Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МИД _вивч.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
496.13 Кб
Скачать

4. Інвестиційні ризики, пов’язані з країнами розміщення

По тимчасовій ознаці загальний ризик можна розділити на короткостроковий, пов'язаний із фінансуванням інвестицій і, що впливає на ліквідні позиції компанії, середньостроковий і довгостроковий, пов'язаний з вибором напрямків інвестування і кінцевих результатів інвестицій.

У залежності від ступеню впливу на фінансове становище компанії виділяють:

  • безризикові інвестиції. Якщо коефіцієнт ризику дорівнює 0, значить відсутні які-небудь втрати при здійсненні операцій і прибуток фірми відповідає проектному рівневі;

  • інвестиції з припустимим рівнем ризику. Критерієм рівня припустимого ризику виступає можливість втрати проектного чистого прибутку. Якщо коефіцієнт ризику знаходиться в межах вище 0 - 25% - це мінімальний ризик. У цьому випадку інвестор ризикує тим, що не одержить частини чистого прибутку. Якщо коефіцієнт ризику знаходиться в межах 25 - 50 % - це означає підвищений ризик. Інвестор покриє усі витрати, але може цілком утратити чистий прибуток;

  • інвестиції з рівнем критичного ризику. У цьому випадку критерієм рівня ризику виступає можливість часткової втрати або повної втрати балансового прибутку. Коефіцієнт ризику досягає 75 %;

  • інвестиції з катастрофічним рівнем ризику (неприпустимий ризик). Можлива втрата власних засобів інвестора в результаті банкрутства. Коефіцієнт ризику 75 - 100 %.

Ризик можна аналізувати за допомогою статистичних, аналітичного методів, шляхом експертних оцінок, використання аналогів, доцільності витрат.

Політичний і правовий ризики визначаються методом експертних оцінок для держави в цілому. Економічні, соціальні, екологічні, криміногенний ризики визначаються в такий спосіб:

  • на державному рівні - шляхом порівняння показників по Україні з показниками інших країн;

  • на регіональному рівні - на базі порівняння показників по регіоні з показниками інших регіонів і середніх по Україні;

- на галузевому рівні - у визначенні рейтингу галузей господарського комплексу і промисловості за рівнем ризикованості інвестицій;

  • на рівні підприємств - на базі порівняння даних проектів шляхом розрахунку середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації CV, - коефіцієнта, що дозволяє оцінити наскільки один проект менш ризикований чим інший.

У залежності від сфери прояву розрізняють: політичний, економічний, правовий, соціальний, транспортний, екологічний, криміногенний ризики.

У залежності від джерел виникнення і можливості усунення розрізняють систематичний (недиверсифікований, ринковий) і несистематичний (специфічний, диверсифікований) ризик.

Одним з найбільш ефективних методів збалансованості інвестиційного портфеля є диверсифікація.

Диверсифікація — це розподілення цінних паперів портфеля таким чином, щоб досягти максимального доходу за мінімального ризику. Як правило, це досягається шляхом розподілення капіталу між пакетами цінних паперів різної якості та різних термінів погашення для зниження портфельного ризику.

Залежно від рівня агресивності своєї стратегії інвестор вибирає для себе метод диверсифікації. Інвестор, що тяжіє до пасивної стратегії, прагне рівномірно роз­поділити інвестиції серед випусків паперів різної строковості (метод "щаблів"), або сконцентрувати інвестиції у паперах полярної строковості (метод «штанги»).

Найвагомішим заходом щодо захисту інвестицій є їх страхування. Інвестиції, особливо довгострокові, зазнають різного роду ризиків, причому з багатьма невідомими небезпеками, які чекають на інвестора. Саме тому вкладення капіталу на тривалий строк завжди обґрунтовується оціночними розрахунками будь-яких ризиків і обов'язково страхується та перестраховується.