Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МИД _вивч.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
496.13 Кб
Скачать

9.4. Стратегії міжнародного реального інвестування

Головними учасниками міжнародного інвестування на ринку реальних інвестицій є фірми, корпорації, міжнародні компанії (корпорації). Учасниками міжнародних проектів реального інвестування можуть виступати також держави.

Основні цілі компанії-інвестора:

  • розширення виробництва, збільшення прибутку за рахунок знаходження нових ринків за кордоном;

  • досягнення економії у масштабах виробництва;

  • збільшення прибутку за рахунок використання порівняльних переваг інших країн;

  • збільшення валютних ресурсів фірми.

Основні цілі компанії, що отримує інвестиції:

  • модернізація і розширення виробничої бази фірми;

  • досягнення економії шляхом заміни устаткування, сировини;

- розширення виробництва, збільшення прибутку за рахунок захоплення нових внутрішніх ринків;

- розширення асортименту на національному споживчому ринку.

Цілі міжнародного інвестування на ринку реальних інвестицій:

  1. Обхід тарифних (митних) мит і ряду нетарифних протекціоністських бар'єрів.

  2. Використання різниці у вартості ресурсів у різних країнах, у т. ч. використання різниці у витратах виробництва.

  3. Підвищення конкурентоспроможності й більш активне, ніж у випадку зовнішньої торгівлі, входження на ринки; використання ефекту входження на ринок не ззовні (торгівля), а зсередини.

  1. Вивіз капіталу в обхід не тільки митних бар'єрів, але й одержання в порівнянні з національними фірмами у сфері оподатковування, що за інших рівних умов підвищує конкурентоспроможність підприємства як на зовнішньому, гак і на внутрішньому ринку з переказом отриманого прибутку в країну базування.

  2. Отримання допомоги у налагодженні випуску технічно складної продукції.

  3. Разове отримання нових технологій у розрахунку на їхнє постійне постачання.

7.Вирішення проблеми навчання національних кадрів.

8.Отримання фінансової вигоди у порівнянні з імпортом товарів та іноземних кредитів.

На стратегію фірми впливає зовнішньоекономічна політика держави.

У залежності від того, обмежує чи, навпаки, стимулює держава ввіз (вивіз) товарів, інвестицій розрізнюють 4 основних види зовнішньоекономічної стратегії держави:

  1. стратегія ізоляції— стратегія виключення держави зі світових господарчих зв'язків. Дана стратегія провадиться винятково з політичних та ідеологічних розумінь. Економічно ця стратегія не виправдана;

  2. стратегія протекціонізму — стратегія захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

  3. стратегія вільної торгівлі (фритредерство) — стратегія зменшення до мінімуму обмежень у зовнішній торгівлі. Звичайно ця стратегія проводиться країнами, що займають лідируюче положення па ринку, котрим немає необхідності побоюватися підриву конкурентоспроможності своїх товарів;

  4. стратегія наповнення дефіцитного ринку - - «протекціонізм навпаки». Ефективна тільки у випадку великого дефіцитного національного ринку, на якому знайдеться місце усім, у т.ч. й іноземним інвесторам.