Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МИД _вивч.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
496.13 Кб
Скачать

51

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА

АРХІТЕКТУРИ»

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

Методичні вказівки

до вивчення програмного матеріалу з дисципліни

«Міжнародна інвестиційна діяльність»

для студентів V курсу денної, VI курсу

заочної та дистанційної форми навчання

спеціальності 7.03050301 – «Міжнародна економіка»

Дніпропетровськ, 2012

Методичні вказівки до вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Міжнародна інвестиційна діяльність» для студентів V курсу денної, VI курсу заочної та дистанційної форми навчання спеціальності 7.03050301 – «Міжнародна економіка» /Укладачі: Орловська Ю.В., Вертелецька О.М. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2012.- 51 с.

У методичних вказівках наведені рекомендації студентам V курсу денної,VI курсу заочної та дистанційної форми навчання спеціальності 7.03050301 – «Міжнародна економіка» щодо вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Міжнародна інвестиційна діяльність».

Укладачі: Орловська Ю.В., д.е.н., проф. зав. каф. міжнародної економіки ПДАБА

Вертелецька О.М., асистент каф. міжнародної економіки ПДАБА

Відповідальний за випуск: Орловська Ю.В., д.е.н., проф., зав. каф.

міжнародної економіки ПДАБА

Рецензент: Дженкова В.І., к.е.н., доц. каф. міжнародної економіки

ПДАБА

Затверджено

на засіданні кафедри

міжнародної економіки.

Протокол № 7

від 10.01.2012р.

зав. каф. Орловська Ю.В.

Затверджено на засіданні

методичної ради ПДАБА.

Протокол № 5(79)

від 09.02.2012р.

ЗМІСТ

Тема 1. Інвестування в системі міжнародного бізнесу...3

Тема 2. Теорії міжнародного інвестування……………….....8

Тема 3 Міжнародна підприємницька діяльність…………13

Тема 4. Міжнародні інвестиційні операції з цінними

паперами…………………………………………………………………18

Тема 5. Міжнародний інвестиційний ринок………………...22

Тема 6. Форми та методи державного управління

міжнародною інвестиційною діяльністю………………....26

ТЕМА 7. АНАЛІЗ і оцінювання МІЖНАРОДНОГО

НВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ………………………………………………..32

Тема 8. Моделі ефективності інвестиційної

діяльності………………………………………………………………..37

Тема 9. Інвестиційні стратегії в глобальному середовищі………………………………………………………………43

ЛіТЕРАТУРА………………………………………………………………..50

Тема 1. Інвестування в системі міжнародного

бізнесу

  1. Сутність інвестицій. Класифікація інвестицій. Поняття інвестиційної діяльності. Джерела інвестицій.

  2. Сутність та мета міжнародного інвестування. Форми міжнародного інвестування. Суб’єкти та об’єкти міжнародної інвестиційної діяльності.

1. Сутність інвестицій. Класифікація інвестицій. Поняття інвестиційної діяльності. Джерела інвестицій.

Термін “інвестиції” (нім. – investition, лат. – іnvestio, англ. – іnvest) означає “вкладати”. В найбільш широкому сучасному західному трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення.

Сутність та зміст економічної категорії “інвестиції ” змінюється залежно від рівня розвитку виробничих сил та моделі економічної системи, в якій вона розглядається – командно-адміністративна (планова) система, чистий ринок, змішана, перехідна система.

Існує безліч модифі­кацій поняття “інвестиції” в зарубіжній економічній літературі, поява яких зумовлена специфікою, традиціями різних економічних шкіл і течій. Поняття “інвестиції” було сформульовано ще французьким економістом другої половини ХVІІІ ст. Франсуа Кене (1694 –1774).

Отже, інвестиційна діяльність – це послідовна, цілеспрямована діяльність, що полягає в капіталізації об'єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату і має на меті отримання прибутку або певного соціального ефекту”.

Центральне місце в інвестиційному процесі належить інвесторам. Інвестор згідно із Законом України “Про інвестиційну діяльність” – це фізична або юридична особа, яка приймає рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяль­ності.

Інвесторами можуть бути:

  • органи, уповноважені керувати державним і муніципальним майном або майновими правами;

  • громадяни, в тому числі іноземні;

  • підприємства, підприємницькі об'єднання та інші юридичні особи, держави та міжнародні організації.

Другим учасником інвестиційного процесу є замовник. Замовником можуть бути інвестори, а також будь-які інші особи, уповноважені інвестором на здійс­нення інвестиційного процесу, якщо інше не передбачено договором між ними.

Якщо замовник не є інвестором, то він наділяється правами володіння, користування і розпорядження інвестиціями за період і в межах повноважень, які встановлені договором з урахуванням чинного законодавства.

Третій учасник інвестиційного процесу – користувачі об'єктів інвестиційної діяльності. Ним можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи, державні та міждержавні організації, для яких створюється об'єкт інвестиційної діяльності.

Для цілей обліку, аналізу, планування інвестиції класифікуються за окремими ознаками.

За об'єктами вкладення коштів виділяють реальні та фінансові

інвестиції. Реальні інвестиції (капіталовкладення) – це вкладення коштів в матеріальні (будівлі, споруди, обладнання) та нематеріальні активи або інновації (патенти, ліцензії, “ноу-хау”, документація науково-технічних та проектно-конструкторських робіт, програмні засоби тощо). Фінансові інвестиції припускають вкладення коштів в різноманітні фінансові інструменти – цінні папери, депозити, цільові банківські вклади, державні облігації для покриття бюджетних дефіцитів.

Реальні інвестиції (капітальні вкладення) в свою чергу класифікуються за:

  • галузевою структурою (промисловість, сільське господарство, транспорт та зв’язок, та інші галузі господарського комплексу);

  • характером участі інвестора у інвестуванні – прямі та непрямі інвестиції.

  • Під прямими інвестиціями розуміють інвестиції у виробництво з метою виготовлення товарів та отримання прибутків. Ці інвестиції передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкта інвестування та контроль за підприємством. Непрямі (опосередковані) – інвестиції, що здійснюються через фінансових посередників – інвестиційними фондами та компаніями, які акумулюють фінансові засоби, на свій розсуд інвестують, управляють ними та розподіляють доходи між вкладниками коштів.

У розвинутих країнах ринкової економіки дуже розповсюдженим джерелом залучення капіталу є облігації. Вони відрізняються від акцій тим, що:

  • по них здійснюється фіксована виплата відсотків;

  • вони мають фіксований термін дії;

  • установлено виплату основної суми при погашенні;

  • по облігаціях діє переважна вимога у відношенні активів при невиконанні зобов’язань.

Випуски облігацій надзвичайно рідкі в Україні і дуже дорогі – потрібно виплачувати високі відсотки для того, щоб покрити ризики інвесторів.

Ще одним джерелом фінансування, що доступний українським підприємствам, є лізинг. Його сутність полягає в наступному: якщо підприємство не має вільних коштів на покупку устаткування, воно може звернутися в лізингову компанію. Відповідно до укладеного договору лізингова компанія цілком оплачує виробнику (або власнику) устаткування його вартість і здає його в оренду підприємству-покупцю з правом викупу (при фінансовому лізингу) наприкінці оренди. Таким чином, підприємство одержує довгострокову позичку від лізингової компанії, що погашається в результаті віднесення платежів по лізингу на собівартість продукції. Лізинг дозволяє підприємству одержати устаткування, почати його експлуатацію, не відволікаючи коштів від обороту. У ринковій економіці використання лізингу складає 25 % - 30 % від загальної суми позикових коштів. Ухвалення рішення у відношенні лізингу базується на співвідношенні величини лізингового платежу з платою за використання довгострокового кредиту, можливістю отримання якого володіє підприємство.

Аналіз усіх джерел їх надходження дає цілісне уявлення про інвестиційний потенціал країни, який, у свою чергу, має кореспондувати з темпами зростання валового внутрішнього продукту.