1. Біологічні особливості

1. Гербера гібридна – багаторічна рослина родини айстрових. Має укорочене кореневище з довгим шнуроподібним корінням, які проникають на глибину 60-70 см; листки прикореневі, подовжені; квітконос без листковий, несе одне суцвіття – корзинку діаметром від 6-15 см.

2. Гербера – тяжкий гібрид, тому рослини дають в поколінні розщеплення. В СССР розроблена класифікація гербери по ознакам декоративних суцвіть. Сорта і клони об’єднані в шість технологічних груп. Розповсюдження отримали декілька груп з простими, махровими і напівмахровим суцвіттям; мілкоквіткові з витонченими тонколистковими квітами, діаметр суцвіття не більше 8 см; крупноквіткові тонколистковими діаметр суцвіття 10-13 см і широко листкові з суцвіттям в діаметрі до 12-15 см.

Сорта

Цитронелла, Елеганс, Робіола, Бругітта – жовті

Ромео, Петер, Вероніка – червоні

Міраж, Вега, Симпатія – оранжеві

Калинка, Соня, Кароліна – яскраво-жовті

Мігар – яскраво-рожеві

2.Розмноження. Підготовка посадкового матеріалу

2.1 Гербера розмножується вегетативно і насінням

При насіеневому розмножені потомство розщеплюється. Тому необхідно контролювати розвиток молодих рослин, відбирати кращі з них, вибраковуючи всі повільно ростучі нестандартні екземпляри.

Позитивний бік цього розмноження заключається в тому що виключається можливість переноса шкідників і хвороб з маточника.

2.2 Для отримання якісного насіння відбирають здорові, рясно квітучі рослини з хорошою формою і чистою окрасою квітів.

2.3 Запилення проводять весною і на початку літа в сонячні дні. Переносять пилок кісточкою з трубчастих квітів однієї рослини на язичкові квіти другої, такої же окраси. У сильних екземплярів можна опилити всі рослини суцвіття. Дозрівання насіння відбувається 3-6 неділь і закінчується утворенням шароподібних

2.4. У сухому приміщенні при температурі +20 С° насіння зберігають схожість біля трьох місяців. У холодильних камерах - при температурі +2...+3°С і вологості повітря 75-80% схожість зберігається до п'яти-шести місяців.

2.5 Для посіву використовують пропарений субстрат у складі: поверхневий торф 4 ч. + річковий пісок 1 ч. Субстрат повинен бути родючим. Для цього на I м² поверхневого торфу вносять I кг повного мінерального добрива. Об'ємна вага не вище 0,5 г/см, рН-5,0-5,5.

2.6. Для одержання максимальної схожості (70-90%) насіння необхідно висівати через дві-чотири тижнів після збору. Перед посівом насіння на протязі 30-60 хв замочують в слабкому розчині марганцевокислого калію. Посів роблять у ящики або на стелажі.

Зверху насіння присипають тонким шаром (0,2-0,4 см) чистого піска й злегка ущільнюють. Потім поливають, прикривають плівкою й при необхідності притінюють.

2.7. Дуже важливо підтримувати оптимальний режим вологості. Не можна допускати пересихання ґрунту під час проростання насіння, а також зайвої вологості субстрату й повітря, що може привести до появи захворювань і масовому відпаду сіянців.

Температурний режим необхідно підтримувати на рівні +18...+20С.

2.8. Сходи з'являються на сьомий-десятий день після посіву. Щоб не травмувати молоді проростки, відразу ж знімають плівку.

Через дві-три тижні, з появою першого дійсного листка, їх пікірують у ящики або на стелажі, на глибину до першого листка, за схемою 4x4. Для утворення бічних корінців стрижневий корінь прищипують.

Після посадки землю рясно поливають, надалі полив проводять при необхідності, не допускаючи пересушування або перезволоження ґрунту. До вкорінення рослин температуру підтримує на рівні +22°С, не провітрюючи оранжерею. Після вкорінення температуру знижують до +16...+18°С і проводять регулярне провітрювання оранжереї.

Другу пікіровку роблять після утворення третього листка за схемою 10x10 см. На постійне місце висаджують рослини з 5-6 листками.

Після посіву цвітіння наступає через 10-12 місяців.

2.9. Вегетативне розмноження гербери забезпечує однорідність посадкового матеріалу й збереження в потомстві ознак і властивостей вихідного сорту. Двух- або трирічні здорові, добре розвинені, рясно квітучі рослини вважають найбільш придатними для вегетативного розмноження.Цінними вважаються квіти з пелюстками, що відходять прямо у вигляді променів.

2.10. Гербера утворює підземне стебло - ризому, на якій перебувають сплячі бруньки. З них, при наявності певних умов, розвиваються молоді пагони, які використають в якості черенків.

Кращим часом для розподілу вважається червень-вересень, існує декілька способів живцювання гербери:

1. Материнські рослини виймають із землі, обмивають корінь і гострим ножем ділять на частини, залишаючи на кожній по 3-4 листка і частину кореневої шийки з добре розвитою кореневою системою, яку укорочують до 20 см. Листову пластинку обрізають на 1/3. Місця розрізів присипають вугільним порошком або ТМТД. Потім, частини рослини прикопують у суміш торфу з перлітом і притінюють. Розділені частини укорінюють через місяць, після чого їх висаджують на постійне місце

2) Материнську рослину ділять на місці, без викопки із землі. Кореневу шийку обережно відкопують і гострим ножем розділяють з верху до низу на частини, і все засипають землею. Життєдіяльність рослини майже не порушується, тому утворення нового коріння відбувається дуже швидко. Коли на окремих частинах утворюються нові коріння, рослини виймають із землі і остаточно розділяють, причому ці частини продовжують рости без помітної зупинки.