Тема 9. Інвестиційні стратегії в глобальному середовищі

1. Стратегії інвестування у звичайні акції

2. Стратегічні перспективи інвестування в облігації

3. Особливості інвестування на ринку фінансових активів

4. Стратегії міжнародного реального інвестування

1. Стратегії інвестування у звичайні акції

Звичайні акції прийнято розподіляти на декілька великих груп, що розрізняються між собою за ступенем схильності до різноманітних фінансових ризиків, несприятливих економічних умов, за рівнем прибутковості, характеру і стабільності прибутку компанії та ін. Причому кожна з таких груп може об'єднувати в собі компанії, що представляють різноманітні сектори економіки, хоча, з іншого боку, дві компанії, що працюючі) в одній і тій же індустрії можуть належати до різних груп акцій. Отже, усі звичайні акції підрозділяються на такі основні групи:

• першокласні акції (blue chips);

• дохідні акції;

• акції зростання;

• спекулятивні акції;

• оборонні акції.

Першокласні акції Ці акції емітують найбільші, давно відомі корпорації з бездоганною фінансовою репутацією, яку має їх бізнес. Найбільше яскраві представники цієї групи акцій: Philip Morris Companies (МО); Ргосtеr & Gamble Со. (РG); Мс Donald’s Corporation (МСD); General Electric Company та ін.

Дохідні акції Акції цієї групи характеризуються високим рівнем дивідендів прибутковості у середньому 3-8%. При цьому можливості зрос­тання акцій практично немає. Тому ця група акцій підходить для інвесторів, націлених па безпечний і водночас відносно високий рівень поточною прибутку на інвестований капітал.

Акції зростання У загальному вигляді можна дати таке визначення акціям цієї групи: по-перше, компанія повніша демонструвати регулярне і безупинне зростання чистого прибутку в розрахунку па одну звичайну акцію, що перевищує зростання економіки в цілому, і по-друге, це зростання повинне бути передбаченим.

Спекулятивні акції Ці акції схожі па акції зростання тому, що також мають значний потенціал зростання, але на відміну від попередньої групи визначення можливою зростання і часу, колі буде відбувалися зростання акцій, важко або неможливо передбачити наданий момент.

Циклічні акції Емітентами цих акцій є компанії, прибутки яких тісно пов'язані з загальним станом економіки. Так, коли економіка на підйомі, зростають витрати споживачів на продукцію тривалого користув­ання, наприклад житлові будинки й автомобілі. Відповідно, будівельна індустрія й автомобілебудування - представники емітентів циклічних акцій. З очевидних причин акції цієї групи більше підходять для інвесторів, що спроможні відслідковувати економічні цикли й оперативно приймати інвестиційні рішення в залежності від загальноекономічних умов, що змінюються.

Оборонні акції Це дуже популярна група у важкі для економіки часи. Їхня відмінна риса полягає в меншій сприйнятливості до наслідків спаду в економічному циклі в порівнянні з акціями інших груп. Емітенти оборонних акцій, як правило, с представниками секторів комунального обслуговування, фармацевтичної промисловості, продуктів харчування, споживчих товарів масового вжитку.

Типовими представниками оборонних акцій є: «Merck & Со, Іnс» (МRК), «Philips Morris Companies» (МО), «Waste Management» (WMI) і багато інших.

Основні показники оцінки акцій

У цьому питанні можна довіриться думці аналітиків, що відслідковують цю компанію й оцінюють її звичайно за 4-рівневою шкалою:

Strong Buy – активно купувати;

Buy – купувати;

Hold – держати;

Sell – продавати.

З найбільш істотних показників при оцінці акцій для аналізу рекомендуються такі:

- коефіцієнт ціна/прибуток;

- зростання коефіцієнта ціна/прибуток;

- коефіцієнт ціна/обсяг продажу;

- коефіцієнт ціна/балансова вартість;

- показники ефективності менеджменту;

- коефіцієнт «Веta» ( ).

Стратегії інвестування у звичайні акції

Інвестор вибирає акції у відповідності зі своїми інвестиційними цілями. По суті, усі ці цілі зводяться до трьох основних:

1. Збереження капіталу.

2. Накопичення капіталу.

3. Одержання поточного прибутку.

Для досягнення цих цілей інвестори вдаються до різноманітних стратегій. До таких стратегій відносяться:

• стратегія довгострокового володіння;

• стратегія отримання високих прибутків на інвестований капітал;

• стратегія довгострокового зростання інвестицій;

• агресивне керування портфелем акцій;

• стратегія спекуляції.

Стратегія довгострокового володіння

Цю стратегію використовують інвестори, основною ціллю яких є збереження інвестованого капіталу. Кошти розміщуються тільки у високоякісні акції, що циркулюють на ринку не менше 15-20 років і мають бездоганну репутацію. Ці акції купуються на значний термін більше 10 років. Велика частина прибутку, одержувана у вигляді дивідендних виплат, використовується для поповнення інвестиційного портфелю такими ж надійними або тими ж самими акціями. Така стратегія часто застосовується різними пенсійними фондами.

Стратегія отримання високих прибутків на інвестований капітал

Цю стратегію використовують інвестори, що використовують акції як джерело поточною прибутку. Для них істотне значення має саме надійний потік дивідендів. Для цього вони купують надійні і високоприбуткові акції. Оскільки основною ціллю інвесторів, що діють у рамках даної стратегії, с одержання високою і стабільною прибутку на інвестований капітал, зовсім не обов'язково, щоб акції мали значні відсотки зростання. Головне - надійність акцій і високий дивідендний прибуток.

Стратегія довгострокового зростання інвестицій

Дана стратегія припускає більш високий ступінь ризику в порівнянні з двома попередніми, а також достатньо високу торгову активність, що полягає в досить великій кількості угод.

Використовуються акції значних, надійних компаній, що постійно зростають. Портфель акцій періодично переглядається, і змінюється його склад — купуються нові багатообіцяючі акції і продаються ті, потенціал яких, на думку інвестора, у значній мірі вичерпаний.

Дивіденди у цій стратегії розглядаються як додаткове джерело прибутку, тому що по багатьом акціях зростання воші взагалі не виплачуються.

Агресивне керування портфелем акцій

Агресивне керування портфелем акцій дуже подібне до стратегії Довгострокового зростання інвестицій. Різниця полягає у часових рамках. Якщо інвестиційний обрій попередньої стратеги складає 2-3 року, то при даній стратегії інвестор планує одержати такий же прибуток за 8-10 місяців. Відповідно це накладає великі вимоги па інвестора. Він повинен присвячувати багато часу аналізу ринку й акцій, постійно стежити за станом економіки, розуміти інвестиційний процес, мати відповідні індивідуальні навички.

Стратегія спекуляції

Найбільш ризикована стратегія, яка може принести як фантастичний прибуток, так і катастрофічні збитки, аж до повного розорення. Це скоріше гра, а не інвестування, тому що процес аналізу компаній і ринку відходить на другий план, а іноді й і зовсім відсутній. На перший план виходить знання ринкової психології, власна психологічна усталеність і холоднокровності, а також уміння застосовувані деякі методи технічного аналізу.