійна багатофакторна модель
- •5.3. Мультиколінеарність факторів
- •6. Моделювання попиту в задачах маркетингу
- •7. Методи експертних оцінок в маркетингових дослідженнях
- •7.1. Основні ідеї методів експертних оцінок
- •7.2. Кореляція рангів та її вимірювання
- •7.3. Випадок двох експертів
- •7.4. Випадок багатьох експертів. Методи визначення середніх рангів
- •8. Комп'ютерна підтримка розрахунків в пакеті excel
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Розподіл Фішера при
- •Продовження значень розподілу Фішера при
- •Квантілі розподілу Стьюдента
- •Продовження квантілей розподілу Стьюдента
- •Значення критерію Пірсона
3. Методи і моделі управління товарними запасами у маркетингу
Задачею управління запасами називається оптимізаційна задача, у якій передбачаються відомими дані про поставки товару на склад, про попит на товар, про витрати і умови зберігання товарних запасів. Іншими словами, потрібно оптимізувати роботу складу за заданим критерієм оптимізації.
3.1. Класична задача управління запасами
Розглянемо цю задачу в класичній постановці. Виберемо за одиничний інтервал часу один день. Нехай до кінця дня на складі знаходиться запас в обсязі . Склад робить замовлення на поповнення запасу товару в об’ємі . Це поповнення надходить до початку наступного дня , так що запас товару на початку наступного дня становить . Нехай – об’єм товару, запитуваний споживачем (або споживачами) у день , тобто об’єм заявки.
Якщо , то склад задовольняє заявку споживача повністю, а залишки товару переносяться на наступний день , причому витрати зберігання цього запасу пропорційні його об’єму, тобто виконується відношення .
Якщо обсяг заявки , то склад повністю віддає свій запас, а за недопоставлений товар зазнає втрат (наприклад, штрафується за дефіцт), пропорційні обсягу дефіциту, тобто .
Отже, повні витрати складу можна записати у вигляді
. (3.1)
При цьому залишок товару становитиме .
З рівняння (3.1) треба: якщо , то ; якщо , то ; если , то .
У класичній постановці завдання керування запасами передбачається, що сама величина попиту невідома, однак вона є незалежною випадковою величиною, що має заданий закон розподілу. Нехай розподіл імовірностей величини задається безперервною функцією розподілу із щільністю розподілу . Тоді середні повні витрати задаються наступною формулою (тут – математичне сподівання)
.
Задача полягає у визначенні об’єму замовлення на поповнення , яке мінімізує середні повні витрати
. (3.2)
де . Позначимо , тоді у випадку статичної постановки класичної задачі управління запасами рівняння для визначення мінімізуючого запасу має вигляд
. (3.3)
Розв’язок (3.3) задачі (3.2) визначає стратегію оптимального поповнення запасів. Величина поповнення запасів , що мінімізує середні повні витрати, задається таким чином .
Конкретні числові характеристики системи керування запасами залежать від виду функції щільності розподілу випадкової величини попиту. У випадку симетричного «трикутного розподілу» попиту графік функції щільності розподілу має вигляд, представлений на рис.3.1.а, при цьому функція приймає наступний вид
(3.4)
а) б)
Рисунок 3.1 – Графік функція щільності розподілу
Графік функції середніх повних витрат для такої функції попиту у випадку представлено на рис. 3.2, де оптимальний рівень запасу можна виразити формулою .
Рисунок 3.2 – Графік функції середніх повних витрат
У загальному виді для даної функції щільності розподілу попиту оптимальний рівень запасу задається умовами
(3.5)
Значення мінімуму середніх повних витрат має вигляд
(3.6)
З формул (3.5) і (3.6) випливає, що оптимальний рівень запасу при і мінімум середніх повних витрат при всіх і лінійно залежать від величини довжини інтервалу, на якому розкидані значення величини попиту на товар.
Приклад 3.1. Торгівельна фірма відповідно до договору реалізує зі складу за заявками холодильники, причому щоденний попит є випадковою величиною, функція щільності розподілу якої представлена графічно на рис. 3.1.а, і коливається від 20 до 80 холодильників у день. Середні витрати зберігання одного холодильника в день становлять 8 грн., а штраф за дефіцит (недопоставку) одного холодильника в день дорівнює 17 грн. Потрібно визначити стратегію оптимального поповнення запасу холодильників і мінімальні середні повні витрати.
Розв’язок: Запишемо математичні умови даного прикладу: (хол.), (хол.), (грн.), (грн.).
Відповідно до формули (3.5) оптимальний рівень запасу складає величину (хол.).
Тоді величина поповнення запасу холодильників, при якій середні повні витрати будуть мінімальними, задається наступними умовами
де – запас холодильників на складі фірми на кінець попереднього дня.
Так, якщо на кінець попереднього дня на складі фірми було 60 холодильників, то поповнювати запас не треба, а якщо на кінець попереднього дня на складі залишалося 25 холодильників, то варто реалізувати замовлення на поповнення запасу холодильників таким чином: .
Якщо дотримуватися цієї стратегії поповнення запасу, то мінімальний рівень середніх повних витрат, розраховуючи на один день, відповідно до формули (3.6) складе (грн.).