Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МИД _вивч.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
496.13 Кб
Скачать

9.2. Стратегічні перспективи інвестування в облігації

Облігації відносяться до інвестиційних інструментів «із фіксованою прибутковістю», тому що прибуток, який буде приносити облігація, фіксується в момент продажу облігації. Для зручності ринок облігацій ділиться на 4 основних сегмента, кожний із яких відповідає емітенту, що випустив боргові зобов'язання:

  1. Казначейство США.

  2. Урядові відомства.

  3. Муніципалітети.

  4. Корпорації.

У деяких підручниках можна зустріти ще п'ятий і шостий види - це відповідно фінансові інститут і зобов'язання іноземних урядів.

Облігації Казначейства США (урядові облігації)

Це найбільш відомий вид облігацій, які випускаються Казна­чейством США з термінами погашення від 3 місяців до 30 років. Всі облігації Казначейства США мають вищі рейтингові оцінки, тому що ґрунтуються на довірі до адміністрації США.

Облігації урядових відомств

Це боргові цінні папери, що випускаються різними відомствами й урядовими органами США. Ці облігації не є зобов'язаннями Казначейства США і чисто технічно не повніші розглядалися в тій же якості, що і казначейські зобов'язання. Важливою особливістю цього виду облігацій є те, що вони звичайно забезпечують більш високий рівень прибутковості, ніж казначейські облігації, і це дозволяє інвестору збільшувати прибутки практично без підвищення ступеню ризику.

Муніципальні облігації

Муніципальні зобов'язання (municipal bonds або munis) емітуються штатами, округами, містами і звичайно випускаються номіналом 5000 доларів. Надходження від продажу муніципальних зобов'язань використовуються для будівництва й експлуатації чис­ленних глобальних споруд, таких як школи, лікарні, дороги, стаді­они та ін. Існує 2 види муніципальних зобов'язань:

- загальні зобов'язання (General Obligation, GO);

- дохідні облігації (Revenue Bonds).

Корпоративні облігації

Корпоративні зобов'язання, відомі як «corporates», випускаються як відкритими акціонерами, так і приватними компаніями. Розрізняють 5 основних типів емітентів корпоративних зобов'язань, що представляють різноманітні сектори економіки:

  1. Комунальні компанії.

  2. Транспортні компанії.

  3. Індустріальні компанії.

  4. Фінансові компанії.

  5. Багатопрофільні корпорації.

Єврооблігації

Термін єврооблігації (eurobond) в широкому розумінні застосо­вується для облігацій, що розповсюджуються за кордонами країни-емітента або країни в валюті якої указаний номінал. Таким чином, облігація, що емітується американською корпорацією з номіналом в ієнах (або доларах США) і продається в Германії, є єврооблігацією. Україна є активним учасником процесу емісії єврооблігацій.

9.3. Особливості інвестування на ринку фінансових активів

У зв'язку із широким розвитком міжнародних економічних зв'язків інвестор, який має вільні кошти і бажає вигідно їх розмістити, може діяти різними методами.

По-перше, він може сформувати портфель інвестицій з інструментів національних емітентів, що номіновані у національній валюті.

Перевагами такого підходу до формування портфеля інвестицій є:

- можливість одержання достатньо повної інформації про емітентів;

- можливість мати статистику фондового та грошового

ринків;

- використання тільки національної валюти, що виключає ризик валютного обміну

- відсутність додаткових витрат, пов'язаних із інвестуванням за кордоном;

- можливі податкові та інші переваги для інвесторів-резидентів у порівнянні з інвесторами-нерезидентами.

У той же час такий підхід не дозволяє диверсифікувати інвестиції для зменшення ризику при падінні прибутковості національних активів фондового і грошового ринків, а також одержати більш високу прибутковість у порівнянні з прибутковістю національного ринку.

По-друге, у портфель інвестицій можна включити цінні папери іноземних емітентів, номіновані в національній валюті.

Перевагою включення таких інструментів у портфель інвестора є можливість отримання більш високої якості інвестицій у випадку більш високої прибутковості або більш низького ризику таких цінних паперів. Недоліки їхнього придбання пов'язані із обмеже­ною можливістю отримання інформації про емітента, а також із ри­зиком падіння курсу валюти емітента по відношенню до валюти інвестора, оскільки ціна таких інструментів на національному рин­ку визначається з урахуванням курсу обміну валют.

По-третє, можна виділити портфель інвестицій можна включити інструменти, що торгуються на національних фондовому і грошовому ринках, але номінуються в іноземній валюті.

Перевагами включення в портфель інвестицій таких активів є: можливість отримання додаткового прибутку при зростанні курсу іноземної валюти; зменшення загального ризику портфеля при падінні ринку цінних паперів національних емітентів або падінні курсу національної валюти.

По-четверте, інвестор може сформувати портфель міжнародних інвестицій, що включають як цінні папери національного ринку, так і цінні папери, що торгуються на міжнародному ринку, який охоплює інші національні ринки і евроринок.