Передмова

Для вивчення різних виробничих процесів ринку фахівці використовують їх спрощені формальні описи, що називають моделями. Будуючи моделі, слід виявляти істотні чинники, що визначають явище, яке вивчається, і відкидати неістотні деталі, які мало впливають на розв’язок поставленої проблеми. Формалізація основних особливостей функціонування об'єктів моделювання дає можливість оцінити різні наслідки дії на них і отримані оцінки використовувати в управлінні. При цьому слід розрізняти математичну структуру моделі та її змістовну інтерпретацію.

Для аналізу динаміки економічних процесів застосовують статистичні методи аналізу часових рядів та індексні методи. Аналіз виконується за допомогою розрахунку показників ряду динаміки (ланцюгові, базисні темпи зростання і приросту). Статистичні моделі дозволяють виявити особливості впливу функціонування ринкових процесів на вироби або економічні об’єкти і на основі цього передбачити майбутню поведінку досліджуваних об’єктів. Прогноз майбутніх змін, наприклад, підвищення попиту на виріб, погіршення якісних показників виробу, падіння прибутку може спиратися лише на інтуїцію. Проте при цьому можуть бути упущені, неправильно визначені або невірно оцінені важливі взаємозв’язки показників, що впливають на дану ситуацію. В моделі ці взаємозв’язки можна оцінити кількісно і отримати більш якісний і надійний прогноз. Для будь-якого економічного процесу можливість прогнозування ситуації означає, перш за все, отримання кращих результатів або уникнення втрат.

За своїм визначенням будь-яка статистична модель є абстрактною і тому неповною. Виділяючи найістотніші чинники, які визначають закономірності функціонування даного об’єкту, вона абстрагується від інших чинників, що в сукупності можуть визначати не тільки відхилення в поведінці об’єкту, але і саму його поведінку. Так, в найпростішій моделі збуту, в першу чергу, враховується, що його величина для певного товару визначається його ціною і прибутком споживача. Насправді на рівень збуту мають вплив також ряд інших чинників: ціни на вироби різних виробників, якість виробу, надійність постачальників, дія реклами, екологічні параметри виробу і т.д. Звичайно припускають, що всі чинники, які невраховано явно в статистичній моделі, відносно мало впливають на результативні показники об’єкту. Склад врахованих в моделі чинників та її структура можуть бути уточнені в ході вдосконалення моделі.

У навчальному посібнику приведено лінійні і нелінійні, однофакторні та багатофакторні регресійні моделі і наведено опис застосування пакета EXCEL при розв’язанні задач побудови моделей регресії.

У посібнику розглянуто балансові моделі як статистичні, так і динамічні, які широко застосовуються в економіко-математичному моделюванні. В основу створення цих моделей покладено балансовий метод – метод взаємного зіставлення наявних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та потреб у них. Описуючи економічну систему в цілому, під її балансовою моделлю розуміють систему рівнянь, кожне з яких виражає вимогу балансу між виробленою окремими економічними об’єктами кількістю продукції та сукупною потребою в цій продукції. За такого підходу економічна система складається з економічних об’єктів, кожен з яких випускає деякий продукт. Частину останнього споживають інші об’єкти системи, а решта виводиться за межі системи як її кінцевий продукт.

Балансові моделі належать до матричного типу економіко-математичних моделей, оскільки вони будуються у вигляді матриць — прямокутних таблиць чисел. У матричних моделях балансовий метод набуває строгого математичного вираження. Отже, матрична структура притаманна міжгалузевому і міжрайонному балансу виробництва й розподілу продукції в народному господарстві, моделям розвитку галузей, міжгалузевим балансам виробництва й розподілу продукції окремих регіонів, моделям підприємств і фірм. Попри специфіку цих моделей їх поєднує не лише загальний формальний (матричний) принцип побудови та спільність системи розрахунків, а й аналогічність низки економічних характеристик.

Завдяки цьому структуру, зміст і основні залежності матричних моделей можна досліджувати на прикладі однієї з них, а саме моделі міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції в економіці. Цей баланс відбиває виробництво й розподіл суспільного продукту за галузями, міжгалузеві виробничі зв’язки, використання матеріальних і трудових ресурсів, створення й розподіл національного доходу.

В умовах утрудненої формалізації дії чинників, які формалізувати дуже складно (наприклад, зміна законодавства або поява нових технологій) доцільним виявляється застосування експертних методів для прийняття управлінських рішень в маркетинговій діяльності. Перевагою експертних методів є їх відносна простота і застосовність для прогнозування практично будь-яких ситуацій, у тому числі в умовах неповної інформації. Важливою особливістю цих методів є можливість прогнозування якісних характеристик маркетингової діяльності, наприклад, зміни потреб споживачів та попиту на ринку або вплив екології на виробництво і споживання тих або інших товарів.

В навчальному посібнику показано застосування математичного апарату якісного аналізу до аналізу комерційної активності учасників ринку.