- •Методичні вказівки
- •«Міжнародна інвестиційна діяльність»
- •2. Сутність, мета та принципи міжнародного інвестування. Чинники міжнародного інвестування. Інструменти міжнародного інвестування. Форми міжнародного інвестування
- •Тема 2. Теорії міжнародного інвестування
- •1. Інвестиційні ресурси. Мотивація суб’єктів міжнародної інвестиційної діяльності
- •2. Вплив міжнародної інвестиційної діяльності на розвиток країн
- •Тема 3 Міжнародна підприємницька діяльність
- •1. Контрактні та інвестиційні форми міжнародного бізнесу, їх порівняльна характеристика. Міжнародне інвестування у контексті інтернаціоналізації
- •2. Переваги і стримуючі фактори іноземної підприємницької діяльності. Мотивація безпосередніх партнерів
- •3. Міжнародні спільні підприємства та їх систематизація
- •4. Інвестиційні ризики, пов’язані з країнами розміщення
- •Тема 4. Міжнародні інвестиційні операції з цінними паперами
- •Міжнародні інвестиційні операції з цінними паперами. Характеристики акцій та облігацій
- •2. Похідні цінні папери. Види міжнародних операцій з цінними паперами
- •3. Учасники міжнародних операцій з цінними паперами. Фондова біржа
- •Тема 5. Міжнародний інвестиційний ринок
- •1. Міжнародний інвестиційний ринок ті його кон’юнктура
- •У цілому для сучасного міжнародного інвестиційного ринку характерним є постійна диференціація, диверсифікація його окремих сегментів, переважно глобальний характер функціонування.
- •2. Особливості функціонування міжнародного ринку цінних паперів
- •Тема 6. Форми та методи державного управління міжнародною інвестиційною діяльністю
- •1. Система регулювання міжнародною інвестиційною діяльністю. Пільги та гарантії.
- •1.Система регулювання міжнародною інвестиційною діяльністю. Пільги та гарантії.
- •2.Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності. Міжнародні договори про захист інвестицій. Угоди про усунення подвійного оподаткування. Угоди про вільну торгівлю і виробничу кооперацію.
- •7. Аналіз і оцінювання міжнародного інвестиційного ринку
- •1 Індекси фондового ринку: загальні поняття ma методика розрахунку Загальні індекси світових фондових ринків
- •2. Інвестиційні рейтингові агенції та інвестиційні рейтинги
- •Рейтинги для короткострокових боргових зобов'язань
- •Тема 8. Моделі ефективності інвестиційної діяльності
- •Моделі оцінки інвестиційних проектів
- •2. Моделі інвестиційної діяльності в умовах невизначеності
- •Тема 9. Інвестиційні стратегії в глобальному середовищі
- •1. Стратегії інвестування у звичайні акції
- •9.2. Стратегічні перспективи інвестування в облігації
- •9.3. Особливості інвестування на ринку фінансових активів
- •9.4. Стратегії міжнародного реального інвестування
- •Література
2.Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності. Міжнародні договори про захист інвестицій. Угоди про усунення подвійного оподаткування. Угоди про вільну торгівлю і виробничу кооперацію.
При регулюванні інвестиційної діяльності застосовуються дві основні системи нормативного регулювання угод з іноземними інвестиціями. Це норми, що діють у межах національних правових систем, та норми, що діють у межах системи міжнародного права. Останні містяться у двосторонніх та багатосторонніх угодах і договорах.
У сфері інвестиційних угод наявність зазначених підходів слід розглядати як підтвердження волі сторін при укладенні контракту. Держава, фізичні та юридичні особи, що укладають інвестиційні угоди (договори), самі приймають рішення щодо обрання системи норм, які регулюють їх взаємовідносини, і після цього не допускається відмова від виконання сторонами своїх зобов'язань з даного контракту, включаючи висування претензій, що базуються на імунітеті держави.
Міжнародні договори про захист інвестицій. Одним із напрямків міжнародно-правового регулювання іноземних інвестицій є договори про заохочення (стимулювання) та захист інвестицій.
Міжнародні договори про захист інвестицій укладаються за ініціативою країн — експортерів капіталу і спрямовані на забезпечення їх інвесторам певних мінімальних правових та економічних гарантій безпеки та стабільності, тобто економічно розвинуті країни за їх допомогою намагаються захистити своїх інвесторів міжнародно-правовими засобами.
Україною укладено більш ніж 40 двосторонніх міжнародних договорів про захист інвестицій з країнами СНД (Казахстан, Грузія, Молдова, Азербайджан, Узбекистан, Білорусія, Киргизстан, Туркменістан), з країнами Східної Європи (Угорщина, Болгарія, Польща, Словенія, Хорватія, Македонія), з країнами Балтії, з країнами Західної Європи (Австрія, Франція, Іспанія, Італія, Данія, Греція, Австрія, Німеччина, Швеція, Швейцарія) та з країнами інших регіонів (СІЛА, Куба, Аргентина, Канада, Чилі, Корея, Ізраїль, Іран, Туреччина, Китай та ін.).
Угоди про усунення подвійного оподаткування. При здійсненні іноземного інвестування в підприємців досить часто виникає проблема подвійного оподаткування, оскільки отримані ними доходи можуть двічі обкладатися податком - як на території держави отримання доходів, так і на території держави, резидентами якої вони є. А тому ефективним засобом уникнення подвійного оподаткування є угоди про усунення подвійного оподаткування.
Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об'єднати в три групи:
Умовно-податкові - угоди, у яких питання оподаткування регулюються разом з іншими питаннями, які не становлять предмет податкового права.
Загальноподаткові - це угоди, які регулюють загальні, основні проблеми оподаткування між договірними сторонами (угоди про усунення подвійного оподаткування).
Обмежено-податкові - це угоди, які обумовлюють застосування механізму оподаткування стосовно конкретного виду податку, платника податку чи об'єкта оподаткування.
Основою для укладення угод між державами з питань уникнення подвійного оподаткування є Конвенція про усунення подвійного оподаткування (1992), яка найбільш часто застосовується державами при укладенні двосторонніх угод, а також сприяє переговорам між різними державами з питань укладення таких угод.
Угоди про вільну торгівлю і виробничу кооперацію. Ця група угод набула широкого застосування з метою усунення митних бар'єрів на шляху руху товарів, інвестицій, а також поставок технологічно взаємопов'язаної продукції між суб'єктами господарювання різних країн. Двосторонні угоди про вільну торгівлю укладені Україною з усіма країнами СНД, за винятком Таджикистану та країн Балтії, але багатосторонню Угоду про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 р. Україна не ратифікувала.
Основними положеннями угод про вільну торгівлю є:
незастосування ввізного мита відносно товарів національного виробництва країни-експортера;
застосування ПДВ та акцизного збору при імпорті товарів за ставками, що не перевищують встановлені для аналогічних товарів національного виробництва країни-імпортера;
кількісні обмеження імпорту окремих товарів у разі необхідності застосовуються на визначений термін за умови надання обґрунтування шляхом проведення двосторонніх консультацій.
Угоди передбачають можливість введення винятків за окремими товарними групами по узгодженому переліку, який оформлюється спеціальним протоколом і підписується обома сторонами.